Протягом 3-9 вересня на території Румунії двічі виявили уламки дрона, схожого на ті, що використовуються Росією для атак по Україні. Відповідні заяви зробили Міністерство оборони Румунії та Міністерство закордонних справ України.
Уряд Румунії відреагував на це 10 вересня і того ж дня до держсекретаря МЗС країни Юліана Фота терміново викликали повіреного РФ в Бухаресті, повідомляє видання Agerpres.
Але як саме російські дрони потрапили на територію Румунії і які ще країни потрапили під атаки росії – розкажемо сьогодні.
Уламки російських дронів на румунському узбережжі Дунаю
4 вересня речник Міністерства закордонних справ України Олег Ніколенко зазначив, що, під час масованої атаки росії в районі Ізмаїльського порту, російські «шахеди» впали та здетонували на території Румунії.
“Це є черговим підтвердженням того, що російський ракетний терор становить величезну загрозу не лише безпеці України, але і безпеці сусідніх країн, зокрема держав-членів НАТО”, – Олег Ніколенко, речник Міністерства закордонних справ України.
Проте, тоді румунська сторона не підтвердила факт падіння уламків російського дрона на своїй території. Міністерство оборони Румунії опублікувала у своєму Facebook повідомлення, де зазначило, що російські атаки не заподіяли шкоди землям та територіальним водам Румунії.
“Міністерство оборони повторює, що ці атаки проти цілей та цивільної інфраструктури України є невиправданими та глибоко суперечать нормам міжнародного гуманітарного права. Структури Міністерства оборони в реальному часі слідкували за ситуацією, створеною атаками російських дронів, минулої ночі, по інфраструктурі порту Рені. Засоби нападу, які використовує РФ, ні в якому разі не породжували прямі військові загрози національній території або територіальним водам Румунії”, – Міністерство оборони Румунії.
Проте, 9 вересня знайшли нові фрагменти російського безпілотника. Згідно з даними Міністерства оборони Румунії, уламки виявили приблизно за 2,5 км на південний схід від румунського населеного пункту Плауру, розташованого на березі Дунаю. Варто зазначити, що на протилежному березі Дунаю розташовується Ізмаїльський порт.
“У суботу, 9 вересня, військовослужбовці Військово-морських сил Румунії провели пошукові заходи в зоні відповідальності щодо можливого деяких елементів дронів близько 2,5 кілометрів на південний схід від Плауру. Після польових досліджень виявили фрагменти дрону, схожі на ті, що використовувала російська армія. Регіон патрулюють військові, а виявлені предмети заберуть для аналізу та технічної експертизи”, –
Цю ситуацію також прокоментував президент Румунії Клаус Йоганніс. Він заявив, що такі невиправдані атаки порушують міжнародне право і є воєнними злочинами.
“Під час телефонної розмови, яку я мав сьогодні з Генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом, ми обговорили виявлення румунською владою на нашій території нових частин безпілотників, схожих на ті, що використовуються російськими військовими. Я рішуче засудив це порушення нашого суверенного повітряного простору, яке становить загрозу для громадян у цьому районі”, – Клаус Йоганніс, президент Румунії.
Згодом Столтенберг також прокоментував у Twitter ситуацію з виявленням уламків російських дронів на території Румунії. Він повідомив, що росія “не мала намірів поцілити у країну-члена НАТО”.
“Розмовляв з президентом про російські атаки на Україну через Дунай і частини безпілотників, знайдені в Румунії. Немає ознак наміру влучити в НАТО, але удари є дестабілізуючими. Я вітаю рішення США надати більше F-16 для забезпечення повітряного патрулювання НАТО. Ми солідарні з Румунією”, – Єнс Столтенберг, Генеральний секретар НАТО.
При цьому заступник Генсека НАТО Мірча Джоане заявив, що “ознак наміру росії атакувати Румунію не існує”.
Така неоднозначність у інформуванні з боку влади Румунії неабияк спантеличила і розлютила румунських коментаторів. Вони активно цікавилися тим, чому влада країни так категорично заперечила перший випадок виявлення уламків російського дрона.
Деякі користувачі писали, що хоч і не варто було сіяти паніку серед населення, але приховувати очевидні факти “у час геолокації та інтернету” також безглуздо.
Румунські офіційні особи не пояснюють своїх попередніх рішучих заперечень інциденту з безпілотником. Єдиним, хто взяв на себе провину за "дезінформацію" президента країни став міністр оборони Ангел Тілвар.
Російські ракети у Молдові
31 жовтня 2022 року в молдавському селі Наславча Окницького району впала російська ракета. Згідно з даними Міністерства внутрішніх справ Республіки Молдова, ракета впала внаслідок її збиття українською системою ППО.
“Сьогодні вранці ракета, збита українською зенітною системою, впала на півночі Республіки Молдова, поруч з кордоном з Україною. Наразі постраждалих не зареєстровано, але вікна кількох будинків у Наславчі зруйновано”, – Міністерство внутрішніх справ Республіки Молдова.
