Війна в Ірані посилює енергетичне зближення Росії та Китаю — NYT
На тлі нестабільності в Перській затоці Росія прагне поглибити енергетичну співпрацю з Китаєм, йдеться в аналітичному матеріалі The New York Times. За даними видання, перебої у постачанні нафти та газу через регіональні конфлікти можуть посилювати залежність глобальних ринків від альтернативних маршрутів та партнерств, зокрема між Москвою і Пекіном.
Російський диктатор Володимир Путін прибув до Китаю із державним візитом на тлі очевидних внутрішніх труднощів: армія РФ має незначне просування в Україні, Москва потерпає від ударів безпілотників, економіка переживає серйозні проблеми, а серед населення зростає втома від тривалої війни. За умов значного економічного дисбалансу КНР має величезні важелі впливу і може диктувати власні умови двосторонньої співпраці.
Попри статус «молодшого партнера», Росія залишається важливою для Китаю завдяки масштабнішому ядерному арсеналу, що актуально на тлі можливого протистояння наддержав через Тайвань. Крім того, Москва позиціонує себе як лідера нового незахідного світового порядку, який підтримує Пекін.
Нові можливості для зближення відкрила війна проти Ірану, розпочата США та Ізраїлем. Заворушення у Перській затоці, спровоковані політикою американського президента Дональда Трампа, який відвідав Пекін за п'ять днів до Путіна, порушили стабільність постачання енергоносіїв до Китаю. Росія намагається скористатися цією кризою, пропонуючи себе як безпечну логістичну альтернативу Близькому Сходу. Це суттєво підвищує шанси на реалізацію замороженого проєкту газопроводу «Сила Сибіру 2» через Монголію, щодо якого Пекін раніше вагався, вимагаючи зниження цін та побоюючись надмірної залежності.
Зі свого боку Сі Цзіньпін, приймаючи Путіна одразу після Трампа, прагне продемонструвати Китай як незамінну світову державу, що будує рівноправні відносини зі США та водночас зберігає глибокі стратегічні зв'язки з РФ. Керівників Китаю та Росії об'єднує спільне прагнення протистояти домінуванню Америки. Попри заклики Пекіна не використовувати ядерну зброю, Москва діє самостійно – наразі російські війська проводять ядерні навчання в Білорусі, куди раніше перемістили відповідне озброєння. Проте для Китаю Росія залишається передбачуваним партнером, на відміну від США.
Залежність Росії від Китаю дедалі більше відображається на побутовому рівні: російські магістралі заповнені китайськими авто, у Москві переповнені школи з вивчення китайської мови, а через конфлікт на Близькому Сході сотні тисяч росіян переорієнтувалися на відпочинок на китайському острові Хайнань, користуючись безвізовим режимом. Окрім того, бізнес обох країн успішно адаптувався до західних санкцій: транзакції між банками тепер тривають менше ніж пів години, хоча раніше на це йшли тижні.
Раніше Володимир Путін прибув до Китаю з дводенним візитом, де проведе переговори з лідером КНР Сі Цзіньпіном на тлі санкційного тиску та зростаючої залежності Росії від китайського ринку.
МЗС Китаю 19 травня заперечило інформацію Financial Times про те, що Сі Цзіньпін нібито негативно висловлювався щодо дій російського президента Володимира Путіна під час переговорів із Дональдом Трампом.
Раніше Трамп вказав на катастрофічні наслідки помилки під час вибору наступника – Fortune.
Президент США Дональд Трамп 18 травня опублікував створене штучним інтелектом зображення, на якому він нібито зображений поруч із «прибульцем» та у супроводі «космічних сил».
Президент США Дональд Трамп планує цього тижня провести засідання з командою з національної безпеки, щоб обговорити можливі військові дії проти Ірану. За даними Axios від 18 травня, ці дискусії відбуваються на тлі погіршення дипломатичних зусиль і зростання напруги між Вашингтоном і Тегераном.
