Політична кар’єра, особливо на найвищому рівні, вимагає бездоганного володіння фактами, географією та хоча би звичайною логікою. Однак історія рясніє прикладами, коли світові лідери, незалежно від об'єму їхньої влади чи інтелекту, припускаються настільки приголомшливих помилок, що вони миттєво перетворюються на вірусні меми. Ці ляпи більше, ніж просто анекдоти та приколи: вони є критичними медіа-подіями, які, відповідно до принципу первинності, формують стійке перше враження про компетентність лідера.
Нещодавно президент США Дональд Трамп говорив про український Крим. Серед іншого, він заявив, що Крим «омивається чотирма океанами» — хоча всім відомо, що півострів омивають лише Чорне та Азовське море. Така фундаментальна географічна помилка, особливо від політика, який претендує на вирішальну роль у вирішенні регіональних конфліктів, є швидким та легким тестом на його професійну підготовку.
Однак Трамп — не єдиний постачальник мемів серед політиків. Багато інших лідерів також регулярно помилялися та допускали смішні омовки. Ми зібрали основні та найсмішніші — детальніше в матеріалі UA.News.
Мирна угода між Албанією та Азербайджаном (Дональд Трамп)
Географічні плутанини Трампа не обмежуються Україною. Він неодноразово демонстрував труднощі з розрізненням фонетично схожих назв країн, зокрема плутаючи Албанію (Albania) та Вірменію (Armenia).
Цей ляп набув міжнародного резонансу під час саміту Європейської політичної спільноти в Копенгагені. Прем'єр-міністр Албанії Еді Рама вирішив пожартувати з цього приводу з президентом Франції Еммануелем Макроном та президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим. Рама іронічно заявив, що лідери повинні вибачитися перед ним за те, що не привітали Албанію з «мирною угодою, яку Президент Трамп уклав між Албанією та Азербайджаном». Усі присутні лідери, включаючи Алієва, який буквально вибухнув сміхом, зрозуміли, що це прямий натяк на те, що Трамп сплутав Албанію з Вірменією.
Коли союзники публічно використовують помилки світового лідера для жартів і глузування, це свідчить про те, що його промахи перейшли межу особистої помилки і стали символом загальної несерйозності у підході до зовнішньої політики. Це підриває міжнародний авторитет лідера, оскільки його заяви про успіхи розглядаються крізь призму очевидних помилок.
Саміт ОПЕК замість саміту АТЕС (Джордж В. Буш)
Однією з найбільш пам’ятних помилок часів президента США Джорджа В. Буша стала плутанина між двома ключовими міжнародними організаціями. У 2007 році в Сіднеї, звертаючись до делегатів саміту Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (AТEC), президент Буш публічно подякував своїм господарям за запрошення на... саміт Організації країн-експортерів нафти (ОПЕК).
Як казав президент Зеленський — «какая разница?». Однак ця плутанина, хоч і стосується лише однієї літери, мала глибокі політичні наслідки. Буш продемонстрував не просто лексичну помилку, а неуважність до ідентичності ключового міжнародного економічного альянсу, на зустрічі якого він перебував. Це сприймалося як ознака непідготовленості і відсутність фокусу на економічних пріоритетах Азійсько-Тихоокеанського регіону, що є критичним промахом для лідера світової наддержави.
Візит до «австрійських військ» (Джордж В. Буш)
На тому ж заході в Сіднеї Джордж В. Буш припустився ще однієї географічно-фактологічної помилки, яка торкнулася військової співпраці. Згадуючи внесок союзників у війну в Іраку, Буш заявив, що прем'єр-міністр Австралії Джон Говард відвідав «австрійські війська». Тоді як малися на увазі, авжеж, австралійські війська.
Цей промах був особливо відчутним у геополітичному контексті. Австралія була одним із найвідданіших і найважливіших членів Коаліції, що проводила операції в Іраку. Натомість Австрія є традиційно нейтральною країною і не бере участь у війнах. Плутанина між «Austrian» та «Australian» у контексті високочутливої теми військових дій підкреслила глибоке неусвідомлення деталей військових союзів та внеску партнерів. Помилки Буша були настільки частими, що їх зведення до категорії «бушизмів» стало інституціоналізацією його загальної незграбності.
До речі, в Австрії в туристичних місцях досі продаються тематичні футболки з цього приводу. На них є напис: «Austria not Australia!» — і кенгуру, закреслений жирною червоною лінією.
Поетеса Анна Ахмєтова (Віктор Янукович)
Для українського контексту одним із найбільш смішних та висміюваних ляпів є помилка президента-втікача Віктора Януковича, допущена у 2011 році. Виступаючи в Ялті, він назвав видатну російськомовну поетесу українського походження Анну Ахматову «Анною Ахмєтовою».
