Конфлікт навколо Ірану може допомогти Росії заробити на нафті
Загострення ситуації навколо Ірану може несподівано допомогти Росії. Через можливе зростання цін на нафту Кремль отримує шанс заробити більше грошей і зміцнити свій бюджет. Про це пише The Washington Post, аналізуючи наслідки рішень адміністрації Дональда Трампа та ситуацію на світовому енергетичному ринку.
Війна навколо Ірану може принести Росії серйозні економічні вигоди. Як зазначає The Washington Post, напруження на Близькому Сході та можливі перебої з постачанням енергоносіїв здатні підштовхнути світові ціни на нафту вгору. Для Москви це означає додаткові доходи, які можуть піти на фінансування війни проти України.
Ситуацію ускладнює рішення адміністрації президента США Дональда Трампа послабити деякі обмеження на російську нафту. Йдеться про тимчасовий дозвіл для Індії купувати російську нафту, яка вже перебуває у морі. Експерти побоюються, що це може підірвати санкції, які протягом кількох років стримували російський нафтовий експорт. «Нарешті здавалося, що Захід знайшов ключ до реального зниження російського експорту нафти, і тепер усе це перевернулося з ніг на голову», — сказав економіст Яніс Клюге з Німецького інституту міжнародних відносин і безпеки.
Експерти також нагадують про ще один фактор — можливе закриття Ормузької протоки Іраном. Через цю вузьку морську артерію проходить значна частина світового експорту нафти. Якщо вона буде заблокована, ціни на енергоносії можуть різко зрости.
Такого сценарію давно бажали деякі радикально налаштовані російські чиновники. Наприклад, російський політик Сергій Глазьєв ще на початку повномасштабної війни пропонував створити «коаліцію з Іраном і закрити Ормузьку протоку». «Це призвело б до десятикратного зростання світових цін на нафту, банкрутства європейських енергетичних, металургійних і хімічних корпорацій та неминучого краху американо-європейської фінансової системи», — писав він у внутрішньому аналітичному звіті Кремля, з яким ознайомилася The Washington Post.
Водночас президент Росії Володимир Путін намагається діяти обережно. За даними видання, Кремль прагне не зіпсувати відносини з Вашингтоном, особливо на тлі можливих переговорів щодо війни в Україні. «Російська сторона прагне до дуже крихкого балансу. Москва не хоче втратити підтримку Ірану, але й не бажає руйнувати діалог із Білим домом», — розповів один із російських науковців, який підтримує контакти з дипломатичними колами.
За його словами, для Росії найкращим варіантом було б виступити посередником у конфлікті. Проте реальні шанси на це невеликі. «Можливо, Росія зможе допомогти відновити певні контакти між сторонами. Але справжнє посередництво виглядає малоймовірним», — зазначив співрозмовник.
Рішення США щодо часткового пом’якшення санкцій уже викликало критику серед європейських союзників. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц різко висловився проти такого кроку. Міністр енергетики Великої Британії Майкл Шенкс також заявив, що Лондон не планує послаблювати обмеження. «Ми абсолютно не можемо допустити, щоб Путін сидів у Кремлі й розглядав це як можливість інвестувати у військову машину», — підкреслив він.
Аналітики попереджають, що подальше зростання цін на нафту та ослаблення санкцій можуть дати Росії додаткові ресурси. А це, своєю чергою, може ускладнити зусилля Заходу щодо стримування війни проти України.
США розчаровані пропозиціями Ірану на зустрічі в Женеві.
США та Ізраїль на межі розколу через удари по нафтовій інфраструктурі Ірану.
Нагадаємо, вперше з початку війни на Близькому Сході ізраїльські літаки завдали удару по енергетичній інфраструктурі Ісламської республіки.
Президент ОАЕ Мохаммед бін Заїд Аль Нахайян уперше з початку протистояння з Іраном публічно прокоментував бойові дії у своїй країні.
Іран прийняв рішення не здійснювати удари по сусідніх державах та не запускати ракети без провок
