FT: США прагнуть розширити умови угоди з Україною щодо видобутку корисних копалин

Адміністрація Трампа шукає нові умови доступу США до критично важливих корисних копалин та енергетичних активів в Україні, розширюючи свої економічні вимоги до Києва.

Про це пише Financial Time.

Вашингтон хоче, щоб Київ погодився на детальні положення про те, хто володіє і контролює спільний інвестиційний фонд, а також на ширшу сферу застосування, що потенційно охоплює власність США на інші економічні активи, такі як українські атомні електростанції, повідомили два українські чиновники.

Це означатиме відновлення ще не підписаної угоди про видобуток корисних копалин, яка була укладена за кілька днів до того, як президенти Дональд Трамп і Володимир Зеленський публічно посварилися в Білому домі.

Виступаючи в Білому домі в четвер, Трамп заявив, що США прагнуть підписати угоди щодо рідкоземельних і корисних копалин по всьому світу, але Україна перебуває в особливому фокусі.

«Ми дуже добре працюємо з Україною і Росією, і одна з речей, яку ми робимо, - це підписання угоди з Україною щодо рідкоземельних елементів найближчим часом», - сказав він, але не надав подальших подробиць.

Українські офіційні особи заявили, що вони стурбовані тим, що на них чиниться тиск з метою домогтися невигідних умов у ширшій угоді, особливо після того, як Вашингтон тимчасово призупинив поставки зброї та обмін розвідувальною інформацією з Києвом на початку цього місяця.

Трамп і Зеленський під час телефонної розмови на цьому тижні «обговорили постачання електроенергії в Україну та атомні електростанції», згідно зі звітом про розмову держсекретаря Марко Рубіо і радника з національної безпеки Майка Волтца.

«[Президент Трамп, - ред.] сказав, що Сполучені Штати можуть бути дуже корисними в управлінні цими станціями завдяки своєму досвіду в галузі електроенергетики та комунальних послуг», - додається в резюме, а американська власність пропонує “найкращий захист” для української енергетичної інфраструктури.

Зеленський повідомив FT під час онлайн-брифінгу з журналістами в середу, що він обговорив з Трампом лише один ядерний об'єкт: Запорізьку атомну електростанцію, найбільшу в Європі.

Розташована за 650 км на південний схід від Києва на річці Дніпро, ця станція перебуває під російським військовим контролем з березня 2022 року, всього через кілька тижнів після того, як володимир путін віддав наказ про повномасштабне вторгнення в країну. Наразі шість її реакторів перебувають у режимі «холодної зупинки».

Адміністрація Трампа стверджує, що американські економічні інвестиції в Україну є достатньою гарантією безпеки, щоб запобігти новому вторгненню Росії після будь-якого припинення вогню.

У лютому Україна і США досягли рамкової угоди про спільну розробку українських мінеральних ресурсів, зокрема нафти і газу. Угода, датована 25 лютого, про яку вперше повідомила FT, представляла собою скорочену версію початкової пропозиції адміністрації Трампа.

Попереднє посилання на потенційні доходи від видобутку корисних копалин у розмірі $500 млрд було вилучено, а існуючі проекти з видобутку корисних копалин, які вже роблять внесок у державні фінанси України, також були виключені.

Також було додано рядок про те, що США «підтримують зусилля України щодо отримання гарантій безпеки, необхідних для встановлення тривалого миру». Зеленський прагнув отримати від США чіткі гарантії безпеки України в обмін на розподіл прибутків від багатих природних ресурсів Києва.

Однак угода, яку Київ вважає задовільною, залишається непідписаною, оскільки обидві сторони ведуть складні переговори, що охоплюють ширші економічні та безпекові питання, заявили українські та американські посадовці.

«Ми готові її підписати», - сказав високопоставлений український чиновник, близький до Зеленського. «Буде дивно її ігнорувати».

Два високопоставлені українські чиновники, які беруть участь у переговорах зі США щодо українських мінеральних ресурсів, заявили, що адміністрація Трампа ще не висунула Києву нових умов.

«Але я розумію, що ... вони працюють над більшою угодою», - сказав один з чиновників, який, як і інші, говорив на умовах анонімності через чутливість обговорень.

Представник Ради національної безпеки Білого дому заявив, що «економічне партнерство, пов'язане з критично важливими корисними копалинами, енергією та економічним зростанням для обох країн, залишається предметом обговорення», а потім додав: «Ми вийшли за рамки цього питання: «На даний момент ми вийшли за рамки цього питання, щоб зосередитися на широкому припиненні вогню і шляху до тривалого миру».

Українці хотіли рухатися повільно і спочатку обговорити угоду про видобуток корисних копалин, перш ніж залучати інші потенційні аспекти американських інвестицій.

Нагадаємо, що 18 березня відбулася довгоочікувана телефонна розмова між президентом США Дональдом Трампом та кремлівським очільником Володимиром Путіним. Цей діалог дуже активно піарився в ЗМІ, а обстановка напередодні постійно нагніталася. Частково в цьому винні медіа, а частково – самі сторони, які давали зрозуміти, що перемовини очікуються дуже конкретні та предметні.

19 березня, відбувся великий обмін полоненими. Сторони помінялися в форматі «175 на 175». Також Росія передала нам 23-х важко поранених бійців. Це росіяни називають «жестом доброї волі».