Китайські вчені виявили 32 види організмів на глибині до 11 км у Тихому океані
Китайські дослідники під час експедицій на глибинах від 6 до майже 11 кілометрів виявили 32 види живих організмів, більшість із яких раніше не були відомі науці.
Про це пише видання Interesting Engineering.
Дослідження провели науковці Інституту глибоководної науки та інженерії Китайської академії наук у межах Глобальної програми дослідження хадальної зони. Мета проєкту — краще зрозуміти життя в найглибших частинах океану.
Хадальна зона простягається на глибинах від 6 до 11 кілометрів і складається переважно з віддалених океанічних жолобів та западин. Раніше вважалося, що через величезний тиск, темряву та низькі температури життя там практично неможливе.
З 2020 по 2024 рік дослідники здійснили 98 занурень на пілотованому батискафі Fendouzhe у семи глибоководних районах, зокрема в Маріанському та Кермадекському жолобах. Апарат розрахований на трьох людей і здатний занурюватися на глибину понад 10 кілометрів.
Під час експедицій вчені виявили розвинені екосистеми з мікроскопічних організмів, які жили на відкритих скельних поверхнях у майже крижаній темряві. Загалом було зафіксовано 32 види з шести типів живих організмів, причому більшість із них виявилися новими для науки.
За словами професора Інституту глибоководної науки та інженерії Пен Сяотуна, найбільш несподіваною знахідкою стали чотири нові дуже дрібні види розміром у кілька міліметрів. Вони траплялися у великій кількості та домінували серед організмів, що населяють скелясті ділянки Кермадекського жолоба.
Серед відкриттів — нова родина однокамерних форамініфер Plumettidae та нова родина мохуваток Pierrellidae. Найпоширенішими мешканцями виявилися аглютиновані форамініфери, які дослідники називають «кам’яним пір'ям».
Ці організми можуть мати ниткоподібну, трубчасту або куполоподібну форму та утворюють щільні колонії. На ділянці скелі площею близько квадратного дециметра вчені нараховували до 4300 особин.
Через невеликі розміри та просту будову науковці довгий час не могли точно класифікувати такі організми. Остаточно визначити їхню природу вдалося за допомогою генетичного та метагеномного аналізу.
Дослідження також змінило уявлення про те, як виживають мешканці океанічних жолобів. Раніше вчені припускали, що вони отримують енергію завдяки хемосинтезу, як організми біля гідротермальних джерел.
Однак усередині організмів знайшли частково перетравлений пилок сосни. Це свідчить про те, що вони живляться органічними рештками, які потрапляють на дно океану.
Рельєф жолобів також сприяє існуванню екосистеми. Стіни V-подібної форми спрямовують органічні речовини вниз, а підводні потоки очищають відкриті скелі від осаду. Завдяки цьому організми можуть закріплюватися на вертикальних скельних поверхнях і перехоплювати поживні частинки, які переносять течії.
Подібні спільноти виявили також у Алеутському, Курило-Камчатському, Атакамському, Пюйсегурському та Муссауському жолобах. Це може свідчити про поширення таких екосистем у багатьох найглибших районах Світового океану.
На думку дослідників, ці організми можуть забезпечувати від 2% до 11% усієї біомаси еукаріотів у хадальній зоні та відігравати важливу роль у накопиченні вуглецю на великих глибинах.
Експедиція також встановила нові рекорди глибини для кількох груп морських організмів. Зокрема, найглибше зареєстрований представник мохуваток був знайдений на глибині 9981 метр, а поліп медузи-сцифоїди — на глибині 9982 метри.
Раніше японський зонд Хаябуса-2 доставив органічні сполуки з астероїда Рюгю. А дослідники з NASA виявили органічні сполуки, серед яких — молекули цукру, у зразках, доставлених із астероїда Бенну.
Марсохід Curiosity ідентифікував понад 20 видів органічних молекул, серед яких виявлено азотовмісну сполуку, схожа за структурою на елементи, з яких будується ДНК.
