Юрій Радзієвський, Голова Комітету НААУ з питань інформаційної політики і взаємодії зі ЗМІ
5 лютого 2026 року у стінах Європейського Парламенту в Брюсселі відбулася подія, яка має стати поворотною точкою не лише для української системи правосуддя, але й для вітчизняного інформаційного простору. Презентація звіту американської неурядової організації Armada Network «Національна асоціація адвокатів України в контексті верховенства права та європейської інтеграції» розставила крапки над «і» у багаторічній дискусії щодо інституційної спроможності та незалежності української адвокатури.
Цей документ, підготовлений на основі емпіричних даних та опитування понад тисячі респондентів (адвокатів, суддів, прокурорів), констатував беззаперечний факт: українська адвокатура продемонструвала виняткову стійкість в умовах 11 років війни, чотири з яких це повномасштабне російське вторгнення, і залишається надійним гарантом доступу до правосуддя. Проте, якщо у Брюсселі європейські парламентарі, зокрема модератор заходу Рейніс Познакс, та міжнародні експерти говорили мовою цифр і фактів, то реакція українського медіасередовища на цю подію стала яскравим лакмусовим папірцем, що виявив глибокі проблеми вітчизняної інформаційної політики.
Вже минув майже місяць від події, тож можна робити певні висновки і проаналізувати не лише сам звіт, а й те, як ця надважлива для євроінтеграції України подія була (або не була) висвітлена в українських медіа. І головне, можна спробувати зрозуміти чому позиції певних стейкхолдерів набули відверто деструктивного характеру.
Зіткнення парадигм: Факти проти вражень
Для того, щоб осягнути реакцію медіа, потрібно спочатку усвідомити масштаб самого звіту Armada Network. Американські аналітики, які працюють в Україні з 2014 року, зробили те, чого роками уникали критики Національної асоціації адвокатів України: вони відкинули емоції, політичну доцільність і кулуарні інтереси, зосередившись на виключно об'єктивних показниках інституційної стійкості.
Звіт прямо торкнувся найболючішого нерва сучасних українських реформ — Дорожньої карти щодо верховенства права, ухваленої Кабміном. Автори документа чітко розмежували поняття підзвітності та спроб «рейдерського захоплення» інституцій. Вони наголосили, що так звані «тіньові звіти» (shadow reports), які часто продукуються грантовими організаціями та окремими активістами, не можуть підміняти собою реальну картину і не повинні ставати базисом для руйнування самоврядності адвокатури під гаслами євроінтеграції.
Анатомія медійного висвітлення: Три табори українського інфопростору
Спостерігаючи за інформаційними хвилями після 5 лютого, можна зафіксувати чіткий поділ українського медіапростору на три умовні табори, кожен з яких відображає інтереси різних стейкхолдерів.
Конструктивний нейтралітет та фахова журналістика. Частина авторитетних загальнонаціональних видань (наприклад, РБК-Україна) та фахових юридичних порталів підійшли до події за класичними стандартами західної журналістики. Вони подали інформацію об'єктивно: зазначили місце проведення, організаторів, ключові тези та висновки щодо стійкості НААУ. У цих публікаціях було чітко артикульовано головний меседж Брюсселя — міжнародні експерти виступили проти необґрунтованої критики адвокатури в Україні і закликали спиратися на реальні цифри, а не на чутки. Це здорова реакція преси на міжнародну подію за участю європарламентарів.
«Оглушлива тиша» як інструмент цензури. Другий, і чи не найбільш показовий табір, склали медіа та платформи, тісно афілійовані з так званим «антикорупційним сектором» та певними громадськими організаціями. Роками ці стейкхолдери вибудовували наратив про необхідність «докорінної реформи», а фактично — підпорядкування органів адвокатського самоврядування зовнішнім комісіям за аналогією з ВРП чи ВККС.
Коли у Європарламенті презентують звіт, який вщент розбиває їхню роками вибудовувану міфологію, доводячи, що адвокатура не потребує зовнішнього управління, ці медіа обирають тактику повного ігнорування (shadow banning). Для них події в Брюсселі ніби не існує. Це свідома маніпуляція інформаційним полем, яка позбавляє суспільство права на отримання повної та всебічної інформації. Коли факти суперечать сформованій ідеології чи грантовій заявці — тим гірше для фактів.
