Міжнародна імперія «Лукойлу» розсипається
Російська компанія «Лукойл» оголосила про продаж свого закордонного бізнесу американському інвестфонду Carlyle Group. Йдеться про активи по всьому світу — від нафтопереробних заводів у Європі до родовищ у Азії та Африці. Ця угода може стати найбільшим крахом міжнародних амбіцій російського бізнесу з початку повномасштабної війни проти України.
У четвер «Лукойл» повідомив про продаж компанії LUKOIL International GmbH, якій належать усі його іноземні активи. Покупцем виступає американський інвестиційний фонд Carlyle Group. Якщо угоду буде завершено, російська компанія фактично втратить найбільшу й найрозгалуженішу закордонну бізнес-мережу серед усіх російських корпорацій.
Продаж ще не завершено. Для закриття угоди Carlyle Group має виконати низку умов, зокрема отримати дозвіл від Управління з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США (OFAC). Наразі OFAC видало тимчасову ліцензію на здійснення угоди до 28 лютого. У Carlyle Group підтвердили, що фінальне рішення залежить від результатів перевірки активів. Вартість закордонного бізнесу «Лукойлу» оцінюється приблизно у 22 мільярди доларів. У разі схвалення угоди американський фонд отримає нафтопереробні заводи в Румунії та Болгарії, мережу автозаправок у США та країнах Європи, а також нафтові й газові родовища на Близькому Сході, у Центральній Азії та Африці.
При цьому до угоди не входять активи компанії в Казахстані. Йдеться про частки в Каспійському трубопровідному консорціумі та двох проєктах з видобутку нафти. У січні Міністерство енергетики Казахстану подало до OFAC заявку на їхній викуп. Для «Лукойлу» це вже не перший великий продаж у Європі. У 2023 році компанія продала італійський нафтопереробний завод ISAB кіпрській групі G.O.I. Energy за 1,5 мільярда євро. Однак нинішня угода значно масштабніша й фактично означає вихід компанії з глобального ринку.
Експерти зазначають, що цей крок став черговим підтвердженням того, що війна проти України продовжує дорого коштувати російському бізнесу навіть через чотири роки після початку повномасштабного вторгнення. Міжнародні активи, які роками будувалися та приносили прибуток, тепер доводиться продавати або втрачати під тиском санкцій і рішень урядів інших країн. «Лукойл» — не єдина російська компанія, яка втратила активи за кордоном через війну.
Так, у 2022 році Німеччина запровадила зовнішнє управління над Gazprom Germania, а згодом націоналізувала її. Польща встановила контроль над часткою «Газпрому» в компанії Europol Gaz, яка володіє польською ділянкою газопроводу «Ямал — Європа». У 2023 році повний контроль над цією компанією отримала польська державна Orlen.
У тому ж році Німеччина взяла під зовнішнє управління дочірні структури «Роснефти», які володіють частками у трьох нафтопереробних заводах. Загальна вартість цих активів оцінювали у близько 7 мільярдів доларів. Польща також запровадила тимчасове управління над компанією Novatek Green Energy, яка володіла газовою інфраструктурою та мережею СПГ-заправок. У 2025 році її польські активи були продані іншій компанії.
Російські банки зазнали ще більших втрат. Сбербанк і ВТБ фактично втратили весь бізнес у Європі — від Швейцарії та Австрії до Хорватії, Словенії й Великої Британії. Частину активів було продано, частину — ліквідовано або передано під зовнішнє управління. В Україні Сбербанк узагалі втратив свій банк через націоналізацію. Через війну російські компанії також втратили великі проєкти в енергетиці, промисловості та логістиці. Серед них — атомна електростанція Hanhikivi-1 у Фінляндії, пакети акцій у польських та литовських компаніях, а також великі логістичні активи в Європі.
На цьому тлі продаж міжнародного бізнесу «Лукойлу» виглядає не окремим випадком, а частиною ширшого процесу. Російський бізнес поступово втрачає присутність на світових ринках, а колись глобальні корпорації змушені згортати діяльність і розпродавати активи, які ще кілька років тому вважалися стратегічними.
Також, на фоні санкцій США, які були введені проти російського нафтового гіганта "Лукойл", активи компанії в Молдові, зокрема в аеропорту Кишинева, перейшли у державну власність.
