Мирний процес розпочався не в Стамбулі.
У Стамбулі з точки зору РФ була пропагандистська акція, яка не мала жодного відношення до мирного процесу. Єдиний позитив тої зустрічі — масштабний обмін, але він готувався ще до неї.
На переговорах у Стамбулі наполягали американці. Тільки тому вони відбулися. Путін продемонстрував, що він нібито готовий. Це подія тактичного характеру, де кожна зі сторін відігравала свою роль для США. Мирний процес насправді ж запустився Штатами ще з лютого. А Стамбул став лише одним із етапів за ініціативи Штатів. Єдина їхня важливість — що вони були прямими.
Але більшість експертів, в тому числі і я, ще тоді скептично оцінювали результативність. Після Стамбулу стало очевидно, що немає результату. Це глухий кут. Росія демонструє все те саме, що вона демонструвала і раніше.
Стратегія Кремля — одночасно вести війну проти України і посилювати її, а переговори вести лише заради Трампа і збереження перспективи особистого переговорного процесу між ним і Путіним. Це скоріше імітація, а не реальні переговори.
Якщо б не було Трампа — Путін взагалі би не проводив жодних переговорів. І їхній парадокс у тому, що вони проводяться і РФ, і певною мірою нами лише для президента США. Це театр для одного глядача. Однак ми, на відміну від Росії, зацікавлені у тому, щоби переговори дали результат. Хоча би у вигляді припинення вогню.
Але зараз, на жаль, неможливо домовитися про завершення війни. Протиріччя між Україною і Росією занадто гострі. І це проблема, яку не розуміє Трамп. Тож всі російські пропозиції, всі ці меморандуми і так далі — це симулякри, це «обманка».
Найближчими місяцями ми будемо бачити два паралельних процеси: переговори, які не дадуть результатів, та при цьому посилення війни.
Володимир Фесенко
