Найближчий соратник Путіна відмовився вимагати капітуляції України
На другий день повномасштабного вторгнення Росії в Україну один із найближчих соратників Володимира Путіна, Дмитро Козак, відмовився виконувати накази президента. Козак не погодився вимагати капітуляції України та заявив, що готовий до арешту або розстрілу за свою позицію. Це стало рідкісним випадком відкритого спротиву всередині кремлівського оточення. Про це йдеться у матеріалі The New York Times.
Дмитро Козак, заступник керівника адміністрації президента РФ на початку 2022 року, виступав проти повномасштабної війни проти України. Він підготував записку для Путіна, у якій попереджав про можливі негативні наслідки вторгнення, включно з вступом Швеції та Фінляндії до НАТО — прогноз, який справдився.
За словами джерел The New York Times, під час розмови з Путіним Козак заявив: «Я готовий до свого арешту або розстрілу за відмову виконувати накази». Цей момент став рідкісним випадком відкритого розбіжності всередині оточення президента, де більшість боїться кидати виклик лідеру.
Самотній голос незгоди
«Пан Козак був самотнім голосом незгоди у близькому оточенні пана Путіна, невеликою тріщиною в його залізній хватці за владу», — зазначають журналісти NYT. Майже чотири роки по тому це пояснює, чому Путін може продовжувати жорсткі вимоги навіть під тиском щодо припинення війни.
Козак не погоджувався на прямі вимоги Путіна під час переговорів. На початку вторгнення він намагався домовитися про припинення вогню та гарантії безпеки України. Це викликало гнів російського президента.
Напружені переговори
25 лютого 2022 року Козак доповідав Путіну через захищений телефонний канал, що обговорює можливий мирний план з українськими представниками. Путін вимагав повідомити Києву про капітуляцію, але Козак відмовився, наголосивши, що не розуміє цілі вторгнення.
«Його оцінки, викладені Путіну напередодні військових дій, виявилися моторошно точними», — згадує політолог Аркадій Дубнов. Попри це, Козак уникав публічної критики Путіна та залишався у Москві.
Втрата ролі та продовження впливу
Після конфлікту Козак втратив формальну роль у переговорах з Україною. Його повноваження передали іншому чиновнику, але він зберіг офіс у президентській адміністрації та продовжував спілкуватися з західними посередниками щодо можливих мирних ініціатив.
Козак пропонував Путіну не лише зупинити війну, а й провести внутрішні реформи, включно з незалежністю судової системи від силових структур. Ці пропозиції були надзвичайно сміливими для кремлівської реальності, де безпека та спецслужби мають абсолютний вплив.
Свідчення колег
«В адміністрації президента не прийнято багато сперечатися з начальником», — говорить Константин Затулін, соратник Козака. «Але Козак не приховував своєї думки». Колишні колеги відзначають, що його рішення стало маркером для тих, хто відчуває внутрішнє невдоволення в російській еліті.
«Ціну, яку країна платить за амбіції свого лідера, Козак вважав неприпустимою», — додає Дубнов. Хоча Козак і залишався лояльним на публіці, його дії під час вторгнення показали сміливу внутрішню позицію всередині кремлівської машини.