Агресивна дискредитація та спроби маргіналізації. Третій напрямок — це відверто негативні публікації, ініційовані тими стейкхолдерами, які сприйняли звіт Armada як пряму загрозу своїм амбіціям. Не маючи змоги спростувати соціологію (опитування понад 1000 практикуючих фахівців) та емпіричні дані, критики вдалися до класичного прийому — переходу на особистості замість обговорення суті проблеми.
Замість фахової дискусії щодо висновків звіту, в окремих медіа та Telegram-каналах розпочалися спроби дискредитації самої організації Armada Network або зміщення фокусу на окремі персоналії в керівництві НААУ. Використовувалися маніпулятивні заголовки, вирвані з контексту цитати та класичне навішування ярликів. Головна мета таких інформаційних атак — створити «димову завісу», яка б не дозволила європейським партнерам та українському суспільству почути головне: адвокатура в Україні працює, захищає права громадян і є однією з найстабільніших інституцій під час війни.
Позиція негативних стейкхолдерів: Що стоїть за атаками?
Щоб зрозуміти причину такої гострої (або ж навмисно приглушеної) реакції в медіа, треба поглянути на мотиви, так би мовити, негативних стейкхолдерів. Їхня логіка проста: незалежна адвокатура є перешкодою для тотального контролю над системою правосуддя.
Сценарій, який просувається через лояльні до них ЗМІ, передбачає створення штучної кризи довіри до НААУ. Саме для цього пишуться вищезгадані «тіньові звіти», які рясніють оціночними судженнями без жодного статистичного підтвердження. Звіт Armada Network у Брюсселі став для них неприємною несподіванкою, яка руйнує їхні плани, адже він запропонував міжнародній спільноті альтернативний, заснований на науковому підході погляд. Американські аналітики чітко артикулювали європейським політикам: спроби реструктуризації самоврядування під виглядом євроінтеграційних вимог несуть пряму загрозу верховенству права.
Право суспільства на об'єктивність: Чому ця криза стосується кожного
Може здатися, що інформаційні баталії довкола інституту адвокатури — це вузькопрофільна проблема виключно правничої спільноти. Проте наслідки цієї медійної викривленості б'ють по всьому суспільству. Коли українцям роками нав'язують тезу про «тотальну корумпованість» та «неспроможність» правової системи, штучно замовчуючи позитивні зрушення та висновки авторитетних міжнародних експертів, це руйнує базову довіру громадян до держави та інститутів захисту їхніх прав.
Фактично ми маємо справу не лише з критикою окремих рішень — ми стикаємося із системними спробами підмінити реальний стан речей вигідними для певних груп міфами.
Проте не зайвим буде ще раз наголосити, що справжня євроінтеграція неможлива в умовах інформаційних маніпуляцій. Вона потребує дорослої, відповідальної розмови, де аргументами виступають цифри та факти, а не емоції та гучні гасла. І звіт Armada Network у цьому контексті не тільки про високу оцінку української адвокатури. Це важливий прецедент, який доводить: українське суспільство, формуючи свою думку про стан справ у державі, має спиратися на незалежну, неупереджену експертизу, а не на так звані «тіньові звіти», що часто створюються з наперед визначеним політичним чи кон’юнктурним результатом.
Замість висновків
Безумовно можна б було сказати, що презентація звіту Armada Network у Європарламенті це у певному сенсі перемога НААУ. Натомість це насамперед перемога здорового глузду. Разом з тим те, як ця подія відобразилася у дзеркалі українських медіа, свідчить про серйозну хворобу нашого інфопростору. Замість того, щоб стати майданчиком для фахової дискусії про майбутнє системи правосуддя, частина ЗМІ перетворилася на інструмент обслуговування вузькокорпоративних інтересів тих, хто прагне контролювати адвокатуру.
Українська журналістика сьогодні, як ніколи, потребує повернення до стандартів об'єктивності. А стейкхолдерам, які роками будують свою риторику на руйнуванні авторитету НААУ, варто усвідомити: епоха маніпуляцій, які можна було легко "продати" європейським партнерам, добігає кінця. На зміну враженням приходять дані та результати, які дуже легко перевірити. Якщо звісно захотіти, як це, наприклад, зробила Armada.
