У ЄС зростає спротив розширенню Союзу з Україною
У Європейському Союзі зростає опір ідеї розширення, яке передбачає і можливе членство України. Частина країн побоюється політичних наслідків, внутрішніх референдумів і нових криз у самому ЄС. Через це процес вступу нових держав фактично сповільнюється. Про це йдеться у публікації Politico.
Бачення президентки Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн щодо масштабного розширення Європейського Союзу, у якому передбачене й майбутнє членство України, стикається з серйозним політичним опором усередині самого ЄС. Як повідомляє Politico, у низці європейських столиць дедалі менше охочих навіть відкрито обговорювати нові хвилі розширення.
Причини цього спротиву накопичувалися роками і зараз зійшлися в один вузол: страх внутрішньої політичної реакції виборців, можливі референдуми в окремих країнах та негативний досвід попередніх розширень, зокрема після вступу нових членів у 2004 році. Окремим фактором називають і складні відносини всередині самого ЄС, де, за словами дипломатів, приклад Угорщини став для багатьох «попереджувальним сигналом» щодо майбутніх ризиків.
У матеріалі йдеться, що питання включення розширення до порядку денного одного з найближчих самітів ЄС у Нікосії вже опинилося під питанням через відсутність консенсусу серед лідерів. Один із високопосадовців ЄС прямо визнав, що політична готовність до такого кроку зараз є недостатньою. «Процес розширення повинен залишатися вимогливим і ґрунтуватися на заслугах, щоб забезпечити його успіх і авторитет», — заявив заступник міністра Франції з європейських справ Бенжамен Аддад.
У європейських урядах також побоюються внутрішнього політичного тиску: будь-яка дискусія про нових членів ЄС може викликати негативну реакцію виборців і посилити позиції популістів. Саме тому тема розширення дедалі частіше відкладається або виноситься за дужки політичних дебатів.
Окремо згадуються старі страхи, пов’язані з так званими дебатами про «польських сантехніків», які свого часу супроводжували вступ Польщі до ЄС і символізували побоювання щодо дешевої робочої сили. Тепер, як зазначають співрозмовники видання, подібні аргументи можуть знову з’явитися вже у контексті України та інших кандидатів. Особливо обережну позицію займає Франція, де за законом може знадобитися референдум щодо вступу нового члена до ЄС. Водночас Німеччина, Нідерланди та Італія наполягають, що розширення має залишатися технічним процесом, заснованим на критеріях, а не геополітичних компромісах.
Ще одна проблема — ризик появи всередині ЄС нових країн, які можуть використовувати право вето, що викликає занепокоєння після досвіду з Угорщиною. Через це в Брюсселі навіть обговорюють ідею обмеження права вето для нових членів на перехідний період.
На цьому тлі навіть країни-кандидати, які просунулися найбільше, зокрема Чорногорія, стикаються з відсутністю консенсусу щодо наступних кроків. А для України це означає, що шлях до членства в ЄС залишається політично складним і не має швидких рішень, попри підтримку окремих держав-членів.
Також, Кирило Буданов провів зустріч із президентом Європейського суду з прав людини Маттіасом Гійомаром, під час якої обговорювали рішення ЄСПЛ щодо відповідальності Росії за порушення прав людини та позицію України в міжнародних процесах.
У першому кварталі 2026 року Вища рада правосуддя вирішила направити президенту України Володимиру Зеленському подання щодо призначення 47 кандидатів на суддівські посади.
