Через кілька днів після того, як Україна і Великобританія уклали меморандум про будівництво бойових кораблів і військово-морських баз для українських ВМС, у Чорному морі відбулася знакова подія.
Британський есмінець Defender, який прямував з Одеси до Грузії, у міжнародно-визнаних морських кордонах, скористався правом мирного проходу біля кримського мису Фіолент. За що був переслідуваний і навіть атакований береговою охороною Росії. Що, втім, не змусило есмінець змінити свідомо спланований курс уздовж Криму.
Спланований курс Defender і прорахунки Кремля
Після захоплення Криму в 2014 році Росія регулярно претендує на акваторію Чорного моря, видаючи демонстрацію сили і порушення міжнародних правил за «захист власних кордонів».
Так вийшло і з Defender – з точки зору Москви, британський військовий корабель зайшов у територіальні води Криму – ділянку моря, яку Росія «закрила» для проведення там своїх навчань. Нібито британці повинні були отримати дозвіл пропливати уздовж Фіоленту.
Насправді ж, королівські ВМС діяли згідно з Конвенцією ООН з морського права. Положення цього документа надають іноземним суднам право вільного проходу через територіальні води прибережних країн. Це смуга шириною 12 морських миль, або 22 км.
В рамках цієї смуги і рухався Defender, користуючись правом Freedom of Navigation Operations («операції з підтримання свободи судноплавства» - прим.авт) в рамках Конвенції ООН. Цей корабель належить до 21-ї британської авіаносної ударної групи, що в даний момент знаходиться у Середземному морі. На есмінці встановлена радіолокаційна станція дальньої дії, також зенітна артилерія і передбачене розміщення ракетних озброєнь.
Великобританія, як і решта цивілізованого світу, визнають Крим українською територією. Тому проходження військового корабля в територіальних водах України було абсолютно законним. І не вимагало додаткового узгодження з окупантами.
Відповідно те, що росіяни назвали «провокацією» і посяганням на їх кордони, було дотриманням встановлених міжнародною спільнотою правил вільного судноплавства, що і заявив прем'єр Великобританії Борис Джонсон, пояснюючи обраний курс есмінця як свідомо спланований:
«Важливо те, що ми не визнаємо російську анексію Криму. Це частина суверенної української території. Повністю правильно підтримувати закон і домагатися свободи мореплавання, вибравши найкоротший шлях між двома пунктами призначення»
прем'єр-міністр ВеликобританіїВисновки для України
Погана новина для росіян полягає навіть не в тому, що їх власні уявлення про свої територіальні водах не збігаються із загальновизнаними. А в тому, що Чорноморський регіон, після окупації Криму, став морським майданчиком стримування російської військової присутності силами НАТО і Україна в цьому сенсі, як і Грузія, грають стратегічну роль.
Крім того, ВМС Росії не можуть конкурувати на морі з натівськими військами, про що свідчить факт, що російські прикордонники не змогли змусити британський корабель змінити курс прямування. Навіть не дивлячись на два десятка літаків в небі, попереджувальні «залпи» вогню і бомби, які вони нібито скинули з повітря по курсу руху судна:
«Володіння Кримом і севастопольською базою не компенсує відставання російського флоту від флоту Сполучених Штатів – провідної західної держави, здатної ефективно застосовувати військово-морську міць і демонструвати присутність на всьому просторі світового океану. У Росії майже немає шансів навіть у середньостроковій перспективі переламати цей тренд»
У спробах бути брутальними і жорсткими, аж до атак на поразку цілей, про що було заявлено з офіційних джерел, військове керівництво Росії розписалося у власній неспроможності: всі вжиті заходи виявилися недієвими. На майбутнє, Міноборони РФ розглядає варіант відмови від авіабомб на користь некерованих авіаційних ракет для попереджувального вогню по кораблях, «що порушують» територіальні води Росії.
Знаковим для Києва є те, що союзники по НАТО готові визнавати український суверенітет над Кримом не тільки на словах, а й активними діями, як у випадку з британським есмінцем. Фактично, цей маневр був перевірочною операцією по забезпеченню свободи навігації в Чорному морі. І такі проходи з Одеси до Грузії будуть повторюватися.
Демонстрація підтримки України регулярно проходить за участі у щорічних міжнародних військово-морських навчаннях Sea Breeze, які в цьому році символічно стартували 28 червня, в день Конституції України. Масштаб цьогорічних навчань – 32 бойових кораблі, 40 літаків, 5 тисяч військовослужбовців з 17 країн-членів НАТО. Крім цього у маневрах візьмуть участь партнери Альянсу і 18 команд спеціальних операцій. В цілому це представники військових сил 32 країн світу.
«Навчання Sea Breeze повинні стати демонстрацією підтримки України з боку міжнародного співтовариства і зусиль НАТО, спрямованих на розвиток українських ВМС. Однак демонстративна підтримка України і вчення, які сприятимуть розвитку її військово-морського флоту, розглядається російською стороною як загроза пануванню РФ на Чорному морі»
Модернізація і посилення українських ВМС, закупівля нових кораблів, спільні тренувальні плани – все це також частина зміцнення співпраці між країнами НАТО і Києвом.
Очевидно, що майбутні дії російських ВМС у Чорному морі залежатимуть від політичної волі у Кремлі, де дилему співвідношення права і сили у міждержавних відносинах вирішують на користь останньої. Однак історія з Defender говорить про те, що Захід не готовий миритися з претензіями Росії на Чорноморський регіон, який завдяки її зусиллям стає плацдармом для стримування з боку НАТО, з урахуванням інтересів України.
