росія активізувала спецоперації для дестабілізації ситуації в регіоні Балтійського моря. Уряди країн, що межують з рф визнають: як би вони не готувалися до гібридних нападів, все одно залишаються на крок позаду агресора.
Про стратегію Кремля та розгортання гібридної війни на східному фланзі країн НАТО докладно написало агентство Bloomberg. UA.News публікує ключові тези зі статті.
Показова провокація
На початку автори акцентують на одній з останніх операцій російських прикордонників, які демонстративно зняли помаранчеві навігаційні знаки на річці Нарва, яка відокремлює Естонію від росії, - річці, яка демаркує межі досяжності НАТО.
"російських прикордонників, які знімали маркери, було добре видно естонцям, які спостерігали за ними. З іншого боку, дії росіян рано вранці 23 травня не обов'язково мали відбуватися під покровом темряви. Естонія сприйняла це, як чіткий сигнал про наміри Кремля щодо країн Балтії і Заходу в цілому", - йдеться у матеріалі.
Інцидент класифікували як одну із провокацій, спрямовану на дестабілізацію країн, які поділяють 3550-кілометровий кордон з росією та Білоруссю. Схожі епізоди почастішали після того, як росія розпочала повномасштабну війну проти України на початку 2022 року. Ця реальність все більше перетворює Балтійський регіон на другий фронт у конфлікті Заходу з Москвою, вважають оглядачі Bloomberg.
Звертають увагу, що піддавати сумніву встановлені кордони - це стара тактика на сучасний лад. Оскільки російський кордон у Нарві вже давно є осередком напруженості у відносинах з Естонією. Цього року прикордонним мостом обмежили рух і залишили його лише для пішоходів. Естонія також встановила знаки, що попереджають мандрівників про спроби вербування російською розвідкою.
Як пояснили у місцевому уряді, з Москвою традиційно узгоджують розташування навігаційних знаків на річці, щоб рибальські судна та човни для прогулянок випадково не запливали на російську територію. Однак з 2023 року росія не дала згоди і не погодилася з розташуванням близько половини з 250 буїв, запланованих на цей рік.
Естонія зажадала повернути вилучені маркери і заявила, що продовжить встановлювати нові, якщо росія не доведе, що розташування судноплавного шляху змінилося. У Таллінні все ще чекають на відповідь.
"Фінляндія, Естонія, Латвія, Литва і Польща мають спільний кордон з росією довжиною понад 2300 кілометрів; додайте до цього 1250 кілометрів спільного кордону з Білоруссю, і це довше, ніж кордон між США і Мексикою", - пояснюють в огляді масштаби межування з рф.
З часів холодної війни 100-кілометровий коридор, що розділяє Польщу і Литву, відомий як Сувалкський пролом, вважався стратегічним вузьким місцем у будь-якому конфліктному сценарії. Затиснута між Білоруссю і добре озброєним російським Калінінградом, ця територія, якщо її розірвати, відріже балтійським країнам доступ до решти Європи по суші.
Цю вразливість Кремль використовує для тиску на Литву, йдеться в огляді. Так, у березні президент Білорусі Олександр Лукашенко оприлюднив план захоплення Сувалкського коридору і закриття виходу до Калінінграда на Балтиці.
На думку міністра закордонних справ Литви Габріеліуса Ландсбергіса, замість доказів неминучої військової активності, це свідчить про те, що росія "намагається посіяти страх, невпевненість і сумніви щодо своїх намірів у Балтійському морі".
Другий фронт
"росія зараз веде дві війни", - заявив президент Фінляндії Александр Стубб на зовнішньополітичному форумі в Гельсінкі 14 червня. "Одна з них - кінетична, звичайна війна в Україні. Інша - гібридна війна в Європі і на Заході з метою вплинути на тон публічного дискурсу або якимось чином похитнути наше почуття безпеки".
Групи мігрантів, які штурмують кордони, глушіння сигналів GPS, вербування злочинців для дрібних саботажних актів - це лише частина дій, що непокоять громадян багатьох країн - від Фінляндії через країни Балтії до Польщі і далі. Кожна з них має непросту історію відносин з Москвою, і всі вони зараз є членами Організації Північноатлантичного договору.
Для прикладу, лише за останні кілька місяців Фінляндія і Швеція зазнали порушень повітряного простору, кілька комерційних літаків не змогли приземлитися через втручання в систему GPS. А в Польщі було затримано підозрюваних в актах саботажу на користь росії.
В огляді Bloomberg наголошується, що на агресивні випади Кремля усі ці країни відповіли планами зміцнення східного кордону на загальну суму $3,5 млрд. Крім того, закликали обговорити проблему гібридних атак під час саміту НАТО у Вашингтоні, що має відбутися наступного місяця.
