Країни Балтії та Польща до кінця серпня можуть повністю закрити кордони з білоруссю, якщо виникне загроза провокацій із боку терористів-вагнерівців, що зараз знаходяться в країні. Таку заяву зробив міністр внутрішніх справ Литви Агне Білотайте. Проте країна нещодавно закрила два пункти пропуску на кордоні з рб. У Латвії тим часом побоюються, що закриття кордону з білоруссю збільшить ризик його нелегального перетину, і одночасно відкликають із відпусток прикордонників для посилення охорони зовнішнього державного кордону.
Ситуація на кордонах із білоруссю напружена. Литва, Латвія, Польща укріплюють оборону прикордонних територій, відправляють туди більше військових та техніки, закривають пункти пропуску і навіть просять допомоги в партнерів на випадок провокацій з білоруської сторони. Адже вагнерівці переміщаються все ближче до кордонів, зокрема, польського, а режим лукашенка лише потурає їм.
Закривають кордони
«Ми обговорюємо алгоритми на технічному і політичному рівнях, розглядаємо, який вигляд матиме таке регіональне рішення, якщо країни Балтії та Польща одночасно закриють свої кордони з білоруссю», - заявила міністр внутрішніх справ Литви Агне Білотайте 16 серпня.
А за тиждень до цього вона обговорювала питання про закриття кордонів із міністром внутрішніх справ Польщі. 28 серпня у Варшаві відбудеться зустріч глав МВС чотирьох країн «для останнього узгодження деталей» закриття кордонів.
Раніше польський міністр внутрішніх справ Маріуш Каміньський пояснив, що країни почнуть спільно діяти, якщо на кордонах Польщі, Латвії чи Литви відбудуться серйозні інциденти за участю найманців приватної військової компанії «вагнера».
«Я не виключаю, що якщо ми вирішимо, що це правильна відповідь на даний момент, ми приведемо до повної ізоляції білорусі», - зазначив Камінський.
Від 18 серпня уряд Литви уже вирішив тимчасово закрити два із шести прикордонних пунктів пропуску на кордоні з білоруссю: «Шумськ» і «Тверечь». Рішення спрямоване, як зазначили у країні, на «адекватне реагування на зміни геополітичної ситуації та загрози національній безпеці, а також на запобігання контрабанді товарів». Варто відзначити, що генеральний директор Митного департаменту Даріус Жвіронас запевнив, що закриття цих пунктів пропуску не порушить рух товарів через кордон з білоруссю.
Готуються захищатися
Польща, Литва, Латвія не лише думають про закриття кордонів із білоруссю, а й готуються захищати свої території у разі нападу вагнерівців чи білоруських сил. Відправляють на прикордонні території техніку та війська.
З 15 серпня Державна прикордонна служба Латвії повідомила про введення мобілізації своїх співробітників з метою посилення контролю на ділянці кордону з білоруссю.
«Наразі припиняється надання щорічних відпусток посадовим особам Держприкордонслужби та відкликаються з них посадові особи, які перебувають у щорічній відпустці», - зазначили у відомстві.
Рішення щодо мобілізації прикордонників було прийнято через зростання гібридної загрози на латвійсько-білоруському державному кордоні. Там лише за 14 серпня, наприклад, було виявлено 96 спроб незаконного перетину кордону. Також латвійські прикордонники зауважили, що незвичний потік мігрантів викликаний також посиленою залученістю білоруської влади. Прикордонники звернулися за додатковою підтримкою і до Національних збройних сил та Державної поліції країни.
Кабінет Міністрів Латвії оголосив про шестимісячний посилений режим щодо охорони кордону з білоруссю. Це зробили для того, щоб забезпечити рівний захист кордонів країн усього регіону з білоруссю. Наказом передбачено, що Державна прикордонна служба здійснює посилений нагляд за латвійсько-білоруським кордоном, а Національні збройні сили та Державна поліція надають необхідну підтримку ДПС. Згідно зі словами урядовців, війну проти України, започатковану росією та відкрито підтримувану білоруським режимом, можна розцінювати як додаткову обставину ризику та можливу мотивацію для продовження Білоруссю своїх зусиль щодо дестабілізації ситуації на кордоні країни з Латвією.
