Організація Об'єднаних Націй балансує на межі «неминучої» фінансової прірви. Через несплату внесків організація може залишитися без грошей вже у липні. Щоб врятуватися від бюджетного колапсу, генеральний секретар Антоніу Гутерреш розіслав тривожні листи 193 країнам-членам ООН. Просив або сплатити внески або розглянути інший варіант — оновити фінансові правила організації.
Попри те, що ООН називають клубом багатих країн, виділяти кошти та рятувати організацію вони не поспішають. Поки що доля ООН виглядає похмуро. Вже відчуваються наслідки недофінансування: скорочення персоналу, замороження гуманітарних програм та урізання миротворчих місій.
UA.News розповідає про причини бюджетної кризи ООН, політичний вплив донорів та перспективи виживання організації у період воєнних та гуманітарних викликів для світу.
Очікуваний дефолт та згортання програм
Проблема платежів загострилася у 2025 році, коли Організація Об'єднаних Націй отримала лише 77% внесків. Генасамблея ООН погодилася частково реформувати фінансову систему, але цього виявилося недостатньо.
Подвійного удару завдало правило, що зобов’язує перенаправляти невитрачені кошти країнам-членам, навіть якщо вони фактично не надходили. Лише у січні ООН змушена була повернути $227 млн.
Перебуваючи на порозі банкрутства, організація скорочує програми, насамперед згортає документування серйозних порушень прав людини. Установи ООН припиняють видачу медикаментів та продовольства мільйонам біженців, а також іншу життєву допомогу. Наприклад, в Афганістані, де один із найвищих показників материнської смертності в світі, Фонд народонаселення закрив клініки для матерів та дітей.
З-поміж іншого, продовжує скорочуватися фінансування програм допомоги українським біженцям. На їхні потреби у 2026 році скерували $614 млн, що на 23,6% менше, ніж було заплановано у 2025 році, коли виділили $803,6 млн.
У штаб-квартирі ООН у Женеві також почали демонстративно заощаджувати: розвісили оголошення про необхідність економити, час від часу вимикають ескалатори та зменшують рівень опалення в офісах. Найбільші установи організації також заявили про скорочення персоналу на 25–30%.
Структурна слабкість
Фінансова криза ООН стала наслідком багатьох факторів, але в її основі — дисбаланс структури наповнення бюджету, що сформувався за останні десятиріччя.
Перше джерело надходжень — обов’язкові «членські внески» до регулярного бюджету ООН. Їхній розмір Генасамблея визначає для кожної країни на основі обсягу ВВП, рівня розвитку та зовнішнього боргу. За рахунок зібраних коштів покривають адміністративні витрати на утримання секретаріату та миротворчі операції. Зокрема, бюджет ООН на 2026 рік сягає близько $3,5 млрд без урахування програм і фондів, що на 7% менше за попередній.
Друге, але головне джерело надходжень — добровільні внески, за рахунок яких фінансуються гуманітарні програми, робота агентств UNDP, UNICEF та інших. Донори самі визначають розмір внесків та на які програми їх повинні направити. ООН також має численні партнерства з бізнесом і трастовими фондами. Загалом, організації ООН щорічно потребують приблизно $60–70 млрд.
Упродовж останніх двадцяти років структура фінансування ООН суттєво змістилася: відчутно зросла частка добровільних внесків. Тепер кошторис багатьох програм фактично залежить від 5–10 країн-донорів. Такий розкол створив плацдарм для політичного впливу цих країн та вибіркового фінансування.
Трамп проти ООН
Найбільший платник внесків — Сполучені Штати Америки — створили головні проблеми для ООН. Зазвичай США забезпечують 22% коштів до регулярного бюджету організації. Однак у 2025 році не сплатили $826 млн внесків та мають прострочену заборгованість на суму близько $660 млн.
