Найбільший у світі щорічний форум з питань безпеки — Мюнхенська конференція (MSC 2026) — проходив у середині лютого із символічною назвою Under Destruction («Руйнування триває»). Під час форуму обговорювали ознаки руйнування існуючого міжнародного порядку, війну в Україні, кризу трансатлантичної єдності, безпеку Європи та спільний ринок озброєнь.
На полях Мюнхенської конференції активно обговорювали перспективи кооперації між українськими та європейськими виробниками оборонпрому. Низку таких зустрічей провів віцепрезидент Асоціації українських банків Петро Пекур, експерт у напрямку фінансування та залучення інвестицій у проєкти українського дефенс-сектору.
В інтерв’ю UA.News Пекур розповів про власні враження від Мюнхенської конференції, зміну риторики європейців щодо фінансування України, важливість спільних проєктів із Банком НАТО та шлях українських виробників до ринку ЄС.
Пошук інвесторів на полях Мюнхенської конференції
Асоціація українських банків зараз активно долучається до оборонного сектору. Нещодавно ми підписали Меморандум із Федерацією роботодавців України Дефенс, яка об’єднує понад 500 підприємств ОПК державної та приватної форм власності. Наша Асоціація активно працює у цьому напрямку від імені банківської спільноти.
Під час Мюнхенської конференції ми зосередилися на зміцненні ділових контактів з представниками фінансового сектору Європи. Спілкувалися з представниками інвестиційних компаній, Європейського інвестиційного банку, особливо зосередилися на зустрічах із командою Банку НАТО.
Країни НАТО продовжують формувати Defence, Security and Resilience Bank зі штаб-квартирою в Лондоні. Ця установа буде забезпечувати фінансування для банків, урядів і покривати ризики, пов’язані з критично важливими закупівлями та логістикою в оборонному секторі. Загалом, Банк НАТО можна порівняти з Європейським інвестиційним банком, але з фокусом виключно на оборонну сферу.
Наступного тижня запланована розширена зустріч із представниками цього Банку, де ми презентуємо можливості українського оборонного сектору. Без України, на жаль, такі проєкти неможливо реалізувати. Ми маємо експертизу і бачення розвитку дефенс-сектору. По суті, ми на передовій оборонних технологій. Важливо, щоб перший кейс Банку НАТО був пов'язаний саме з Україною, демонструючи нашу провідну роль у цьому процесі.
Після відкриття експорту озброєння це питання стає особливо важливим. Необхідна фінансова інституція, яка не лише фінансуватиме сектор ОПК, а й виконуватиме транзакційні операції. Ми аналізуємо цю сферу і бачимо, наскільки проблемно здійснювати покупки і транзакції між банками для товарів військового призначення. Тому саме військові банки можуть значно полегшити роботу українського оборонного комплексу.
У нас також відбулася зустріч з представниками PriceWaterHouseCoopers — обговорювали інвестиції та фінансування дефенс-сектору. Звісно, ми презентували можливості нашого ОПК, хоча більш ніж за чотири роки війни наші партнери вже зрозуміли, як працює українська оборонка.
Інвестиції у спільну безпеку
На мою думку, головний меседж європейських лідерів на Мюнхенській конференції: «Ми повинні припинити говорити про допомогу Україні. Це не допомога Україні. Це, в першу чергу, інвестиції у спільну європейську безпеку». Відбулася зміна риторики у публічній площині.
Для прикладу — спочатку була європейська програма Build in Ukraine. Ініціатива спрямована на те, щоб іноземні оборонні компанії створювали спільні підприємства безпосередньо на території України. Однак через обстріли стало зрозуміло, що неможливо приховати місце розташування та інші дані таких об’єктів. Тому ці проєкти ще перебувають на етапі виконання.
Натомість Євросоюз спільно з Україною започаткував ініціативу Build with Ukraine. Програма передбачає експорт українських військових технологій та відкриття виробничих ліній за кордоном. У рамках цієї ініціативи презентували перші два кейси, які були анонсовані президентом України та підписані в межах програми.
Йдеться про українських виробників дронів TAF Industries та Airlogix, які відкривають спільні підприємства в Німеччині. Ми спілкувалися якраз з власниками цих компаній. Це був цікавий досвід.
Відповідно, Асоціація українських банків презентувала можливості фінансового сектора для такої кооперації. Оскільки є багато цікавих компаній, які не мають доступу до цих процесів. Ми ж адвокатуємо, щоб не тільки у Європі можна було фінансувати, але й допомагати українським інституціям та банкам фінансувати виробників оборонного комплексу.
