Агресивна політика США щодо Латинської Америки може посилити вплив Китаю, — Foreign Policy
Агресивна політика адміністрації США щодо Латинської Америки, зокрема військове втручання у Венесуелі, підриває міжнародне право та відроджує модель імперського домінування, яка вже раніше призводила до тривалої ворожості в регіоні. Такі дії можуть коштувати Сполученим Штатам політичного й економічного впливу, адже країни Латинської Америки дедалі активніше шукатимуть альтернативних союзників, насамперед у Китаї.
Про це пишуть професор державного управління Американського університету Вільям ЛеоГранде та директор Проєкту документації Куби в Архіві національної безпеки Університету Джорджа Вашингтона Пітер Корнблу у статті для Foreign Policy.
Автори нагадують, що після військової операції проти Венесуели та захоплення диктатора Ніколаса Мадуро США відкрито заявили про намір відновити своє домінування в Західній півкулі. Водночас протягом минулого року Дональд Трамп погрожував завдати військових ударів по Мексиці та Колумбії, захопити Панамський канал, а також запровадити нові економічні санкції проти Нікарагуа та Куби.
У статті зазначається, що Венесуела перебуває в центрі агресивної політики Трампа з вересня, коли американські військові почали знищувати в Карибському морі човни, які нібито належали наркоконтрабандистам. Сам Трамп тоді звинуватив Мадуро в тому, що він є наркотерористичним босом.
Втім, експерти вважають, що реальні мотиви цих дій не пов’язані з боротьбою з наркотрафіком.
«Венесуела не виробляє кокаїн (не кажучи вже про фентаніл). Вона є вторинним транзитним пунктом для колумбійського кокаїну, який здебільшого прямує до Європи. Кокаїн, призначений для ринку США, прямує на північ із Колумбії та Еквадору через Тихий океан або суходолом через Мексику», – наголошують ЛеоГранде та Корнблу.
Крім того, автори звертають увагу, що якби головною метою Трампа було покарання наркоторговців, він не помилував би колишнього президента Гондурасу Хуана Орландо Ернандеса, засудженого за сприяння незаконному перевезенню понад 400 тонн кокаїну до США.
Аналітики проводять паралелі між нинішньою політикою США та періодом активних американських інтервенцій у Латинській Америці сто років тому. Тоді такі дії призвели до глибокої недовіри до Вашингтона, змусивши США перейти до політики «доброго сусіда» для відновлення відносин напередодні Другої світової війни.
На їхню думку, нинішня стратегія США фактично передбачає обмежений суверенітет для країн, які Вашингтон вважає своєю сферою впливу. У новій Стратегії національної безпеки прямо зазначено, що Америка має залишатися домінуючою силою в Західній півкулі, що викликає серйозні побоювання щодо подальших інтервенцій.
ЛеоГранде і Корнблу прогнозують, що в короткостроковій перспективі країни регіону мають обмежені можливості для протидії тиску США. Водночас у середньо- та довгостроковій перспективі Латинська Америка дедалі активніше намагатиметься зменшити економічну залежність від Вашингтона, розширюючи співпрацю з Європою та Азією.
Особливу роль у цьому процесі, за оцінками експертів, відіграватиме Китай, який за останні роки суттєво посилив економічну й політичну присутність у регіоні. Аналітики нагадують, що протягом десятиліття у щорічних доповідях Південного командування США Китай послідовно називають стратегічним конкурентом і зростаючою загрозою американським інтересам у Західній півкулі.
«Політика «доброго сусіда» Рузвельта була спрямована на побудову союзів у Латинській Америці перед обличчям війни, що насувалася в Європі. Трамп же, схоже, вважає, що Сполученим Штатам у регіоні не потрібні союзники, а лише васали… Якщо хтось у світі й аплодує втручанню Трампа у Венесуелі, то це, без сумніву, голова КНР Сі Цзіньпін», – підсумовують автори.
Після військової операції у Венесуелі, яка призвела до захоплення президента Ніколаса Мадуро, адміністрація Трампа опинилася під тиском всередині країни та на міжнародній арені. Цього тижня американські законодавці отримають закриті брифінги про операцію, а уряд намагається залучити нафтові компанії для відновлення видобутку в Венесуелі.
Також, Сенатори США, які взяли участь у закритому брифінгу щодо військової операції у Венесуелі, висловили різні думки про рішення адміністрації Трампа. Дехто відчув певну впевненість у планах уряду, інші — навпаки — вважають, що конкретики майже немає.
Венесуельська влада оголосила про початок розслідування «десятків» загиблих під час суботньої атаки США, яка призвела до захоплення президента Ніколаса Мадуро та його дружини. Прокуратура країни призначила трьох слідчих, щоб встановити обставини та винних у загибелі цивільних і військових.
