Китай посилює військову та дипломатичну підготовку до захоплення Тайваню. Аналітики не виключають — нова локальна війна може спалахнути вже 2026 року. Конфлікт у Тихоокеанському регіоні може викликати справжнє «цунамі» для світової економіки, оскільки Тайвань є глобальним експортером високотехнологічних мікрочипів.
У Вашингтоні вже заявили про загрозу для світового виробництва електроніки через можливу військову агресію Пекіна. Найбільші технологічні компанії США — NVIDIA, AMD, Qualcomm, Apple — вже отримали закрите попередження про очікувану зупинку постачання мікрочипів із Тайваню.
Як пишуть західні ЗМІ, брифінг пройшов у Кремнієвій долині в умовах суворої таємності. Міністерство торгівлі США намагалося довести бізнесу, що залежність від тайванських мікрочипів стає стратегічно небезпечною.
Чому мікрочіпи, які називають «новою нафтою», стали стратегічним елементом геополітичної конкуренції? Як гонитва за надприбутками гальмувала перенесення чипових фабрик до західних країн? І чому агресія проти Тайваню може спричинити хаос не лише для світових технологічних гігантів, а й для виробників менш інноваційних товарів? Докладніше — у матеріалі UA.News.
Стратегічна роль Тайваню
Тайвань має безпрецедентний контроль у такій стратегічній галузі, як виробництво мікрочипів. Найбільша місцева компанія Taiwan Semiconductor Manufacturing Company (TSMC) охоплює близько 60–65 % глобального ринку напівпровідників, а також близько 92% світового виробництва високотехнологічних чипів. TSMC обслуговує лідерів західного технологічного бізнесу: Apple, NVIDIA, AMD і Qualcomm.
Починаючи з 1980-х років, індустрія напівпровідників на Тайвані розрослася завдяки державній підтримці та створенню наукових парків. Острів став центром повного індустріального циклу — проєктування, виробництво, тестування та пакування продукції.
Натепер тайванські мікросхеми забезпечують роботу усіх технологій: від iPhone та комп'ютерів до датчиків, які керують критично важливою інфраструктурою — гігантськими греблями, енергетикою та водопостачанням. Тайвань також постачає третину базових мікросхем для автомобілів, тракторів, обладнання стільникового зв'язку та кардіостимуляторів.
Окремий напрямок використання тайванських чипів — системи штучного інтелекту. Саме ці технології рухають фондовий ринок США та стимулюють зростання американської та глобальної економіки.
Попередня криза мікрочипів
Минулого разу світ зіткнувся з дефіцитом мікрочіпів у 2020–2022 роках. Криза стала «ідеальним штормом», причиною якого була низка факторів. Локдаун під час пандемії COVID-19 підігрів попит на комп’ютери та побутову електроніку через впровадження дистанційної роботи. Торгова війна між Китаєм та США призвела до скорочення експорту китайських чіпів. Активізувався запит на криптовалюту та майнінг. На додачу, у 2021 році Тайвань пережив сильну посуху — індустрія не мала достатньо води для очистки заводів та кремнієвих пластин для виробництва чипів.
Криза ще більше загострилася через повномасштабний напад Росії на Україну. До 2022 року Україна була світовим лідером у виробництві високоочищеного неону та інших хімічних речовин для виробництва мікрочипів. Альтернативним постачальникам, зокрема китайським, знадобилося кілька місяців для збільшення експорту цих компонентів.
За оцінками Goldman Sachs, внаслідок глобального дефіциту мікросхем постраждало щонайменше 169 галузей. Йшлося про абсолютно різні індустрії: від виробництва сталевої продукції та бетону до галузей, що випускають системи кондиціювання повітря та холодильники, та пивоварних заводів. Криза із мікросхемами зачепила навіть виробництво мила.
Але найбільший спад пережили автомобільна промисловість та виробництво побутової електроніки.
Нестача чипів зачепила і фінансовий сектор, виробництво сучасних кредитних карток для безконтактних платежів. Наприклад, у США термін заміни таких карток збільшився з десяти робочих днів до шести-восьми тижнів. Постраждали також залізничні оператори, які вимушені були повністю зупинити видачу багаторазових проїзних.
Криза засвідчила, що будь-який збій у чиповій та напівпровідниковій індустрії Тайваню внаслідок пандемії, стихійного лиха, перебоїв з енергопостачанням, політичної кризи або воєнного конфлікту може викликати каскадну економічну та технологічну кризу в глобальному масштабі.
Що буде у разі нападу КНР на Тайвань
Якщо армія КНР зважиться на збройне вторгнення на острів, то майже всі місцеві виробники високотехнологічних мікросхем потраплять в зону досяжності китайської артилерії. Блокада Тайваню може повністю перекрити постачання мікрочипів з острова, що насамперед підірве позиції американської технологічної індустрії.
Якими можуть бути наслідки таких подій, спробували спрогнозувати в американській Асоціації напівпровідникової промисловості. Аналітики вважають, що повне припинення поставок із Тайваню обвалить ВВП США на 11%. Таке падіння буде сильнішим за рецесію 2008 року, коли скорочення сягнуло лише 5%. Загальні ж світові збитки від потенційного конфлікту на Тайвані оцінюють у понад $10 трильйонів. Міністр фінансів США Скотт Бессент вже називав таку ситуацію «економічним апокаліпсисом».
