ЄС посилив удар по тіньовому флоту Росії та фінансовим схемам Білорусі
Євросоюз розширив санкційний тиск на Росію та Білорусь, посиливши обмеження проти тіньового флоту, банків і криптосектору. До нового пакета приєдналися Україна та ще вісім країн, які підтримали рішення Брюсселя. Йдеться про один із найширших санкційних комплексів останнього часу, що охоплює енергетику, фінанси та оборонну промисловість. Заяви опубліковані пресслужбою Ради ЄС.
Європейський Союз затвердив черговий пакет обмежень проти Росії та Білорусі, зробивши акцент на ударах по схемах обходу санкцій, морських перевезеннях нафти та фінансових потоках, які підтримують військову економіку Москви. Рішення також спрямоване на те, щоб перекрити канали постачання технологій і товарів подвійного призначення, які можуть використовуватися у військовому виробництві.
До санкцій приєдналися Україна, а також Албанія, Боснія і Герцеговина, Ісландія, Ліхтенштейн, Чорногорія, Північна Македонія та Норвегія. Країни погодилися привести свою політику у відповідність до рішень Ради ЄС від 23 квітня 2026 року та підтримати розширення обмежувального режиму. У межах нового пакета ЄС розширив санкції проти російського «тіньового флоту», додавши до списку ще десятки суден, а також посилив контроль за продажем танкерів, щоб унеможливити їх подальше використання Росією. Частину суден зі списку виключили лише після підтвердження їх відповідності вимогам.
Окремо запроваджено обмеження проти банківського сектору: санкції поширили ще на низку російських фінансових установ, а також банки з Киргизстану, Лаосу та Азербайджану. Крім того, ЄС обмежив операції з криптопослугами та заборонив використання окремих цифрових валют, включно з цифровим рублем.
Суттєвий блок рішень стосується енергетики: запроваджено нові заборони на послуги для російських танкерів і перевезення СПГ, а також обмеження для терміналів, що працюють із російським газом. Це має ще більше ускладнити експорт енергоресурсів, які залишаються ключовим джерелом доходів РФ. Також ЄС посилив експортний контроль і розширив перелік товарів, які можуть використовуватися у військовому виробництві Росії та Білорусі. До списку додано десятки організацій, які, за даними Євросоюзу, пов’язані з оборонним сектором або допомагають обходити санкції.
Окремо рішення торкнулося інформаційного простору: під заборону потрапили онлайн-ресурси, які поширюють контент підсанкційних медіа через дзеркальні сайти та інші домени. Білоруський блок санкцій також розширили — обмеження охопили додаткові компанії та товари, які можуть зміцнювати оборонний сектор Мінська. ЄС також запровадив заборони, пов’язані з криптовалютними операціями та цифровою валютою центрального банку Білорусі.
У Брюсселі підкреслили, що ці заходи спрямовані на подальше послаблення військово-економічного потенціалу Росії та її союзників, а країни, що приєдналися, зобов’язалися синхронізувати національну політику з рішеннями ЄС.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко провів нараду щодо оснащення армії та оголосив про підготовку нової державної програми озброєння на 2026–2030 роки.
Білорусь продовжує будівництво інфраструктурних об’єктів у глибині своєї території та не наближає їх до українського кордону. Водночас не виключається, що Росія в подальшому може використати ці об’єкти для перекидання додаткових сил і засобів.
Журналісти встановили, що Білорусь продовжує відігравати суттєву роль у забезпеченні російського військово-промислового комплексу, постачаючи шасі, електроніку та інші ключові компоненти для техніки армії РФ. Обсяги цих поставок за останні роки вже вимірюються мільярдами доларів.
