Ісландія задумалася про вступ до ЄС через загрози від Трампа, – WSJ

Ісландія розглядає зміцнення своєї обороноздатності та відновлення переговорів про вступ до Євросоюзу через дії нової адміністрації США щодо гренландії.

Про це повідомляє The Wall Street Journal.

Ісландія, яка є однією з країн засновників НАТО, не має постійних збройних сил і не є частиною ЄС. Десятиліттями жителі цієї країни жили в мирній віддаленості. Їхнє розташування в крижаних водах між Гренландією та Норвегією давало НАТО базу під час холодної війни, з якої можна було стежити за радянськими військово-морськими перевезеннями.

Сьогодні острів, який розташований на південь від Полярного кола, стикається зі зростаючими ризиками через збільшену активність на крайній півночі, оскільки зміна клімату відкриває колись непрохідні водні шляхи. Водночас Ісландія «відчуває на собі зростаючий антагонізм» між адміністрацією президента США Дональда Трампа і Європою.

Хоч Ісландія, яка зеленіша і менш крижана, ніж Гренландія, і не має таких мінеральних багатств, вона є важливою ланкою для оборонних зусиль США і НАТО. Це те, чого за словами офіційних осіб адміністрації, не сталося в Гренландії, оборону якої контролює Данія.

Після того, як у 2014 році напруженість у відносинах з рф зросла, чиновники США повідомили ісландським колегам, що хочуть відновити операції на авіабазі Кефлавік за межами столиці Рейк'явік. Ісландія швидко погодилася і почала інвестувати у військову інфраструктуру навколо острова.

Вітаючи США та інших союзників по НАТО, країна з населенням меншим, ніж Вайомінг, зберігає свій унікальний статус. Чотири інші країни Північної Європи - всі з яких мають сухопутні кордони з рф або знаходяться через Балтійське море від неї - нарощують оборону, в той час як Ісландія прокладає інший курс.

Американські літаки-мисливці за підводними човнами тепер регулярно патрулюють навколишні моря з Кефлавіка на південному заході Ісландії. Європейські винищувачі НАТО по черзі літають з бази, щоб патрулювати небо між Ісландією і росією. А підводні човни та військові кораблі альянсу заходять у порти Ісландії.

США вважають, що і Ісландія, і Гренландія мають вирішальне значення для внутрішньої безпеки. Гренландія розташована на шляху, який російські ядерні боєголовки, націлені на Америку, можуть простежити по небу, тому вона життєво важлива для виявлення ракет і оборони. Російські підводні човни, тим часом, повинні пройти біля Ісландії шляхом, який НАТО називає Гренландсько-Ісландсько-Великобританським кордоном.

«Ісландія є найвищою точкою Серединно-Атлантичного хребта, величезного і значною мірою підводного гірського хребта, утвореного зіткненням континентів. Російські підводні човни, які нещодавно ризикнули наблизитися до Америки, змушені підніматися ближче до поверхні, перетинаючи хребет, що полегшує виявлення», - пише WSJ.

Наразі ісландці обговорюють, чи потрібно їм активніше захищати свою країну і чи варто відновлювати переговори про вступ до ЄС, які вони перервали в 2013 році. Прем'єр-міністр Кріструн Фростадоттір планує провести референдум з цього питання до 2027 року, щойно її уряд вирішить проблеми, які вона вважає найбільш нагальними. Хоча деякі ісландці вважають, що політика Трампа підштовхує їх до більш раннього вступу в блок.

Одним із нагальних питань є огляд стратегії національної оборони, який зараз обговорюється. В одному з інтерв'ю прем'єр заявив, що публічні дебати з цієї теми важливі, оскільки «військова діяльність в Ісландії іноді залишалася поза увагою» і «про це було неприємно говорити».

Ісландія, як і інші країни Північної Європи, довгий час намагалася вберегти Арктику від мілітаризації. Але оскільки це більше неможливо, ісландці оцінюють, який вигляд може мати розширена оборона.

«В Ісландії ніколи не було громадської підтримки військових, і я не думаю, що вона буде в осяжному майбутньому. Це не означає, що в нас не може бути активної оборони, і що в нас не може бути активних альянсів, а оборона важлива», - сказав Фростадоттір, який вступив на посаду прем'єра в грудні.

Також WSJ пише, що формування дебатів зумовлене зростаючим багатством Ісландії, яке підкріплюється геологією острова, як геотермальною енергією, так і вулканічною активністю, що приваблює туристів. Недорога зелена електрика і відкритість до інновацій зробили Ісландію базою для галузей промисловості, починаючи від виплавки алюмінію і закінчуючи цифровими послугами.

Тим часом останнє опитування показало, що 44% канадців підтримують вступ країни до Європейського Союзу, 34% - проти.