Держави, що безпосередньо сусідять з росією, також збільшили оборонні бюджети, що значно перевищують встановлений НАТО показник у 2% від економічного виробництва, а також актуалізували призов на військову службу.
Зрештою, Швеція, з якою росія має спільний морський кордон, і Фінляндія відмовилися від позаблокового статусу і стали членами НАТО. Крім того, кожна з країн Балтії приймає у себе натівські бойові групи, що значно збільшує передову присутність військового Альянсу біля кордону з росією.
Сьогодні війни не буде
Автори Bloomberg також звертають увагу, що західним країнам доводиться боротися з дезінформацією і операціями впливу на рекордному рівні.
"Москва регулярно зображує країни Балтії як паліїв війни і русофобів, і, за даними їхніх спецслужб, залучила тролів і армії ботів для спаму в соціальних мережах зі шкідливим контентом. Якщо раніше мовні помилки в дезінформаційних текстах дозволяли відносно легко їх виявити, то широке поширення штучного інтелекту ускладнює це завдання", - сказано в матеріалі.
Автори виокремлюють різні тактики інформаційного впливу рф. Зокрема, Кремль намагався мобілізувати російськомовні меншини в Естонії та Латвії, щоб посіяти внутрішні розбіжності, здебільшого безуспішно. Тоді як у Польщі основна увага приділялася розпалюванню напруженості між місцевими жителями та великою кількістю українців, які шукали притулку від війни.
Згадують також, як у березні інформаційна напруга у Литві досягла такого високого рівня, що у військових почали публічно запитувати, коли почнеться конфлікт і як до нього підготуватися. Збройні сили Литви втрутилися в ситуацію, розмістивши в соціальних мережах повідомлення, щоб заспокоїти населення - "Сьогодні війни не буде".
Це частина більш широкої схеми дій, спрямованих на те, щоб посіяти страх і тривогу, заявила прем'єр-міністр Естонії Кая Каллас, яку цього року Кремль оголосив у розшук. "Давайте не потрапляти в пастку російського залякування", - цитує її слова видання.
У цьому ж переліку актів дестабілізації і міграційна криза, спровокована росією у сусідніх з нею або Білоруссю країнах. Ця стратегія розпочалася у 2015 році, коли десятки людей раптово з'явилися на віддалених прикордонних станціях Лапландії у Фінляндії та Норвегії, що, як пізніше визначила фінська влада, було перевіркою готовності.
У 2021 році в Латвії, Литві та Польщі вибухнула масштабна міграційна криза, коли з Близького Сходу до Білорусі прилетіли сирійці та представники інших національностей. Деякі з них замерзли до смерті в лісах, будучи витісненими прикордонниками.
Восени минулого року мігранти знову з'явилися на фінсько-російському кордоні - групи чоловіків на розхитаних велосипедах, деякі навіть їхали на дитячих велосипедах - що змусило Гельсінкі закрити всі автомобільні переходи. Цей кордон дотепер залишається закритим.
"У Фінляндії, Латвії та Польщі зводять бар'єри, щоб зупинити потоки мігрантів, а Литва завершила будівництво 500-кілометрового паркану на кордоні з Білоруссю. Лише Варшава планує інвестувати близько $2,5 млрд у зміцнення кордону, що захистить країну як від звичайного вторгнення з танками, так і від кібервійни". – розповідається в огляді.
Крім того, європейські сусіди росії від Норвегії до Польщі обговорюють створення "безпілотної стіни" для боротьби з російськими розвідувальними дронами, відстеження міграції та припинення контрабанди. Латвія і Литва планують інвестувати в "безпілотні армії" цього року в рамках посилення оборонної промисловості. Причому для населення пропонують курси з управління дронами, подібно до навчання водінню.
На оборону потрібні значні інвестиції, тож країни, що знаходяться на передовій, скаржаться, що не повинні нести цей тягар самотужки. "Ми робимо роботу за всіх інших", - заявив 13 червня міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна. "Це має бути питанням Європейського союзу". – пише Bloomberg.
За висновками оглядачів, прагнучи послабити Європу і дестабілізувати її зсередини, росія занурюється в свій інструментарій гібридних операцій активніше, ніж будь-коли. Про це також свідчить доповідь Європейського центру з протидії гібридним загрозам в Гельсінкі від 30 травня.
Масштабна висилка російських агентів обмежила здатність Кремля здійснювати такі атаки, але офіційні особи визнають, що вони, як правило, на крок відстають від того, що придумує Москва. За словами міністра закордонних справ Фінляндії Еліни Валтонен, це робить гібридну загрозу з боку росії повсюдною. "Тут немає лінії фронту, - сказала вона. "Зараз вся Європа перебуває у стані війни".
Увесь інсайд та актуальна інформація на нашому Телеграм-каналі, а також бонуси та швидкі новини.