Політика Євросоюзу щодо в’їзду громадян РФ стає значно жорсткішою. Після посилення гібридної війни, численних випадків шпигунства та диверсій ЄС починає розглядати мобільність росіян не лише як політичне питання, а як пряму загрозу внутрішній безпеці. Особливо з боку осіб, які мають військове минуле.
Нещодавно Міністерство закордонних справ Естонії заборонило в’їзд понад 260 громадянам РФ, які воювали проти України. Анонсують, що це початок ширшої політики обмежень для осіб, причетних до нападу та злочинів окупаційної російської армії в Україні.
Проте не всі учасники Шенгенської зони однаково підтримують такі візові обмеження. Країни на Півдні Європи, більше залежні від грошей російських туристів, поступово відновлюють трафік з РФ.
Натомість держави, розташовані ближче до країни-агресора, вибудовують нову систему безпеки та оборони, зміцнюють кордони і суворіше обмежують в’їзд вихідцям з Росії.
UA.News розповідає, чому деякі країни Шенгенської зони більш ліберальні у видачі віз росіянам, та як ця лояльність поступово зменшується з посиленням гібридних атак Кремля.
Південна Європа: росіяни не відповідають за політику Путіна
Після повномасштабного вторгнення Євросоюз заморозив спрощену видачу віз росіянам та обмежив пряме авіасполучення з РФ. У вересні 2022 року вартість візового збору зросла з 35 до 90 євро, терміни розгляду збільшилися до 45 днів, а список необхідних документів розширився. Відтоді кількість поїздок росіян до Європи різко скоротилася.
Однак у 2024 році намітилася нова тенденція — пасажиропотік почав відновлюватися. Країни ЄС загалом видали росіянам майже 553 тис. нових шенгенських віз, що приблизно на 9% більше, ніж у 2023-му. Статистика, опублікована Єврокомісією, охоплювала як робочі та студентські візи, так і туризм.
Основну частину віз видавали якраз для розважальних візитів, насамперед для заможних громадян РФ, витрати яких набагато вищі, ніж у європейців. За даними Єврокомісії, у 2024 році потік російських туристів збільшився до таких країн:
Італія видала понад 152 тис. віз, а це — майже на 19 тис. більше за 2023 рік.
Франція оформила майже 124 тис. віз, що більше на 25 тис. проти попереднього року.
Іспанія – понад 111 тис. віз, що на 15 тис. перевищує 2023 рік.
Зростання туристичного трафіку з РФ у західних країнах дотепер пояснювали політикою розмежування путінського режиму та самих росіян.
«Відносини між людьми та культурні зв'язки можуть відігравати позитивну роль у сприянні взаєморозумінню та діалогу між різними групами населення. Ми докладаємо всіх зусиль для підтримки розмежування між (російським) режимом, відповідальним за (українську) війну, та населенням, його громадянським суспільством та опозицією», — йдеться у заяві Міністерства закордонних справ Франції, оприлюдненій у липні 2025 року.
Французькі дипломати наголошували, що «вкрай важливо підтримувати це вікно можливостей, щоб російське суспільство мало доступ до багатьох надійних джерел інформації».
Натомість аналітики Центру європейських політичних досліджень (CEPS) у Брюсселі вважають, що масовий туризм з РФ може становити певну загрозу. Там не виключають, що російські спецслужби можуть спонукати деяких громадян використовувати їхні смартфони для складання карт критично важливої інфраструктури ЄС, спостереження за пересуваннями військ або проведення інших видів попереднього оперативного стеження.
Північні країни: на першому місці — безпека
Візова політика держав ЄС, які межують з Росією або стали об’єктом диверсійних атак, відрізняється від інших регіонів Європи. Міністерство закордонних справ Естонії заявило, що російський туризм «у жодному разі не виправданий у ситуації, коли Росія продовжує війну в Україні та одночасно активізує гібридні дії проти країн ЄС».
У зовнішньополітичному відомстві Чехії також наголосили, що «російські спецслужби мають давню історію використання неконтрольованих потоків пересування, зокрема туризму, як частину своєї тактики».
Скоротили пасажиропотоки з Росії країни Балтії та Північного регіону. Наприклад, Фінляндія у 2024 році видала росіянам лише 3211 Шенгенських віз, що на 7500 менше, ніж у 2023-му.
Після 2022 року різко скоротився і продовжує падати трафік росіян через територію Норвегії. Більшість тих, хто перетинає кордон, мають подвійне громадянство та їдуть до родичів або транзитом до інших країн Шенгенської зони. Російських моряків, які сідають на риболовецькі судна або висаджуються в портах північної Норвегії, доставляють і повертають з Мурманська через єдиний офіційний прикордонний контрольно-пропускний пункт Норвегії з РФ — Сторског.
У червні 2025 року глави МЗС та держсекретарі скандинавських країн, країн Балтії та Польщі виступили із спільною заявою, закликавши блокувати в'їзд до Шенгенської зони всіх російських громадян, які брали участь в агресії проти України.
«Сотні тисяч російських громадян воювали проти незалежної європейської держави, і ми маємо зайняти дуже чітку позицію: ці люди не можуть вільно пересуватися Шенгенською зоною. Ми не видаватимемо їм посвідки на проживання, ми не видаватимемо їм візи, тому що вся ця група, яка вбивала і руйнувала там, становить дуже серйозну загрозу безпеці для всіх нас», — заявив міністр внутрішніх справ Естонії Ігор Таро.
Усі країни, які підписали це звернення, за винятком Швеції, мають сухопутний кордон із Росією.
Візові обмеження та політика безпеки ЄС
Після посилення гібридних атак з боку Москви, у листопаді 2025 року, Єврокомісія заборонила видачу багаторазових Шенгенських віз громадянам РФ, окрім виняткових випадків для дисидентів, гуманітарних візитів та росіян з подвійним громадянством. Для кожної поїздки громадяни РФ повинні подавати нову заяву. Що дає можливість спецслужбам більш ретельно перевіряти заявника перед кожним новим в'їздом.
У Єврокомісії пояснили, що подальше обмеження візових правил — це додатковий та необхідний крок для зміцнення безпеки громадян ЄС.
Для осіб, які брали участь у збройній агресії проти України, діють найсуворіші заходи та санкції. Тисячі ідентифікованих офіцерів та командирів внесені до індивідуальних санкційних списків ЄС, що автоматично анулює їхнє право на в’їзд та заморожує активи.
Більшість країн ЄС, зокрема Німеччина та Франція, прискіпливо розглядають запити на притулок від дезертирів окупаційної армії. Хоча окремим особам надають дозвіл на в’їзд, наприклад, восени 2024 року Франція видала тимчасові дозволи 6 дезертирам, кожен такий випадок проходить багаторівневу перевірку на причетність до воєнних злочинів.
Далі у цьому питанні пішли країни Балтії. На початку 2026 року Міністерство закордонних справ Естонії заборонило в’їзд понад 260 громадянам Росії, які воювали проти України. У відомстві заявили, що ухвалене рішення є лише початком ширшої політики обмежень щодо осіб, причетних до збройної агресії РФ.
«Естонія ввела заборону на в’їзд першим 261 російським бойовикам, які брали участь у війні агресії проти України — і це лише початок. Сотні тисяч бойовиків з держави-агресора брали участь у цій жорстокій війні, вчиняючи звірства та поширюючи насильство. Їм немає місця в Естонії та Шенгенській зоні», — наголосив глава МЗС Естонії Маргус Цахкна.
Посадовець додав, що Естонія продовжить зусилля, щоб закрити в’їзд для російських комбатантів. Міністр також закликав інші держави приєднатися до такого підходу.
