Як королівство Буганда зберегло свої інституції в Уганді
У Кампалі, столиці Уганди, багатовікове королівство Буганда продовжує існувати в межах сучасної республіки зі своїми традиційними інституціями, очолюваними королем — кабакою. Конституція Уганди визнає традиційних і культурних лідерів, однак не дозволяє їм здійснювати адміністративні, законодавчі та виконавчі повноваження держави або брати участь у партійній політиці.
Як повідомляє Al Jazeera English, Буганда має Велику Лукіко, яку королівство називає своїм парламентом, та адміністрацію на чолі з катіккіро — прем'єр-міністром. За даними самого королівства, його традиційна територія охоплює близько 61 тисячі квадратних кілометрів, а населення становить приблизно 12 мільйонів людей.
Історія та управління
Історія самого королівства датує його заснування кінцем XIV століття, тоді як усні перекази пов'язують витоки Буганди з XIII століттям і постаттю Кату Кінту. Історик Семакула Ківанука зазначив, що через відсутність письмових джерел точна хронологія об'єднання ранніх вождівств лишається предметом історичного тлумачення. За його словами, історичне існування Кату Кінту не підтверджене, оскільки це ім'я також пов'язують із фольклорним персонажем Буганди.
Речник Буганди та міністр інформації Овек Ізраель Казібве Кітуке розповів, що кабака Чва I на початку XIV століття уклав союз п'яти кланів — Ффумбе, Лугаве, Ннонге, Нджаза та Нньйоні. Згодом до них приєдналися ще шість кланів. За словами Кітуке, система управління королівства спирається на королівську династію, клановий устрій та участь населення: кабака призначає міністрів і посадовців із ширшої громади.
Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.
Колоніальний період і відновлення монархії
Іслам прийшов до Буганди у XIX столітті за правління кабаки Мутеси I, який приймав арабських торговців. Згідно з історичними записами королівства, Мутеса I прийняв іслам і дотримувався Рамадану в 1877 році. Його наступник Мванга II протистояв британській колоніальній експансії.
У 1894 році королівство стало британським протекторатом. Після поразки від британців Мвангу II захопили та заслали на Сейшели, де він помер у неволі. Після здобуття Угандою незалежності 9 жовтня 1962 року Буганда мала особливий федеральний статус і певні законодавчі повноваження.
У 1966 році прем'єр-міністр Мілтон Оботе наказав здійснити військовий напад на королівський палац, призупинив дію конституції та скасував традиційні королівства. Монархію відновили 1993 року, коли Рональд Мувенда Мутебі II був зведений на престол як 36-й кабака. Традиції Буганди охоплюють правила гостинності й спілкування, родинні зв'язки, шлюбні звичаї та вирішення сімейних спорів за участю ради старійшин. Королівство відзначає свій національний день за день до національного дня Уганди.