Енергетичний терор РФ проти цивільного населення України з різною інтенсивністю триває майже чотири роки. Ще у 2022-му цю стратегію геноциду започаткував генерал окупаційної армії Сергій Суровікін.
Український досвід став унікальним і найтрагічнішим у сучасній історії. Це перший випадок, коли енергосистема цілої країни стала ціллю систематичних масованих атак різних типів ракет та дронів.
Окрім АЕС, під удари потрапили всі типи генерації та вузлові підстанції. Жорсткі графіки відключень, переведення на автономне енергопостачання об’єктів критичної інфраструктури та відновлення енергосистеми під обстрілами стали буденністю для багатьох міст, насамперед прифронтових.
Проте за останні кілька десятиліть в історії Європи вже траплялися масштабні й тривалі блекаути, які виникали за різних обставин. Як виживали європейці в екстремальних умовах без світла і тепла, та чи готові до наступних викликів — у матеріалі UA.News.
Війна на Балканах: облога Сараєво
Під час війни на території колишньої Югославії у 1990-х роках показовим було виживання в умовах терору столиці Боснії Сараєво. Сербська армія тримала місто в облозі майже чотири роки (квітень1992 — лютий 1996). Вважають, що це була найтриваліша облога міста в новітній історії. Чотири роки місто було під обстрілами, боснійцям доводилося жити у зруйнованих будинках без електрики та опалення.
Місцева журналістка Аїда Черкез, яка пережила ті страшні події, згадує, що відсутність електроенергії та опалення змусила людей шукати альтернативи: виготовляти олійні лампи, використовувати для опалення бляшанки. Під час суворих морозів люди почали об’єднуватися з сусідами, будувати спільні пічки для обігріву та приготування їжі. Паливом було все: від дерев у парках до автомобільних шин, які розрізали на шматки і використовували для підтримки вогню.
З часом, згадує боснійська журналістка, Сараєво перетворилося на спільний простір для багатьох родин, які об'єднувалися навколо спільного приготування їжі та обігріву. Що стало основою для справжньої солідарності у темні часи.
Іспанія: технологічний колапс 2025 року
Найбільший у новітній історії Європи блекаут стався у квітні 2025 року. Без світла залишилося кілька мільйонів людей в Іспанії, Португалії, окремих регіонах Франції та Бельгії. Беспрецедентна енергетична криза тривала впродовж доби.
Серйозні перебої в енергопостачанні паралізували роботу інфраструктури: авіасполучення, залізниці, метро та автошляхів. У регіонах тимчасово зник мобільний зв’язок та інтернет.
Раптовість інциденту призвела до того, що мільйони людей застрягли в метро та ліфтах, а зупинка систем кондиціонування призвела до сплеску госпіталізацій.
Хоча спершу влада розглядала версію про можливу кібератаку, проте згодом причину визначили як рідкісне атмосферне явище, яке викликало аномальні зміни напруги. За офіційною версією, каскадний збій стався через перевантаження мережі в умовах аномальної спеки та нестабільної генерації з відновлюваних джерел.
Правоохоронці розглядали також версію спланованої кібероперації. Міністерство внутрішніх справ Португалії заявило, що не виключає кібератаку як можливу причину вимкнення мережі. Таку ж версію вивчав Національний інститут кібербезпеки Іспанії. Але згодом відмовилися від неї.
Німеччина: блекаут у січневі морози
У січні 2026-го Німеччина пережила найдовше вимкнення електроенергії з 1945-го року. Південно-західний район Берліна Штегліц-Целендорф на кілька днів накрив блекаут. Причиною масштабної аварії став навмисний підпал електрокабелів.
У розпал зимових морозів понад 45 тис. будинків, лікарні, магазини та підприємства залишилися без опалення, світла в квартирах та на вулицях, подекуди зник мобільний зв’язок та інтернет, було порушено рух потягів.
Німеччина, яка завжди вважалася зразком надійності, зіткнулася з логістичним хаосом. Виявилося, що цифровізація (оплата картками, онлайн-сервіси) стає пасткою, коли зникає струм.
Місцева влада відкрила тимчасові прихистки і аварійні пункти, де можна було зігрітися та зарядити свої телефони. Готелі у районах з освітленням пропонували вільні місця за зниженими цінами. Дехто залишався вдома, палив свічки чи намагався грітися під ковдрами.
Тими ж днями про відповідальність за масштабне знищення електрообладнання заявило ультраліве радикальне угрупування «Вулкан» (Vulkangruppe). Теракт ультралівих показав, що критична інфраструктура Німеччини: лінії електропередач, опори та хаби знаходяться у вільному доступі. Будь-хто може легко отримати інформацію про місцезнаходження вузлів енергосистеми та організувати напад.
Після масштабного блекауту профспілка поліції Берліна почала вимагати постійного відеоспостереження за всіма надземними високовольтними лініями електропередачі, повітряними мостами і трансформаторними підстанціями в столиці Німеччини.
Чи готові європейці до масштабних блекаутів?
Твердження, що українці виявилися найбільш витривалими та готовими до енергетичних катаклізмів, виглядає дещо перебільшеним. Особливо, якщо розглядати це питання у контексті ефективного антикризового менеджменту з боку влади. Населення однієї з найбільших країн Європейського континенту просто змушене щоденно виживати в екстремальних умовах під час зимових морозів та постійних ракетних обстрілів. Найтяжче в таких умовах доводиться саме соціально вразливим громадянам: фізично обмеженим, старим людям та сім’ям з дітьми.
Водночас суспільство поступово адаптується завдяки проактивному бізнесу та допомозі західних партнерів. Нині серед країн Європи Україна чи не найбільше забезпечена генераторами, зарядними станціями, системами Starlink. Стратегічно важливим стало й те, що у березні 2022 року Україні вдалося інтегруватися у європейську мережу ENTSO-E. Прямо під час війни наша енергосистема стала частиною загальної системи континентальної Європи та змогла отримувати електроенергію з ЄС.
В той самий час у Західній Європі рівень стійкості до блекаутів залишається низьким — люди звикли, що система електропостачання стовідсотково надійна, а масштабні блекаути — короткочасні епізоди. Хоча саме після таких перебоїв зі струмом Євросоюз почав масово інвестувати в малі автономні мережі та системи накопичення енергії, щоб локальні аварії не спричиняли ефекту доміно.
Для європейських країн головним уроком стало те, що блекаути — це не просто відсутність світла. Без електропостачання зупиняється критична інфраструктура: тепло- та водопостачання, зв'язок та каналізація. Тому країни ЄС продовжують робити ставку на децентралізацію енергетики.