Ключова роль українського дефенс-сектору
На панельних дискусіях і в кулуарах визнавали, що попри важливість фінансування з боку ЄС, безпосередньо у виробництві товарів ОПК та технологічних рішеннях ключова роль відводиться українському досвіду.
І цей трек буде поширюватися. Багато представників інших держав, зокрема Литви, Латвії та Естонії, зацікавлені в таких колабораціях. Наразі вони активно шукають рішення, які вже довели свою ефективність на полі бою в Україні.
Розвиток фінансової інфраструктури для ОПК
Асоціація українських банків працює над внесенням змін до постанови 1288, яка стосується фінансування сектору оборонно-промислового комплексу для критично важливих підприємств під 5% через банки, що мають доступ до державної таємниці.
Наша команда допрацьовує механізм цієї програми. Адже близько 70% підприємств сектору ОПК, які можуть скористатися нею, фактично не потребують доступу до державної таємниці. Це обмеження знижує кількість заявок, оскільки лише три банки працюють із такими вимогами, а підприємств багато. Через це розгляд заявок уповільнюється.
Одночасно ми ведемо перемовини із закордонними партнерами, пояснюючи їм реальні ризики. Нерідко їхнє уявлення обмежується спрощеним підходом «Україна — це війна». Через це вони не завжди розуміють реальні перспективи та можливості. Ми демонструємо, що банківська система в Україні працює стабільно та профіцитно. Другий рік поспіль банки заробляють суттєвий прибуток, 50% якого держава скеровує до бюджету. Загалом ми працюємо, щоб наша промисловість була сильнішою та конкурентоспроможнішою.
Асоціація українських банків активно спілкується із галузевими об’єднаннями. Окрім того, що ми підписали меморандум із ФРУ Дефенс, яка представляє певний прошарок підприємств ОПК, ми досягли домовленостей з Ігорем Федірком, виконавчим директором Української ради зброярів, а також радником президента України Олександром Камишіним. У майбутньому планується підписання меморандумів з іншими великими профільними асоціаціями.
По-перше, ми об'єднуємо через ці асоціації підприємства, які зацікавлені дізнатися про доступні програми та доносимо до ринку інформацію про існуючі можливості у банківському секторі.
По-друге, збираємо зворотний зв'язок про те, що потребує покращення. Ми виносимо ці питання на обговорення із ключовими стейкхолдерами — Національним банком України та банківською спільнотою. Асоціація українських банків також працює над удосконаленням інструментів, які можуть запропонувати банки чи держава. Таким чином, ми вибудовуємо ефективну співпрацю та підтримуємо діалог з ринком виробників і постачальників.
Український дім у Мюнхені та експозиція дронів
На полях Мюнхенської безпекової конференції вперше працював Український дім (Ukraine House). Відчувалася зацікавленість: там побували майже всі представники Єврокомісії, протягом трьох днів пройшло багато дискусійних панелей, виставок, а також традиційний Український ланч. Загалом, це цікава і правильна історія для підтримки українського треку.
Окремої уваги заслуговували експозиція українських виробників дронів та обговорення експорту українського озброєння. Про це детально розповідав Давид Алоян, заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони України.
Зазначалося, що європейські компанії зацікавлені в наших технологіях, але все одно державна політика має зосередитися на інвестиціях в український оборонпром, оскільки Україна потребує цього першочергово.
Нові виклики щодо експорту озброєння
Україна відкрила експорт озброєння, деякі компанії вже отримали необхідні ліцензії. Проте виникла інша проблема. Під час спілкування з іноземними партнерами в Мюнхені стало зрозуміло, що вони насторожено ставляться до укладення довгострокових контрактів. Основна причина полягає у побоюванні, що Росія може будь-якої миті завдати удару по підприємству, і воно не зможе виконати контрактні зобов’язання. Що створює проблеми для решти постачальників у цьому виробничому ланцюгу.
Експорт однозначно є важливим і позитивним аспектом, але питання безпеки контрактів залишаються надзвичайно актуальними. Особливо це стосується підприємств, які працюють не за кордоном.
Побачимо, як буде працювати експорт. Варто говорити об'єктивно: виникають питання щодо актуальності технологій і продукції, яка пропонується на експорт. Бували випадки, коли цілі партії західних безпілотників виявлялися непридатними в умовах сучасної високоінтенсивної війни, особливо через їхню уразливість до систем радіоелектронної боротьби. Нещодавно в медіа була історія, що Україна призупинила замовлення німецьких ударних дронів HX-2 компанії Helsing, бо вони не літали і мали критичні недоліки. І таких кейсів багато.