Крім того, США вийшли з понад 30 агентств ООН. Президент Дональд Трамп назвав витрати на їх підтримку «марнуванням грошей платників податків». Наприкінці 2025 року американський лідер все ж таки погодився виділити $2 млрд на гуманітарні ініціативи ООН, але це крихта порівняно з $17 млрд, які США надали у 2022 році.
Вже цьогоріч Дональд Трамп планує зупинити майже всі платежі для ООН. Прямий розрив між США та ООН може статися у 2027 році. Якщо на той час американці затримають внески за два роки поспіль, стан організації може погіршитися ще більше. Критики звинувачують Дональда Трампа у спробі відтіснити ООН з геополітичної арени та замінити деякі функції Організації Об’єднаних Націй своєю Радою миру, яка планує координувати відновлення Гази.
На перший погляд, така поведінка Трампа відкриває Китаю можливість заявляти про своє лідерство в ООН. Але проблема в тому, що Пекін більше робить ставку на інших міжнародних гравців, таких як БРІКС та Шанхайська організація співробітництва. До того ж, система фінансування ООН вже має ознаки занепаду. Аналітики вказують, що Китай також запозичив американську звичку затримувати платежі. Інші великі донори, особливо європейські, скорочують допомогу ООН та перенаправляють її на власну оборону.
Корупційні скандали
Велетенська система ООН, що акумулювала мільярди доларів, не залишилася поза увагою журналістів-розслідувачів. За останні роки спалахнуло кілька скандалів щодо нецільового використання коштів представництвами ООН у регіонах.
У 2024 році спливли дані, що в Іраку через корупцію губилися величезні суми, які давали донори на повоєнне відновлення країни. Як показало розслідування Guardian, співробітники ООН в Іраку нібито вимагали хабарі в обмін на допомогу бізнесменам в отриманні контрактів на проєкти.
Такі «відкати» стали лише фрагментом серед випадків корупції та неефективного управління у межах Програми фінансування стабілізації (FFAC), яку реалізувала Програма розвитку ООН (ПРООН). З моменту запуску в 2015 році лише на цю програму скерували $1,5 млрд.
Загалом, міжнародне співтовариство вклало у відновлення Іраку мільярди доларів допомоги. Але журналісти особисто пересвідчилися, що й через двадцять років країна потерпає без належної інфраструктури, попри те, що Ірак є четвертим за величиною виробником нафти у світі.
Видання розповіло, що в Іраку була створена ганебна система: співробітники ООН, бажаючи «зберегти свої високі зарплати», вступили в змову з місцевими чиновниками. Останні отримували фінансову вигоду для пошуку та запиту нових проєктів. При цьому в звітах перебільшували результати робіт, щоб виправдати виділення додаткового фінансування.
У відповідь на запит журналістів ПРООН повідомила, що має «внутрішні механізми, які запобігають і виявляють корупцію та неефективне управління, підкріплені надійними процедурами дотримання вимог та внутрішнім контролем».
Похмуре майбутнє ООН
Ключові інституції світової архітектури управління завжди переживають потрясіння під час глобальних криз та великих воєнних конфліктів. З часом вони адаптуються до нових геополітичних, соціальних та економічних умов. Така ж доля може спіткати Організацію Об'єднаних Націй, яка пережила безліч криз з моменту свого заснування у 1945 році. Нинішня фінансова криза може призвести до її кардинальної трансформації.
Зважаючи на розбалансовану систему фінансування, аналітики не виключають, що ООН може перетворитися на організацію, яка діятиме за принципом «вибери сам». Тобто гроші отримуватимуть лише програми, які можуть бути корисними донорам.
Наприклад, якщо Сполучені Штати вирішать, що робота агентства ООН у справах біженців допоможе стримувати потік мігрантів, то виділять відповідну допомогу. Продовжуватимуть працювати такі спеціалізовані структури ООН, як, наприклад, Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) або Міжнародна організація цивільної авіації. Тобто можливий фрагментований формат співпраці без єдиного політичного ядра, але з багатьма агентствами, які виконуватимуть конкретні завдання. Звуження кола пріоритетів може стати головним напрямком реформ ООН.