Крім того, Латвія будує паркан з колючим дротом на кордоні із білоруссю. Огорожу, завдовжки 173 кілометри, планують закінчити до 2024 року. Його висота становитиме приблизно 4 метри, він має допомогти запобігти в'їзду нелегальних мігрантів з білорусі до Євросоюзу.
Литва на початку серпня також заявила, що збільшить кількість сил на кордоні з білоруссю через вагнерівців. Керівник Литовської Державної прикордонної служби Рустамас Любаєвас заявив про додаткових силовиків, яких відправлять для охорони прикордонних територій.
«Ситуація на кордоні з білоруссю та росією зараз стабільна. Вона залишається напруженою. Ймовірність провокацій висока, якщо мати на увазі, що зараз у білорусі розміщені найманці з «вагнера». Однак поки що якихось особливих провокацій чи додаткової активності біля кордону з білоруссю та росією ми не бачимо», - зазначив він.
Любаєвас запевнив, що його підлеглі готові до будь-яких сценаріїв, для чого проходять підготовку.
«Передбачено певні алгоритми. Наші прикордонники з ними ознайомлені, проводимо навчання. Якщо ситуацію на кордоні нагнітатимуть, є можливість включити план прикриття, і відповідно до цього плану до нас прибуде і литовська армія, і поліція та інші відомства», - пояснив він.
27 серпня литовські прикордонники та збройні сили в рамках підготовки до потенційних загроз на білоруському кордоні планують провести спільні навчання. Один зі сценаріїв тренувань передбачає реагування на «гібридну військову загрозу».
«Ми нещодавно оновили план прикриття кордону, тобто взаємодії між Державною прикордонною службою (VSAT) і військовими на різних рівнях загрози», - сказала міністерка внутрішніх справ Литви Агне Білотайте.
Міністерка також 12 серпня повідомила, що на литовсько-білоруський кордон прибули вже додаткові військові сили для підкріплення.
«Наразі на нашому кордоні сконцентрована максимальна кількість співробітників Служби охорони кордону Литви, також залучаються інші сили системи внутрішніх справ, і сьогодні ми конкретно обговорювали додаткові збройні сили», - заявила вона на пресконференції після засідання Держради з оборони.
Наприкінці липня представник Міністерства оборони Литви Лаурінас Кащюнас показав перші загороджувальні споруди на кордоні з білоруссю. Чиновник опублікував кадри з прикордонного переходу «Шумськ". Попереду буде збудовано ще 19 фортифікаційних споруд.
«При необхідності ці інженерні споруди будуть використовуватися для зупинення супротивника. Це буде зроблено протягом року, а восени буде встановлений перший парк. Крім того, проводиться аналіз природних перешкод і оцінюється рельєф Литви для досягнення максимальної ефективності заходів, що вживаються», - зазначив він у повідомленні.
Зазначимо, що ще у серпні 2022 року Литва завершила будівництво сталевої стіни, що тягнеться вздовж кордону з білоруссю. Загорожа - довжиною 502 кілометри, покрита колючим дротом.
Польща, мабуть, найбільш реалістично ставиться до загроз від білорусі і вагнерівців: до кордону відправляють не тільки військових, а й різноманітну техніку.
8 серпня Міноборони Польщі додатково скерувало військових до кордону з білоруссю. Міністр оборони Маріуш Блащак задовольнив прохання командувача прикордонної служби й наказав посилити прикордонні регіони із білоруссю додатковими солдатами. Ситуація на польсько-білоруському кордоні залишається диманічною.
«У зв’язку з динамічною ситуацією на польсько-білоруському кордоні та проханням командувача прикордонної служби посилити участь в охороні кордону, міністр національної оборони розпорядився виконати прохання та направити додаткових солдатів, призначених для патрулювання польського кордону, білоруського кордону та участі в операції «Безпечне Підляшшя», - зазначив він.
