За останнє десятиліття криптовалюти, зокрема біткоїн, ефіріум та солана, стали дуже популярними. Криптовалюта поступово перетворюються на нову форму валюти, хоча для багатьох країн залишаються питанням невизначеності чи заборони. Тим не менш, деякі центробанки, зокрема Чехії, вже наближаються до того, що найближчим часом криптовалюта стане частиною фінансової стратегії цілої країни.
Розповідаємо про перспективи криптовалюти в середині фінансової системи країн.
Експеримент Чехії з біткоїном
Чеський національний банк став першим центробанком, який напряму придбав криптовалюту для власного портфеля. У листопаді 2025 року банк оголосив про створення тестового портфеля цифрових активів. Його вартість склала $1 млн. До портфеля увійшли біткоїн, доларовий стейблкоїн та токенізований депозит.
Однак є одне уточнення: цей крок має експериментальний характер. Купівлю криптовалюти здійснили поза офіційними резервами банку, а сума інвестицій не буде збільшуватися протягом тестування. Зробили такий експеримент для того, аби на практиці зрозуміти, як працюють блокчейн-активи, як їх безпечно зберігати та управляти ними.
Алеш Міхло, голова чеського центробанку зазначив, що ідея експерименту виникла ще на початку 2025 року, а сам проєкт розрахований на 2–3 роки. Після його зваершення банк оцінить результати та вирішить, чи варто додавати криптовалюту до офіційних резервів. Проте наразі чеський національний банк заявляє, що не планує включати біткоїн до валютних резервів найближчим часом.
Натомість Європейський центробанк поставився до ініціативи Чехії з обережністю. Президент ЄЦБ Крістін Лагард зазначала, що біткоїн не стане резервним активом для країн ЄС. Втім, оскільки Чехія не входить в єврозону, вона має більше свободи для експериментів. До прикладу, використання власної валюти - крони.
А чи є ще в світі країни, які мають криптовалютні резерви?
Більше прикладів прямих інвестицій центральних банків країн у криптовалюту світ поки не знає. Проте це не означає, що держави не володіють криптоактивами. У багатьох країнах з’явилися значні запаси біткоїна. Проте не як частина офіційних резервів, а в результаті державних програм, майнінгу, конфіскацій або роботи суверенних фондів.
Сальвадор
Республіка Ель-Сальвадор є найвідомішою країною, яка офіційно впровадила біткоїн у свою державну політику. У вересні 2021 року Ель-Сальвадор стала першою у світі, хто визнавла Bitcoin законним платіжним засобом на рівні із доларом США. Це рішення стало частиною економічного курсу президента Найіба Букеле, який активно підтримує криптовалюти.
За даними CoinGecko, у 2025 році країна має понад 6 200 BTC. Цей запас формувався декілька років. Точний графік купівель не розголошується, але влада час від часу повідомляє про нові придбання.
Цікавий факт: Ель-Сальвадор майнить біткоїн, використовуючи геотермальну енергію вулканів. За даними Reuters, за три роки таким способом видобули близько 474 BTC, які також перейшли у власність держави.
Попри критику МВФ і економістів щодо ризиків та волатильності, уряд країни продовжує вважати біткоїн довгостроковим інвестиційним активом. Він не входить до офіційних резервів центробанку, проте розглядається як стратегічний ресурс.
Бутан
Ця країна – один із найцікавіших прикладів державної присутності у сфері біткоїна. На відміну від Ель-Сальвадору, який відкрито просуває криптовалюту, Гімалайське королівство роками працювало з цифровими активами непомітно. Криптовалютою в Бутані володіє не центральний банк, а державний інвестиційний фонд Druk Holding & Investments. У 2023 році розслідування Forbes виявило, що фонд займається майнінгом біткоїна за допомогою гідроенергії місцевих ГЕС. Участь у криптоіндустрії підтвердилася й після того, як DHI з’явився у документах справ про банкрутство кількох великих криптокомпаній. В документах він фігурував як один із кредиторів.
У 2023–2024 роках аналітична платформа Arkham Intelligence встановила кілька великих біткоїн-адрес. Вони, за її оцінками, можуть належати вищезгаданому фонду. На цих адресах можуть зберігатися кілька тисяч BTC. Проте уряд Бутану офіційно цього не підтверджував.