Це був перший випадок, коли третя країна постраждала від російських ракетних атак на Україну. Тоді безпілотники атакували Дністровську гідроелектростанцію, яка розташована за 10 кілометр від дамби в Наславчі.
Міністр закордонних справ та європейської інтеграції Республіки Молдова Ніколає Попеску відреагував на ці події у своєму Twitter.
“Молдова найрішучішим чином засуджує тривалу агресію Росії проти України. Жахливі удари по критично важливих об'єктах інфраструктури відлунюють за межами України і становлять пряму загрозу енергетичній та людській безпеці Молдови”, –
міністр закордонних справ та європейської інтеграції Республіки МолдоваЗа півтора місяця після цього, 15 грудня 2022 року, Міністерство внутрішніх справ Молодови повідомило, що прикордонна поліція виявила російську ракету поблизу міста Бричень, яке межує з Чернівецькою областю України.
Втретє російські ракети зафіксували на території Молдови 10 лютого 2023 року. Як повідомив Головнокомандувач Збройних Сил України Валерій Залужний, дві крилаті ракети “Калібр” потрапили у повітряний простір одразу двох держав, які не є учасниками війни росії проти України.
“Сьогодні, 10 лютого, о 10:18 дві російські крилаті ракети «Калібр» здійснили перетин Державного кордону України з Республікою Молдова. Орієнтовно о 10:33 ці ракети перетнули повітряний простір Румунії. Після чого знову зайшли у повітряний простір України у точці перетину кордонів трьох держав. Ракети були запущені з акваторії Чорного моря”, – Валерій Залужний, Головнокомандувач Збройних Сил України.
Російська сторона ніяк не прокоментувала жодну з цих ситуацій. Але не забула кинути низку звинувачень і погроз у бік влади Молдови. Зокрема, міністр закордонних справ росії Сергій Лавров, під час одного зі своїх виступів у серпні 2022 року заявив, що “кремль захищатиме інтереси російськомовного населення в Молдові…, щоб інтереси російськомовного, російського населення в Молдові не постраждали жодним чином”.
А на початку лютого 2023 року, за тиждень до третьої ракетної атаки, політик заявив, що “Захід намагається зробити з Молдови другу Україну” і пригрозив “реакцією на такі дії”.
Вибухи у Польщі: російська ракета чи українське ППО?
15 листопада 2022 року у селі Переводів поблизу кордону з Україною зафіксували вибух. Інцидент стався під час атаки РФ на українські міста та енергетичні об'єкти. Ракета впала на територію ферми. Унаслідок атаки загинули дві особи.
У ніч з 15 на 16 листопада польські правоохоронці почали зʼясовувати причини вибуху. А у цей час почали ширитися новини та повідомлення з абсолютно різними причинами цієї події.
“Нічого не вказує на те, що це була навмисна атака на Польщу. Найпевніше – це був випадок. росія вчора атакувала Україну. Українська протиракетна та протиповітряна оборона також випустила багато ракет, щоб нейтралізувати російську атаку. Найімовірніше, що одна з ракет, які були випущені Україною, впали на нашу територію”, – Анджей Дуда, президент Польщі.
“Те, про що ми попереджали давно, сталося і сьогодні. Терор не обмежується нашими національними кордонами. Російські ракети влучили в Польщу. Скільки разів Україна заявляла, що терористична держава не обмежиться нашою країною? Удар ракетами по території НАТО... Це російська ракетна атака на колективну безпеку! Це дійсно значна ескалація. Потрібні дії”, –
президент України“Заява польських засобів масової інформації та офіційних осіб про нібито падіння "російських" ракет у районі населеного пункту Пшеводув є навмисною провокацією з метою ескалації ситуації. Жодних ударів по цілях поблизу українсько-польського державного кордону російськими засобами ураження не завдавалося. Опубліковані по гарячих слідах польськими ЗМІ з місця події в населеному пункті Пшеводув уламки не мають жодного стосунку до російських засобів ураження”, – із заяви Міноборони росії.
Як колективний Захід може вплинути на цю ситуацію?
Якщо проаналізувати заяви президентів та міністрів країн Європи, представників НАТО та інших міжнародних організацій, то можна зробити висновок, щодо безпосереднього протистояння поки ніхто з них не готовий. Поки боротьба триває на рівні розмов з представниками РФ та відкликанням послів.
Проте, можна помітити, що представники Заходу розуміють важливість високоякісного озброєння для захисту від російських обстрілів. Єнс Столтенберг просив у США більше F-16 для захисту країн НАТО.
Але не менш важливо надати озброєння і системи ППО і для України. Адже наша країна – найперша ціль для країни-агресора. І якщо представники ЄС, НАТО та інших міждержавних обʼєднань будуть оперативно та якісно надавати Україні озброєння, вдасться запобігти повторенню подібних випадків атак на треті країни.
Автор: Даша Шерстюк