На момент заяви кордон охороняли 2 тисячі польських солдатів, додатково туди мали перекинути ще 2 тисячі військових. Уже 10 серпня заявили, що прикордонне угрупування буде збільшене до 10 тисяч військовослужбовців.
«Буде близько 10 тисяч солдатів - 4 тисячі солдати будуть військовослужбовцями, які безпосередньо беруть участь в операції, що стосується підтримки Прикордонної служби на кордоні, і 6 тисяч осіб в резерві», - пояснив Блащак.
Польща збирається укріпити оборону окремо Сувальського коридору, направивши туди додаткові війська та техніку. Країна розширить військову інфраструктуру та передислокує частину польських сил із заходу на схід. Крім цього планують створити створені нові підрозділи різного рівня.
«Мова йде про саперний батальйон в Августові та великі тактичні об'єднання, такі як 1-а піхотна дивізія легіонів і 2-й польський корпус», - зазначив також міністр оборони.
Крім того, Польща розмістить на кордоні з білоруссю та Калінінградською областю росії аеростати для виявлення цілей, що низько летять. Варшава заявила, що посилить захист і вертольотами й танками.
«Наступного тижня ми очікуємо рішення Конгресу США у відповідь на наш запит щодо ударних гелікоптерів «Апачі». «Абрамси» разом із «Апачами» сформують бар’єр, який закриє Брестську браму», - повідомив очільник міноборони Польщі.
Серед озброєння, яке поситить польську безпеку на Брестському напрямку, міністр також згадав танки K2 Black Panther з Південної Кореї, бойові літаки FA-50, високомобільну реактивну артилерійську систему HIMARS.
На початку серпня Польща перемістила ударні гвинтокрили до свого кордону з білоруссю. Вони чергують у секторі в повній бойовій готовності.
А ще у липні Польща оголосила, що має намір найближчим часом майже вдвічі збільшити свою кадрову армію на тлі активності «вагнерівців» у білорусі. Віце-прем'єр Польщі Ярослав Качинський заявив, що у країні буде створено сім дивізій замість нинішніх трьох, шість із них будуть бойовими, а сьома - резервною. Він наголосив, що Варшава прагне створити сильну сухопутну армію Європи, щоб стати щитом східного флангу НАТО.
У березні 2023 року Польща заявила про встановлення електронної системи стеження на кордоні з білоруссю. Тоді ж польським прикордонникам передали 56 позашляховиків, які допоможуть контролювати безпекову ситуацію в регіоні.
У жовтні 2022 року країна теж закінчила зводити паркан на кордоні з білоруссю. Висота огорожі - 5,5 метрів, довжина - 187 кілометрів уздовж кордону. Вона також обладнана датчиками руху та камерами.
Чому загроза стає все ближчою
Наприкінці липня зʼявилися повідомлення про те, що підрозділи приватної військової компанії «вагнер» шукають в білорусі людей, готових воювати проти Литви та Польщі.
«Як стало відомо Центру національного спротиву від підпілля серед військовослужбовців ЗС РБ, які проходять вишкіл під керівництвом інструкторів «вагнера», одна з умов контракту - готовність до участі в бойових діях на території сусідніх з білоруссю держав, зокрема Польщі та Литви», - писали в ЦНС.
А лише за тиждень у липні у білорусі помітили три колони техніки вагнерівців. Зокрема, одна велика колона найманців російської ПВК «вагнер» рухалася 17 липня у напрямку наметового табору в селі Цель. Там, як раніше повідомляли журналісти, нарахували за допомоги супутникових знімків 300 польових наметів, у кожному з яких можуть розміститися від 20 до 50 осіб.
Псевдопрезидент білорусі олександр лукашенко 23 липня сказав російському диктатору володимиру путіну, що члени приватної військової компанії «вагнер», які перебувають на білоруській території, почали «напружувати», нібито просяться на «екскурсію» до Польщі.
