На Полтавщині знайшли артефакт, який здивував археологів
На Полтавщині археологи дослідили унікальне поховання скіфської доби, в якому знайшли рідкісні предмети, нехарактерні для тогочасної культури. Особливу увагу науковців привернули шкіряна шапка та пояс, виготовлені за технологіями, притаманними Центральній Європі.
Генетичні дослідження також показали, що похована жінка могла мати зв’язки з населенням території сучасної Хорватії. На думку вчених, ці знахідки допомагають краще зрозуміти міграції та контакти народів понад 2,5 тисячі років тому.
У скіфському некрополі Скоробір поблизу Більського городища на Полтавщині археологи виявили рідкісне поховання, яке дало нові підказки про життя людей у VI столітті до нашої ери. Хоча саму знахідку зробили ще у 2017 році, результати її детального дослідження та реставрації стали відомі лише тепер. У кургані виявили парне поховання чоловіка віком приблизно 30–40 років та молодої жінки, якій було від 18 до 22 років. Попри те, що могилу в давнину пограбували, частина речей усе ж збереглася.
Біля жінки археологи знайшли залишки шкіряної шапки та пояса, прикрашених десятками бронзових пластин. Також у похованні були бронзове дзеркало, гральні кості, чорнолощена чаша, рогове блюдо та деталі дерев’яної посудини. Саме головний убір став однією з найбільш незвичайних знахідок. Шапка мала форму невисокого циліндра з пласким верхом і зовні нагадувала традиційний головний убір, відомий у Хорватії як «ліка».
Науковці звернули увагу, що технологія її виготовлення була нетиповою для скіфів. Замість золотих прикрас, які часто використовували представники місцевої знаті, майстри оздобили шапку дрібними бронзовими пластинами, закріпленими на шкіряній основі. Археологиня Ірина Шрамко, яка опублікувала результати дослідження в журналі Arts, зазначає, що подібні технології були поширені серед народів Гальштатської культури Центральної Європи. Найближчі аналогії таких виробів вчені знаходять у південній Німеччині та альпійських регіонах.
Не менш складною виявилася й робота з порятунку самих артефактів. Органічні матеріали, зокрема шкіра, дуже рідко зберігаються протягом тисячоліть. Щойно предмети опинилися на повітрі, вони почали швидко руйнуватися. Саме тому фахівці вилучали знахідки разом із ґрунтом, а реставратори Харківської філії Національного науково-дослідного реставраційного центру України Сергій Омельнюк та Володимир Болотін проводили стабілізацію матеріалу просто в польових умовах.
Робота була надзвичайно складною. Шкіра деформувалася та втрачала форму, однак фахівцям вдалося зберегти структуру унікальних предметів. Ще один важливий результат принесли генетичні дослідження. Вчені Університету Тарту в Естонії проаналізували зуби та кісткові рештки жінки й дійшли висновку, що вона мала генетичну спорідненість із населенням Центральної Європи.
Зокрема, дослідники виявили зв’язок із племенами яподів, які проживали на території сучасної Хорватії. «Знахідка не дає підстав однозначно визначати етнічне походження жінки, однак свідчить про активні контакти та, ймовірно, шлюбні зв’язки між різними регіонами Європи», — зазначають дослідники.
Науковці вважають, що Більське городище було не просто великим поселенням, а важливим політичним і торговельним центром. Деякі історики навіть пов’язують його з легендарним містом Гелон, про яке писав давньогрецький історик Геродот. Некрополь Скоробір є одним із найбільших могильників, пов’язаних із цим городищем. Із понад тисячі курганів археологи поки дослідили менше сотні, однак кожна нова знахідка допомагає краще зрозуміти життя людей ранньої залізної доби.
Дослідники звертають увагу, що використання бронзи замість золота у прикрасах могло мати не стільки матеріальне, скільки символічне значення. Такі речі могли підкреслювати статус, походження та родові традиції. У майбутньому знайдені артефакти планують внести до Державного реєстру національного культурного надбання України. Після завершення всіх необхідних процедур вони мають стати частиною музейної експозиції у Полтаві. «Кожна така знахідка відкриває нові сторінки історії й показує, наскільки тісними були зв’язки між народами Європи ще тисячі років тому», — наголошують дослідники.