Стратегія повернення виробництва до США
Амбіції Китаю повернути Тайвань та можливу кризу постачання чипів неодноразово обговорювали на зустрічах влади та бізнесу у Вашингтоні. Адміністрація Білого дому та спецслужби не раз застерігали представників Кремнієвої долини про насування загрози.
За президентської каденції Джо Байдена технологічним компаніям запропонували фінансові гранти для розвитку внутрішнього виробництва мікросхем. До цього питання повернувся також нинішній глава Білого дому Дональд Трамп, який погрожував запровадити багатомільярдні мита на ввезення чипів. Але обидві спроби зменшити залежність від тайваньських поставок мало що змінили.
Керівники Apple, Nvidia та AMD не поспішали переносити виробництва, оскільки це вдарило б по квартальних прибутках та високій рентабельності. Нові заводи в США вимагали вищих витрат на робочу силу, складних ланцюжків постачання та кваліфікованих кадрів, програючи розвиненій екосистемі Тайваню.
Після вторгнення Росії в Україну у 2022 році Білий дім закликав бізнес готуватися до гіршого сценарію. У відповідь на геополітичні ризики Конгрес США в серпні 2022 року ухвалив Закон CHIPS and Science Act, виділивши $52,7 млрд на внутрішні дослідження та виробництво напівпровідників. Це стало найбільшою ініціативою уряду США щодо промислової політики за останні десятиліття.
Йшлося про прямі субсидії на виробництво мікросхем та обладнання у США. Розподіл фінансування у рамках Закону CHIPS передбачав:
$39 млрд у вигляді грантів, позик та податкових пільг на будівництво заводів із виробництва металоконструкцій.
$11 млрд на дослідження та розробки у напівпровідниковій галузі та підготовку кадрів.
Податкова пільга у розмірі 25% для інвестицій у виробництво напівпровідників.
Крім того, Пентагон виділив $2 млрд на дослідження в галузі мікроелектроніки.
Серед запланованих великих проєктів:
Intel: будівництво заводів в Аризоні, Огайо, Орегоні та Нью-Мексико.
TSMC: будівництво заводу Fab-3 в Аризоні.
Samsung: створення техаського кластера виробників напівпровідників.
Micron: розвиток виробництва у штаті Нью-Йорк.
Загальна мета американського уряду — перемістити 40% тайванського виробництва на територію США до 2030 року. Для цього планують витратити близько $200 млрд.
Мільярдні вливання поки що не наблизили американську економіку до зменшення залежності від тайванських фабрик. Для прикладу — якщо чип виготовлено в Аризоні, процес його фінальної «упаковки» часто все ще потребує відправки на завод у Тайвані. Як зазначив засновник Nvidia Дженсен Хуанг під час відвідин нового заводу у Фініксі (найбільше місто Аризони), це «історичний момент», але шлях до повної незалежності лише розпочинається.
Нові фабрики чипів у Євросоюзі
У 2023 році Єврокомісія запропонувала план на 43 млрд євро як частину амбітної мети виробляти в ЄС 20% глобального обсягу напівпровідників до 2030 року (зараз це 10%). Низка технологічних компаній, серед яких Intel, Infineon Technologies AG, GlobalFoundries Inc. та STMicroelectronics оголосили про побудову виробничих майданчиків на території Європи.
У 2024-му Єврокомісія схвалила 5 млрд євро допомоги Німеччині для будівництва заводу із виробництва чипів, який загалом обійдеться у 10 млрд євро. Цей проєкт став першим у Європі під керівництвом тайванської TSMC. Нова фабрика чипів підвищить стійкість Європи до ймовірного дефіциту напівпровідників у майбутньому.
«Це безпрограшна ситуація для нас всіх», — наголосила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн на церемонії започаткування проєкту у Дрездені. У Міністерстві економіки Німеччини тоді запевнили, що забезпечать запуск виробництва у 2027 році.
У TSMC повідомили, що завод у Дрездені стане важливим джерелом мікроконтролерів, які використовуються в автомобілях для вікон, гальм і датчиків. Компанії Bosch, NXP та Infineon заявили, що також будуть використовувати завод принаймні частково для виробництва різних типів автомобільних чіпів.
Швидкого рішення не буде
Геополітичний конфлікт у Тихоокеанському регіоні протягом наступних шести років залишається головним ризиком, який технологічна галузь більше не може ігнорувати. Про це дедалі гучніше заявляють у Вашингтоні.
Ініціативи США щодо перенесення фабрик мікрочипів з Тайваню та будівництва нових майданчиків у Євросоюзі можуть суттєво змінити глобальне виробництво найважливіших світових технологій. Але це станеться лише за кілька років, а не за кілька місяців.
Водночас амбіції Китаю щодо захоплення Тайваню прискорюють загрозу для світової економіки, ще більше звужуючи bottleneck для глобальних бізнес-ланцюжків. Західні технологічні гіганти, які раніше віддавали перевагу дешевим поставкам, а не власним розробкам, мусять продемонструвати миттєві антикризові рішення та диверсифікувати виробництва супереч власним доходам. Адже тепер йдеться про їхнє виживання, економічну та військову безпеку багатьох західних країн.