Україна на передовій у виробництві дронів
Зараз є два ключові напрямки розвитку дронової індустрії: впровадження оптоволоконних технологій і розвиток штучного інтелекту.
Активно розвивається напрямок дронів на оптоволокні. Це стає ключовою складовою закупівель через розширення кілл-зони на лінії фронту (до 25–30 км) з урахуванням дії РЕБів та інших технологій, які перешкоджають польотам звичайних дронів. Тобто, на оптоволокні зараз працюють з обох сторін фронту. Окрім квадрокоптерів, починають конструювати дрони літакового типу з оптоволокном, що дозволяє їм залітати на 50–70 км без перешкод. Але через катушки з оптоволокном збільшуються їхні розміри та вага, що зменшує корисне навантаження. Тим не менш, ця технологія продовжує еволюціонувати.
Також зараз активно розвиваються роєві системи і штучний інтелект. Чому це важливо? Тому що завдяки цим технологіям один оператор може контролювати п’ять–сім дронів одночасно. А використання звичайного дрона чи з оптоволокном обмежене: одна людина — один дрон. Технологія «рою» дозволяє не лише збільшити кількість дронів, які використовуються, а й зменшити потребу у військовому персоналі для їх обслуговування.
Трек України на тлі геополітичних змін
Ясно, що у Євросоюзу багато проблем. Але всі розуміють, особливо в контексті геополітичних процесів, провідну роль України. На Мюнхенській конференції було чимало американців, представників Демократичної партії. Багато з них також побували в Українському домі, зокрема Гілларі Клінтон, а також губернатор Каліфорнії Гевін Ньюсом, який планує участь у президентських виборах 2028 року.
Усі одностайно стверджували, що підтримувати Україну необхідно по-іншому, ніж це робиться зараз. Європа та Америка мають об’єднати зусилля, аби допомогти Україні у війні проти російських окупантів.
Американці також відкрито обговорювали кризу трансатлантичної єдності. Під час панельних дискусій казали прямо: трек повністю зруйнований. Губернатор Каліфорнії у своєму виступі визнав, що ситуація може змінитися лише через три роки, маючи на увазі вибори. Але в будь-якому випадку відчувалося, що впевненість щодо нормальної кооперації підірвана.
Щодо ключових промов, то виступ держсекретаря США Марко Рубіо викликав більш нейтральну дискусію, порівняно з минулим роком. Тоді на Мюнхенській конференції послання Білого дому озвучив віцепрезидент Джей Ді Венс, який був досить критичним. Марко Рубіо виступав більш виважено та оптимістично щодо співпраці з Євросоюзом. Але все одно Євросоюз розуміє, що основний тягар підтримки та фінансування ляже саме на нього. І це вже сприймається як доконаний факт.
В Українському домі я також спілкувався з російськими опозиціонерами, зокрема з Гаррі Каспаровим, відомим прямими та недипломатичними заявами. Він відкрито заявляв, що НАТО фактично не існує, бо не діє так активно, як декларувалося.
Цікаво було спостерігати за участю у Мюнхенській безпековій конференції президента Азербайджану Ільхама Алієва, який зробив низку заяв. Умовно, можна було помітити, як сусіди Росії починають поступово розуміти інакші процеси та намагаються дистанціюватися від впливу Москви.
Висновки після Мюнхенської конференції
Висновок за ці роки один: потрібно покладатися лише на себе. Інші варіанти, які розглядалися, обговорювалися або обіцялися, на жаль, часто виявляються недієвими через різні обставини. Зміна керівництва та велика залежність від виборчих процесів у Європі та Сполучених Штатах — все це впливає. Оскільки виборчі цикли в різних країнах Європи, Європарламенті, Єврокомісії, а також у США розтягнуті на два-три роки, це створює постійний стан невизначеності.
Таким чином, ми завжди залишаємося залежними від результатів тих чи інших виборів. На жаль, спостерігаємо ситуації, коли до влади приходять популісти і нерідко виступають проти допомоги Україні. Це справді прикро і, можливо, саме тому Україна не була повністю підготовлена до війни.
Читайте також:
Про зростання ультраправих, євроскептицизм та сприйняття України: Євгенія Разумкова-Дюфур, асистентка віцепрезидентки Європарламенту