У 2023 році компанія Bitdeer підтвердила співпрацю з Бутаном у створенні та розширенні майнінгових центрів, які працюють на надлишковій гідроелектроенергії. Це довело, що майнінг біткоїна є офіційною діяльністю держави.
США
Штати ж також є в цьому списку? Так, однак є важливе уточнення. Країну часто називають власницею великою кількості біткоїнів. Проте важливо уточнити, що держава не купує їх спеціально. Ці монети потрапляють до уряду виключно через конфіскації у кримінальних справах. Вони не входять до валютних резервів Федеральної резервної системи США, а є тимчасовими активами. Американські правоохоронці вилучають біткоїн під час розслідувань хакерських атак, шахрайських схем, незаконних ринків на кшталт Silk Road та справ про відмивання грошей.
Таким чином, за даними Newsweek, у різні роки США могли контролювати до 200 000 BTC. Водночас частина цих активів перебуває у різних агентствах і не зберігається централізовано. Як писали CCN, Служба маршалів США напряму утримувала близько 28 988 BTC.
А як справи в України з криптовалютою?
Україна є однією зі світових лідерів за поширеністю криптовалют. Проте наш регулятор (НБУ) зайняв доволі консервативну позицію щодо статусу крипти. За оцінками порталу Слово і Діло, в 2021 році 12,7% українців володіли цифровими активами, а Україна посідала перше місце за рейтингом країн, де було найбільше власників криптовалют стосовно усього населення. Особливо високі обсяги біткоїнів декларували українські посадовці. До 2021-го 652 чиновники офіційно повідомили про володіння сумарно 46 351 BTC у своїх майнових деклараціях.
Крім того, з початком війни Україна отримала значну підтримку у вигляді криптовалютних пожертв з усього світу. За даними Мінфіну, за перший рік повномасштабної війни з рф на офіційні гаманці надійшло близько 57 BTC. Вони були конвертовані й витрачені на потреби оборони, гуманітарні цілі та логістику.
Проте криптоактиви не накопичувалися в резерві. Як повідомляє Мінфін, до середини 2025 року на державних криптогаманцях залишилося лише 186 BTC. Монети не накопичували, а поступово витрачали. Однак, за даними Arkham Intelligence, на благодійних криптоадресах України зараз зберігається понад $1 мільйон.
Також у травні 2025-го народний депутат Ярослав Железняк повідомив, що готується законопроєкт про створення державного резерву біткоїнів. В червні того ж року до Верховної Ради було внесено законопроєкт № 13356. Він передбачає право Національному банку України включати віртуальні активи (зокрема, криптовалюту) до резервів України. Проте від того моменту законопроєкт перебуває на ознайомленні.
Можна вважати, що законодавча база для ринку віртуальних активів в Україні поступово формується. Проте є й інший бік медалі - відмивання коштів. Нікому не вигідно “легалізовувати криптовалюту”, якщо в ній можна тримати й чималий запас “тіньових грошей”.
До слова й про позицію НБУ. Регулятор наголошує на тому, що жодна приватна криптовалюта не може стати платіжним засобом в Україні. Цю функцію має виконувати лише гривня. Голова НБУ Андрій Пишний пояснив, що крипта не повинна підривати монетарну політику чи допомагати обходити валютні обмеження. Особливо під час війни.
«Було б ідеальним, на мою думку, рішенням, якщо легалізація віртуальних активів дозволить детінізувати ринок, що також позитивно вплине на оцінку нашого фінансового сектору зі сторони західних партнерів. А це означає, що, можливо, нам потрібно провести більш широку дискусію — що саме буде спонукати вивести з тіні ті віртуальні активи, які вже сьогодні є і якими володіють», — зазначає Пишний.
Чи стане криптовалюта другим золотом для центробанків країн?
Як бачимо, світ все ще дуже обережно ставиться до криптовалют на рівні державної фінансової політики. Єдиним прикладом прямої покупки біткоїна центробанком — Чехія. Проте навіть там це зроблено лише задля експерименту. В інших країнах “державні” біткоїни з’явилися не через інвестиції.
Майбутнє покаже, чи зможуть держави колись включити криптовалюти до своїх офіційних резервів. А наразі слідкуємо за ситуацією далі.