«Нас почали напружувати «вагнерівці». Просяться на Захід, «дозвольте нам». Я кажу: «Вам навіщо на Захід?»... «Ну, сходимо на екскурсію у Варшаву і Жешув», - заявив він.
Ще лукашенко додав, що члени ПВК «мають зуб» на Польщу, оскільки вона допомагає озброєнням Україні: «... у них настрої погані».
1 серпня два білоруських вертольоти порушили повітряний простір Польщі. Ці борти брали участь у військових навчаннях поблизу кордону. Спочатку пресслужба польського Міністерства оборони заперечувала факт перетину кордону білоруськими гелікоптерами. Потім там заявили, що білоруська сторона попередньо повідомила Варшаву про проведення навчань.
«Перетин кордону відбувся в районі Біловежі на дуже низькій висоті, що ускладнювало виявлення радарними системами. Відтак, у ранковому повідомленні Оперативного командування родів військ заявили, що польські радіолокаційні системи не зафіксували жодного порушення повітряного простору Польщі», - зазначали у Міноборони.
У відповідь на такі дії білорусі міністр оборони Польщі Маріуш Блащак розпорядився збільшити кількість військових на кордоні та виділити додаткові сили та засоби, зокрема бойові гелікоптери. Також про цей інцидент повідомили в НАТО. Тимчасового повіреного у справах Білорусі буде викликано до польського МЗС для з'ясування обставин.
Голова комітету Держдуми рф з оборони Андрій Картаполов в ефірі російського телебачення раніше заявив, що ПВК «Вагнер» відправили до білорусі «не тільки й не стільки» для того, щоби навчати білоруські збройні сили, як повідомлялося раніше.
«Є такий Сувальський коридор. І ось цей Сувальський коридор у разі чого нам дуже потрібний. Йдеться про те, що готовий ударний кулак, який цей нещасний коридор візьме за лічені години», - заявив російський депутат.
Сувальський коридор - це сухопутний коридор між Білоруссю, Польщею, Литвою та Калінінградською областю росії.
У Польському сенаті наприкінці липня також заявили, що очікують можливість того, що злочинне угруповання «вагнер», яке наразі накопичує сили на території білорусі, почне терористичну операцію в Сувальському коридорі, що поєднує Польщу і Литву.
«Я не можу виключити і ніхто в Польщі цього не виключає, що для того, щоб протестувати солідарність НАТО із Польщею, НАТО зі сходом Європи, вони можуть спробувати зайти в Польщу. Скоріше за все це буде наче терористична операція групи «вагнер», ніж повномасштабне вторгнення, як в Україну», - сказав віце-маршалок польського Сенату Міхал Камінський у ефірі національного телемарафону.
Він додав, що у разі, якщо «вагнерівці» зайдуть у Сувальський коридор на литовській території, то Польща неодмінно встане на захист свого сусіда по НАТО - альянсу.
Після реакцій лукашенко закликав налагодити відносини з Польщею, з якої країна має спільний кордон.
«Зараз ми живемо насамперед за рахунок Сходу - співпраці з росією і Китаєм. Але не треба забувати про високотехнологічний Захід. Вони поруч, вони наші сусіди - Євросоюз. І відносини з ними втрачати не можна. Ми до цього готові, але з урахуванням наших власних інтересів. Повірте, настане час (зараз така турбулентність, кажучи вашою мовою, складнощі великі) - у 2024-2025 роках, я впевнений, відбудуться серйозні зміни у світі зокрема», - зазначив лукашенко.
Наголосив, що треба розмовляти з поляками.
«І з поляками потрібно розмовляти. Я доручав прем'єр-міністру зв'язатися з ними. Якщо вони хочуть, давайте розмовляти, налагоджувати відносини. Ми сусіди, а сусідів не вибирають, вони від бога. Але в них 15 жовтня парламентські вибори і, звісно, їм потрібно зараз нагнітати, нагнітати обстановку для того, щоб показати, що вони правильно озброювали та переозброювали країну. Тому до 15 жовтня вони навряд чи підуть на якісь суттєві зміни, які вигідні їм і нам. Вони багато чого вимагають від нас і просять, але ми на це піти не можемо, бо це суперечить нашим інтересам», - сказав білоруський диктатор.
