Гренландія опинилася в центрі нової напруги з США
Після військової операції США у Венесуелі увага міжнародної спільноти несподівано перемкнулася на Гренландію. Заяви американського керівництва про «необхідність» острова викликали різку реакцію в Європі. Данія та лідери кількох країн заявили, що питання майбутнього Гренландії вирішують не у Вашингтоні, пише CNN.
Військова операція США у Венесуелі, під час якої був затриманий усунений від влади президент Ніколас Мадуро, стала однією з головних тем світових новин минулих вихідних. Вона привернула широку міжнародну увагу й викликала суперечливі оцінки — від підтримки до різкої критики. Проте вже за кілька днів інформаційний фокус різко змістився в інший бік — до Гренландії.
Йдеться про самоврядну територію Данії в Арктиці, яка давно має стратегічне значення для США. Острів розташований між Європою та Північною Америкою і відіграє важливу роль у системі американської протиракетної оборони. Крім того, Гренландія володіє значними запасами корисних копалин, що відповідає прагненню Вашингтона зменшити залежність від постачань з Китаю.
У неділю президент США Дональд Трамп знову публічно заявив, що його країні «потрібна Гренландія» з міркувань безпеки. Про це він сказав журналістам на борту літака Air Force One. «Нам потрібна Гренландія. Вона зараз надзвичайно стратегічна. Гренландія буквально вкрита російськими та китайськими кораблями», — заявив Трамп. За його словами, Сполучені Штати потребують контролю над островом «з погляду національної безпеки», і, як додав президент, Данія «не зможе впоратися з цим сама».
Ще жорсткіше прозвучала заява заступника керівника апарату Білого дому Стівена Міллера. Він сказав, що офіційна позиція адміністрації Трампа полягає в тому, що «Гренландія має бути частиною Сполучених Штатів». «Ніхто не буде воювати зі Сполученими Штатами через майбутнє Гренландії», — заявив Міллер в ефірі CNN у програмі «The Lead with Jake Tapper».
Ці слова прозвучали на тлі нещодавніх військових дій США за кордоном і викликали серйозне занепокоєння серед європейських союзників. У Європі звернули увагу на те, що риторика Вашингтона щодо Гренландії з’явилася одразу після операції у Венесуелі, що лише посилило тривогу.
Прем’єр-міністр Гренландії Єнс Фредерік Нільсен жорстко відреагував на заяви американської сторони. «Нинішня і постійна риторика, яка лунає зі Сполучених Штатів, є абсолютно неприйнятною. Коли президент США говорить про «потребу в Гренландії» і пов’язує нас із Венесуелою та військовим втручанням, це не просто неправильно. Це неповага», — заявив він.
Прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен також виступила з різким попередженням. У телевізійному зверненні вона сказала, що спроба США силою захопити Гренландію матиме серйозні наслідки. «Якщо США вирішать атакувати іншу країну НАТО військовим шляхом, усе зупиниться. У тому числі НАТО і вся система безпеки, яка існує з часів завершення Другої світової війни», — заявила Фредеріксен.
Сьогодні лідери Франції, Німеччини, Італії, Польщі, Іспанії, Великої Британії та Данії оприлюднили спільну заяву, в якій наголосили, що питання Гренландії не може вирішуватися зовні. «Гренландія належить її народу. Лише Данія та Гренландія мають право ухвалювати рішення щодо майбутнього Данії і Гренландії», — йдеться у документі.
Таким чином, після операції США у Венесуелі міжнародна напруга не зменшилася, а лише змінила напрям. Заяви про Гренландію відкрили нову лінію конфлікту між Вашингтоном та європейськими союзниками, які дедалі відкритіше говорять про межі допустимого навіть у питаннях безпеки.