Цей ляп не був географічним, але він став яскравим прикладом культурної неграмотності президента. Рінат Ахметов на той час був найвпливовішим українським олігархом. Плутанина прізвища великої літературної діячки з прізвищем мільярдера стала народним мемом та символом освітньої та культурної прірви між головою держави та української інтелігенції.
Змішування часу, місця та звання в історії про нагородження військового (Джо Байден)
Президент США Джо Байден також має велику історію публічних провалів, які стосуються фактологічної точності та пам'яті. У 2019 році він заплутав кілька історій в одну, розповідаючи про нагородження військового. У своїй розповіді про нагородження капітана ВМС в Афганістані Байден припустився низки помилок щодо періоду часу, місця дії, героїчного акту, типу медалі, звання одержувача та навіть своєї власної ролі у церемонії. Це виглядало, м'яко кажучи, жахливо.
Лівія як «сусід Сирії» (Девід Ламмі)
Навіть політики, що обіймають ключові посади у зовнішньополітичних відомствах європейських держав, час від часу демонструють разюче незнання світової карти, що стає предметом глузування та критики. Британський політик від Лейбористської партії Девід Ламмі, виступаючи колись в парламенті щодо критичної ситуації в Сирії, припустився суттєвої географічної помилки. Він застеріг, що «ніхто з нас не хоче, щоб Сирія стала схожою на Лівію по сусідству».
Ця фраза, яка мала підкреслити ризики фрагментації та деструкції держав у близькосхідному регіоні, миттєво викликала обурення. Географічна реальність полягає в тому, що Лівія знаходиться на північноафриканському узбережжі, тоді як Сирія — на Близькому Сході. Ці країни розділені щонайменше Єгиптом, Ізраїлем та Йорданією разом взятими. Для високопоставленого політика, що відповідає за зовнішні справи, така помилка у географії викликала гостру критику за некомпетентність.
Промова, присвячена парку розваг «Свинка Пеппа» (Борис Джонсон)
Колишній прем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон відомий своїм театральним та хаотичним стилем виступів. Його політичні ляпи часто носять не стільки фактологічний, скільки логічний та контекстуальний характер. Одним з найбільш курйозних провалів стала промова, виголошена на великій конференції Конфедерації британської промисловості, де він мав окреслити стратегію економічного зростання країни.
Натомість значну частину промови Джонсон присвятив нехай емоційному, але абсолютно недоречному опису свого недавнього візиту до парку розваг «Свинка Пеппа». Промова виглядала настільки непідготовленою і відірваною від теми, що це швидко стало мемом.
Публічне падіння з коня та тотальна цензура (Гурбангули Бердимухамедов)
Помилки лідерів у недемократичних країнах можуть мати не лише медійний, а й драматичний політичний вимір, особливо коли влада намагається їх приховати. Президент Туркменістану — «Аркадаг» («Покровитель» з туркменської) Гурбангули Бердимухамедов зіткнувся з невеликим, але публічним приниженням — принаймні так це вважав, судячи з усього, сам туркменський вождь. Він обожнює скачки, і після перемоги на своєму улюбленому коні Беркарарі («Могутній») президент одразу після фінішу впав.
Сам факт падіння був би незначним інцидентом. Але реакція авторитарного режиму перетворила його на міжнародну історію. Влада негайно розпочала повномасштабну кампанію цензури, щоб приховати цю подію. Державна газета повністю опустила згадку про падіння, а державне телебачення завершило трансляцію за секунду до інциденту. Щобільше: мандрівників, що залишали країну, ретельно обшукували на кордоні на предмет наявності відеозаписів «постидного» моменту.
Погляд у завтрашній день Віталія Кличко
«Не всі можуть дивитися у завтрашній день. Вірніше, не тільки лише всі — мало хто може це зробити»
Для закриття нашого топу та для посилення локального українського контексту не можна не згадати курйози мера Києва Віталія Кличка. Хоча його помилки рідко є географічними, вони є еталоном логічних та лексичних провалів, відомих як «кличкізми».
Його висловлювання б'ють у саме серце. «Аби холодна вода стала гарячою, її слід підігріти», «я спілкувався з міліціонерами, які загинули», тощо — всі ці фрази стали культовими мемами.
На відміну від Януковича, ляпи Кличка не свідчать про культурну неграмотність: мер Києва та колишній чемпіон світу з боксу досить освічений, він знає декілька мов та загалом не є дурною людиною. Але ці фрази часто порушують базові правила логіки та граматики. Медіа миттєво підхоплюють ці вислови, які, з одного боку, підривають його авторитет як адміністратора, а з іншого — роблять його медіа-зіркою. Його незграбна, але завжди позитивна та кумедна публічна фігура є прикладом того, як політик може трансформувати свою вразливість у впізнаваність, хоча і з постійною ціною у вигляді сумнівів у його професійній придатності.