При цьому лукашенко звинуватив США у тому, нібито вони підштохують Польщу до такого нагнітання.
7 серпня білорусь офіційно підтвердила початок навчань механізованої бригади на полігонах, що розташовані поблизу кордонів з Польщею та Литвою. Це командно-штабні тренування з 6-ю окремою механізованою бригадою, які мають на меті відпрацювати керування підрозділами під час ведення бойових дій. Маневри відбуваються, зокрема, на полігоні «Гожський» та інших ділянках у Гродненській області, поруч з кордоном із Польщею та Литвою і Сувальським коридором.
«Під час підготовки активно використовувався досвід спеціальної воєнної операції, а саме - широке застосування БПЛА, тісна взаємодія танкових і мотострілецьких підрозділів з підрозділами інших родів військ», - заявили у Міноборони білорусі.
7 серпня також з’явилася інформація про те, що вагнерівців помітили за 2 км від кордону з Польщею.
Президент Польщі Анджей Дуда 17 серпня звернувся до білорусі із закликом припинити гібридні атаки на спільному кордоні.
«Йдеться про сотні мігрантів, яких білоруський режим протягом багатьох місяців намагався переправити до Польщі. Це не є секретом, оскільки у нас є відеодокази того, що ми не безпідставно називаємо це гібридною атакою. Тому що не хто інший, як представники білоруських служб брали участь у витісненні мігрантів за кордон», - заявив Дуда.
Експерти заспокоюють
На фоні зростання напруги щодо ситуації на кордонах із білоруссю аналітики Інституту вивчення війни пояснили: немає жодних ознак того, що вагнерівці в білорусі мають важке озброєння, необхідне для серйозного наступу на Україну чи Польщу. Адже умовою угоди путіна, лукашенка та ватажка пригожина, що поклала край збройному заколоту, була передача «вагнером» такої зброї Міноборони росії.
Сили «вагнера» в білорусі не становлять військової загрози для Польщі або України, поки вони не будуть переоснащені механізованою технікою. Але навіть у такому випадку вони не можуть бути небезпекою для НАТО.
Представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрій Юсов у ефірі національного телемарафону також заявив, що у вагнерівців немає сил і засобів, щоб становити загрозу для Польщі.
За його словами, від початку, коли лише з’явилася інформація про можливе перебування «вагнерівців» у білорусі, йшлося про те, що один з напрямків їхнього використання - це «постійно дратувати і нервувати» сусідів, країни-члени НАТО і Європейського Союзу.
«Якщо говорити про серйозність цих погроз: даруйте, сьогодні у колишнього ПВК, насправді воно «ПВК» ніколи не було - цього угруповання «вагнерівців», немає достатніх сил і засобів для того, щоб реально становити загрозу для, наприклад, Польщі», - наголосив представник ГУР.
Речниця НАТО Оана Лонгеску заявила, що Альянс уважно стежить за всією військовою діяльністю в білорусі, однак не бачить прямої чи опосередкованої загрози союзникам з боку найманців російської ПВК «вагнер».
«НАТО значно посилило свою оборонну присутність у східній частині Альянсу у відповідь на агресивні дії Росії, і ми продовжуємо робити все необхідне для стримування будь-якої загрози та захисту кожного сантиметру території Альянсу. Як заявили лідери НАТО на Вільнюському саміті в липні, ми… засуджуємо всіх тих, хто активно сприяє російській війні», - сказала вона.
Читайте також:
ПВК «Вагнера» буде розгромлено у випадку, якщо найманці спробують перетнути білорусько-польський кордон.
рф хоче використати ПВК «вагнера» для втягнення білорусі у повномасштабну війну проти України.
Найманці ПВК «Вагнера» залишають білорусь через відсутність заробітку. Про це свідчать дані білоруських партизанів.