Автор Dawn згадав наслідки атак 11 вересня для мусульман у США
У США через 25 років після атак 11 вересня 2001 року автор колонки Dawn описав, як ці події змінили відчуття безпеки та ставлення до мусульман у країні. Того дня було зруйновано Всесвітній торговельний центр у Нью-Йорку, завдано удару по Пентагону, а загинули майже 3 тисячі людей.
Автор перебував у Вашингтоні, коли редактор американської новинної агенції, де він працював, повідомив йому про атаки. За його спогадами, у місті на перехрестях і стратегічних об'єктах стояли броньовані машини, а люди у формі були всюди.
Підозри через одяг
Біля Білого дому чоловік на велосипеді вказав на дружину автора, одягнену в шальвар-каміз, і вигукнув, що вона терористка. Колумніст вважає цей епізод раннім проявом настроїв, які посилилися після атак: звичний одяг, пов'язаний із культурою та ідентичністю, дехто почав сприймати як ознаку чогось загрозливого.
Згодом автор дістався настільки близько до Пентагону, наскільки було можливо. Над будівлею ще піднімався дим, а він поспілкувався з людьми, які бачили удар літака. За його словами, попри страх Вашингтон не занурився в хаос: державні установи продовжували працювати, а мешканці намагалися зрозуміти, що сталося і чого очікувати далі.
Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.
Страх у повсякденному житті
На думку автора, після 11 вересня влада США створила нові безпекові інституції, посилила контроль в аеропортах і на кордонах, розширила збір розвідувальних даних та розпочала війни, що тривали десятиліттями. Водночас приватність дедалі частіше протиставляли безпеці, а імміграцію пов'язували з питаннями національної безпеки.
Особливо болісно зміни, за спостереженням колумніста, відчули американські мусульмани. Вони не були причетні до злочинів нападників, проте в окремих людей викликали підозру через ім'я, бороду, хіджаб, мову або походження.
Автор також згадав поїздку потягом із Квінза до Мангеттена невдовзі після атак. Він намагався сховатися за газетою урду, але усвідомив, що арабська графіка могла виділити його як одного з «інших». На його переконання, після 11 вересня навіть анонімність великого міста перестала здаватися надійним захистом, а країна шукала межу між свободою та безпекою.
