Європейський союз переглянув свій план щодо використання заморожених російських активів для підтримки України, врахувавши застереження Бельгії та бажання залишити простір для можливих дій США в мирному процесі.
За даними The Wall Street Journal, тепер ЄС пропонує виділити Україні близько 105 млрд доларів упродовж двох років замість раніше запланованих 186 млрд. Це дає змогу зберегти частину коштів, які адміністрація Дональда Трампа розглядає як потенційний інструмент у межах майбутнього мирного плану.
Європейські чиновники заявляють, що новий план допоможе розвіяти побоювання Бельгії, де зберігається велика частина коштів. Брюссель стурбований тим, що він може зіткнутися з величезними фінансовими ризиками, якщо Москва зможе оскаржити використання її активів.
Деякі чиновники заявляють, що цей план також дає Європі важелі впливу в мирному процесі, в якому вона опинилася осторонь, оскільки американські чиновники ведуть переговори безпосередньо з Росією та Україною. Гроші не можуть бути повернуті Росії без згоди ЄС на зняття санкцій з цих коштів.
"За допомогою сьогоднішніх пропозицій ми забезпечимо Україні засоби для захисту і просування мирних переговорів з позиції сили", - заявила президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
Євросоюз зберігає у себе близько 245 мільярдів доларів активів російського центрального банку в рамках санкцій, запроваджених після повномасштабного вторгнення Росії в Україну 2022 року. Близько 55 мільярдів доларів активів знаходяться в США та інших країнах.
Ці активи стали б рятувальним кругом для України, оскільки її економіка ледве тримається на плаву. Київ затиснутий між необхідністю фінансувати оборонні зусилля і відновленням життєво важливої інфраструктури, зруйнованої російськими ударами.
Президент Володимир Зеленський давно виступає за виплату Росією репарацій Україні і заявляє, що використання російських активів знизить тягар для Києва і змусить Москву заплатити за агресію.
Бельгія стала ключовою перепоною для використання російських активів.
Європейська комісія опрацьовує альтернативні джерела фінансування для надання Україні «репараційної позики» після того, як Європейський центральний банк відмовився виділяти кошти.