Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп, схоже, не планує обмежувати свої геополітичні амбіції Венесуелою і демонструє готовність перекроїти існуючий світовий порядок. Про що свідчить його риторика після військової операції США у Каракасі.
Американський президент нагадав, що Вашингтону необхідно контролювати Гренландію задля інтересів національної безпеки, а також пригрозив військовим втручанням Колумбії та Мексиці. Цими ж днями у Білому домі натякнули на складне становище комуністичного уряду Куби.
UA.News розповідає, наскільки висока ймовірність того, що США скористаються досвідом операції у Каракасі в інших регіонах світу? Яка країна може стати наступною після Венесуели? І що думають з цього приводу українські експерти-міжнародники?

Заяви Трампа про Колумбію, Мексику, Кубу
Під час брифінгу 3 січня президент США Дональд Трамп звинуватив Мексику та її президентку Клаудію Штейнбаум у тому, що реальну владу в країні утримують наркокартелі. Глава Білого дому заявив, що Штейнбаум «не контролює ситуацію в державі», і він нібито неодноразово пропонував їй допомогти ліквідувати картелі, але вона відмовилася.
При цьому він наголосив, що Вашингтон не може ігнорувати проблему, бо через наркотики помирає багато американців. Президент США також озвучив негативні погрози щодо кубинської влади, зауваживши, що «Куба впаде сама по собі».
«Думаю, все відбудеться само собою. Не думаю, що нам потрібні якісь дії», — припустив Трамп. Цими ж днями державний секретар США Марко Рубіо публічно порадив уряду Куби дотримуватися обережності.

4 січня, під час розмови з журналістами на борту літака Air Force One, президент США Дональд Трамп натякнув на ймовірність військових дій проти Колумбії.
Трамп також додав: «Наше завдання — створити навколо себе життєздатні та успішні країни, де нафта може вільно видобуватися. Це знижує ціни. Це добре для нашої країни».

Усі ці заяви, за оцінками західних ЗМІ, зорієнтовані на Стратегію національної безпеки, опубліковану у грудні 2025 року адміністрацією Дональда Трампа. Йдеться про різку зміну принців зовнішньої політики та відновлення американського домінування в Західній півкулі, що є ключовим пріоритетом для його нинішнього президентського терміну.
Зокрема, у Стратегії згадують «Поправки Рузвельта» як обґрунтування використання військової та економічної сили для американського контролю над зоною Панамського каналу. Саме на цих надбаннях, за оцінками західних аналітиків, Трамп базує свою політику щодо сусідніх країн у регіоні.
Трамп знову згадав про Гренландію
Події у Венесуелі також повернуло страхи щодо американської анексії Гренландії. Під час розмови з журналістами на президентського борту літака Дональд Трамп підтвердив, що Сполученим Штатам потрібен цей острів в Арктиці.
«Зараз це має стратегічне значення. Гренландія вся покрита російськими і китайськими кораблями. Гренландія нам потрібна з точки зору національної безпеки, і Данія не зможе цього забезпечити», — заявив Трамп.
На запитання, що можуть означати дії американських військових у Венесуелі для Гренландії, Трамп відповів: «Їм доведеться самим це побачити. Я дійсно не знаю».

Західні ЗМІ констатують, що Гренландія потрібна Трампу для ефективнішого стримування військової присутності РФ та Китаю в арктичному регіоні. Американський лідер аргументував свою позицію щодо острова недостатніми витратами Копенгагена на оборону та порівняв свої амбіції з історичною купівлею Аляски у 1867 році, наголосивши, що це інвестиція для захисту північних кордонів США.
Раніше глава Білого дому призначив спеціальним посланцем у Гренландії губернатора Луїзіани Джеффа Лендрі, який оголосив готовність сприяти інтеграції острова до складу Сполучених Штатів. Для цього він планує вести прямий діалог з гренландцями щодо їхніх економічних та безпекових потреб.
Уряди Данії та Гренландії різко відреагували на ці дії США, викликавши американського посла для надання офіційних пояснень.
А також закликали президента CША Дональда Трампа припинити погрожувати захопити острів, який є частиною Данського королівства.

Прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен написала у соцмережі, що «США не мають права анексувати жодну з трьох країн, що входять до складу Данського королівства». Вона також нагадала, що Данія є членом НАТО, відповідно, Гренландія охоплена гарантіями безпеки Альянсу.
«Коли президент Сполучених Штатів говорить про те, що «нам потрібна Гренландія», і пов'язує нас з Венесуелою та військовим втручанням, це не просто неправильно. Це дуже нешанобливо. Союзи базуються на довірі. А довіра вимагає поваги. Погрози, тиск і розмови про анексію не мають місця між друзями. Так не розмовляють з народом, який знову і знову демонстрував відповідальність, стабільність і лояльність. Досить», — звернувся до Трампа глава уряду Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен.
Стратегічна мета «територіальних заяв» Трампа — думка експерта
Порівнювати Данію та Венесуелу досить складно, адже Венесуела — це режим «парія», політична система, яку значна частина світу не визнала не те що демократичною, а навіть легітимною, вважає експерт Ради зовнішньої політики «Українська призма» Олександр Краєв. Далі — його пряма мова.

«Діяти проти Венесуели набагато безпечніше, легше і швидше, ніж проти визнаної європейської держави, яка до того ж перебуває зі Сполученими Штатами у союзних відносинах.
По суті, зараз діяти проти Гренландії — це стріляти собі в ногу. Бо якщо Трамп так ставиться до союзників, то на що може розраховувати Тайвань? На що може розраховувати будь-хто інший з європейців? Не варто навіть говорити, на що може розраховувати Ізраїль або Україна, яка фактично немає офіційних та союзних відносин зі Сполученими Штатами.
На мій погляд, у цьому випадку не варто думати, що Трамп буде готовий до радикальних дій проти Гренландії на рівні з Венесуелою. Поки що ці погрози на тлі Венесуели — це посилення попереднього наративу, що, мовляв, вони мають викинути китайські компанії, заборонити рух російським судам, російським інвестиціям, натомість мають дати більше простору і безкоштовний доступ американським військовим, мають вкладатися в оборонку та слухатися американців.
Фактично це посилення попереднього економічного та політичного тиску. Просто за нових умов таке посилення виглядає загрозливим. Дійсно, тепер всі переймаються, посилюються дискусії: буде щось з Гренландією чи ні. Тому це просто новий козир у колоді «трампівських карт», які й раніше в нього були».
Читайте також:
Спецоперація США у Венесуелі: чому українцям не варто цьому радіти