Європейський суд із прав людини відхилив низку скарг від російських юристів від імені жителів окупованих територій Донецької і Луганської областей. Вони звинувачують українську державу і ЗСУ в обстрілах їхніх населених пунктів і руйнуванні житла у період з 2015-го по 2020-й роки.
Палата суддів ухвалила рішення у справі під назвою «Ряшенцева та інші проти України».
Раніше стало відомо, що адвокати з рф й окупованих територій сплановано подають тисячі заяв до Європейського суду від імені жителів окремих районів Донбасу, окупованих росією з 2014 року, ймовірно, з метою дискредитації – адже через це Україна штучно опинилася у трійці країн, в яких масово скаржаться до ЄСПЛ на порушення прав людини.
Крім того, ця кампанія також може мати на меті перевантаження самого ЄСПЛ і його дискредитації як інституції, вважають юристи. У подальшому рішення Палати суддів стане прецедентом для Європейського суду під час розгляду решти аналогічних скарг, вважають фахівці.
Рішення стосується чотирьох схожих за змістом заяв, поданих загалом від імені 11 громадян України, які скаржилися на обстріли ЗСУ, через що начебто одна з їхніх родичок зазнала поранення, і було зруйноване житло у Донецьку, Горлівці на Донеччині й Золотому-5 на Луганщині. У цих скаргах їхні інтереси представляли російські адвокати з однієї фірми-партнера російського Мін’юсту. На це у своєму рішенні звернув увагу ЄСПЛ, зазначивши, що заявники не звернулися в першу чергу до українського правосуддя.
«Заявники не пояснили і не навели інших аргументів щодо того, чи робили вони спроби уповноважити представника, який діє на території, контрольованій Україною, і який теоретично мав би кращі можливості для спілкування з українською владою, подати позов від їхнього імені, і якщо так, то чому їм, зрештою, це не вдалося. Суд зазначає, що інтереси заявників у даній справі послідовно представляли юристи з юридичної фірми «Клішин і партнери», що базується в Москві», – зазначено в опублікованому рішенні.
Палата суддів звернула увагу на те, що українські органи влади продовжують розслідування і забезпечують доступ до правосуддя навіть у зоні окупації.
Таким чином суд дійшов висновку, що заявники не виконали загальне правило ЄСПЛ і не використали доступні національні засоби правового захисту перед тим, як звернутися до ЄСПЛ, і тому визнав їхні скарги «неприйнятними».
На думку юристів, це рішення стане прецедентом і вплине на подальший розгляд решти тисяч однотипних справ, поданих російськими юристами від імені жителів окупованих територій Донеччини й Луганщини проти України.
«Доля декількох тисяч скарг проти України марно завершилася сьогодні. Точніше, сьогодні завершилася доля всього 4 скарг, які потягнуть за собою на дно решту (як мінімум тих, що стосуються подій до повномасштабного вторгнення). Сьогодні ЄСПЛ опублікував цілу палатну ухвалу про неприйнятність у справі Ryashentseva and Others v. Ukraine. Оскільки це палатна ухвала, решта аналогічних скарг підуть тим же шляхом як WECL – well established case law, тобто як «усталена практика» – з мінімальним обґрунтуванням і посиланням на палатне рішення», – вважає адвокат Сергій Заєць, який спеціалізується у справах ЄСПЛ і міжнародного захисту прав людини.
За оцінками адвоката, таким чином суд може швидко ухвалити рішення у тисячах справ, що перемістить Україну на одразу на 6-7 місце в рейтингу країн за кількістю скарг щодо порушення прав людини.
Такої ж думки і адвокат, ексуповноважений України у справах ЄСПЛ Іван Ліщина.
«Невдовзі підуть масові відмови. Це значним чином знизить кількість зареєстрованих проти України справ в ЄСПЛ. Це рішення показало, що суд очевидним чином не готовий йти на поводу у російських юристів щодо нібито неефективності українських правоохоронних органів із розслідування злочинів, вчинених в умовах бойових дій», – пояснив він.
Раніше журналісти встановили, що близько 98% скарг через війну на Донбасі, які подані в ЄСПЛ виключно проти України і зараз перебувають на розгляді суду, направляли адвокати або з росії, або з окупованих територій України, що підконтрольні Москві. Це можуть робити з метою дискредитації України в очах світової спільноти, адже, відповідно до статистики ЄСПЛ, Україна – на 3-му місці серед майже пів сотні країн за кількістю скарг щодо порушення прав людини. Ще однією метою може бути також гальмування роботи самого ЄСПЛ через масову подачу скарг.
«Проте по-справжньому в цій кампанії можуть програти постраждалі від війни, які через війну дипломатичну та чиїсь забавки зі статистикою, зрештою можуть залишитися без права на справедливий суд», – стверджують журналісти.
Згідно з аналізом журналістів, із близько 10 тисяч скарг проти України, близько шести тисяч, які перебувають на розгляді ЄСПЛ, подані кількома групами юристів із РФ та окупованих територій. Найбільша активна група – нинішні й колишні адвокати з приватної російської компанії – Міжтериторіальної колегії адвокатів «Клишин и партнеры» – фірми-партнера Мін’юсту рф.
Загалом, від 12 адвокатів цієї юрфірми надійшло понад п’ять тисяч скарг (тобто, більше ніж 75 відсотків усіх скарг, які розглядаються щодо сходу), які були подані до ЄСПЛ виключно проти України, ймовірно, від імені жителів ОРДЛО.
Також серед найбільш активних адвокатів, зокрема, юристи організації ексдепутата від Партії регіонів Олега Царьова, якого СБУ звинувачує у державній зраді, й адвокати, які співпрацювали з Громадською палатою росії й підозрюються українською прокуратурою у фальсифікації звернень до міжнародних судів.
«Тобто є кілька російських юристів, які розпочали подавати скарги лише після 2014 року. Вони не мають скарг проти РФ, а виключно – проти України. Це – надзвичайно велика кількість справ. Коли ми говоримо про позицію на сході, то треба мати доволі серйозні докази для того, щоб подавати скарги проти однієї держави. До того ж, тактично, з точки зору заявника, простіше зазначати відповідачами дві держави, а нехай держави вже розбираються між собою – хто винуватий у порушенні прав людини», – пояснив український правозахисник Сергій Заєць.
За даними Центру громадянських свобод, станом на 1 січня 2025 року в ЄСПЛ було на розгляді 60 350 справ щодо всіх країн. Кількість справ проти України становила 7703 (12,7% від загальної кількості). Таким чином Україна посіла третє місце за кількістю справ після Туреччини і рф.
Раніше Велика палата Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) у рішенні у справі про збиття рейсу MH17 взяла до уваги матеріали про інформаційну агресію рф, зібрані українським медіарегулятором.
Нагадаємо, Європейський суд з прав людини задовольнив спільний позов України та Нідерландів до рф. росію визнано у численних порушеннях прав людини під час війни та збитті рейсу MH17 на Донбасі.
Також ми вже повідомляли, що Європейський суд з прав людини розпочне слухати індивідуальні скарги проти російської федераці після розгляду міждержавних позовів України і росії.
