Третій тиждень триває війна на Близькому Сході. Яким би не був її подальший сценарій, світ вже рухається до нової енергетичної кризи. Наскільки ця криза буде руйнівною для економіки, визначити поки що складно, оскільки не відомі масштаби руйнувань нафто-газових об’єктів у арабських країнах. Непередбачувана також тривалість блокування Ормузької протоки, через яку постачається 20–25% світових обсягів енергоресурсів.
Що довше триватиме іранська війна, тим більше ламатимуться глобальні ланцюжки поставок нафти та газу, що може призвести до цінового шоку та дефіцитів у багатьох секторах економіки. Вже невдовзі можна буде побачити зростання цін не лише на бензин, а й на виробництво напівпровідників, медичну діагностику, продовольство та програми штучного інтелекту. UA.News розповідає, у який «ідеальний шторм» може перетворитися нова енергетична криза для глобальної економіки.
Глобальна інфляція
Кожен день блокади нафтових та газових танкерів на Близькому Сході збільшує навантаження на глобальну економіку. Негативні наслідки можуть відчути близько 75% населення планети — саме стільки людей живе у країнах, які імпортують викопне паливо, йдеться у дослідженні аналітичного центру Ember.
Півсотні країн імпортують понад половину необхідних їм енергоресурсів. Наприклад, Іспанія, Італія та Німеччина завозять понад 60%. Японія та Корея — понад 80%, Індія — 37%, а Китай — чверть. Економіки більшості цих країн стали особливо вразливими під час нинішньої кризи.
Конкуренція за нафту та газ автоматично підігріватиме ціни. Ширший доступ до вуглеводнів матимуть заможні країни, які можуть перебити цінові пропозиції конкурентів. Але це матиме свою вартість: забезпечення поставок за будь-яку ціну означає перекладання цих витрат на громадян та промисловість з усіма економічними та політичними наслідками. Для прикладу, на кожні $10 підвищення цін на нафту за барель глобальні чисті імпортні витрати збільшуються приблизно на $160 млрд на рік.
Зрештою, криза буде зводитися до кола проблем: дефіциту сировини, або її наявності, але з високою вартістю постачання, що означатиме ціновий шок.
Європейці відчують на своїх гаманцях наслідки війни з Іраном цього року, навіть якщо ситуація надалі не погіршиться, попередив днями Європейський центральний банк. Не минуло й місяця після початку іранської війни, а ЄЦБ підвищив прогноз інфляції для єврозони з 1,9 до 2,6 %.
Більшість центробанків світу поки що займає вичікувальну позицію та не робить гнітючих прогнозів. Але у міжнародних фінансових колах існує широкий консенсус: чим довше триває конфлікт, тим вища ймовірність виникнення так званої «стагфляції» — поєднання економічної стагнації та інфляції.
Здорожчання добрив
У глобальній товарній системі немає іншого такого «вузького місця», як Ормузька протока. Тут проходять не лише танкери з нафтою та газом. Це також стратегічний маршрут для торгівлі добривами, алюмінієм, сіркою, гелієм та аміаком, від яких залежить широкий сектор промислового виробництва.
Через Ормузьку протоку транспортується приблизно третина світових поставок гелію та різних добрив. Зокрема, тут проходить половина світового імпорту сечовини (азотного добрива) та майже третина поставок аміаку.
Усі ці види сировини різко дорожчають, оскільки їхні надходження скорочуються у сезон весняно-польових робіт, що розпочався у багатьох регіонах світу. Зокрема, на сечовину ціни зросли на 30%.
Таким чином, фермери у багатьох країнах потерпають одразу на двох «фронтах»: від подорожчання дизельного пального та добрив. До сільгоспкультур, які значною мірою залежать від весняного підживлення, належать кукурудза, бавовна та пшениця. Відповідно, дефіцит та подорожчання добрив можуть призвести до скорочення агровиробництва, стрибка цін на харчові продукти та вироби легкої промисловості.
Дефіцит гелію
За три тижні блокади Ормузької протоки подвоїлися спотові ціни на гелій, який є побічним продуктом виробництва скрапленого газу. Катар, який зараз під постійними бомбардуваннями, є другим у світі виробником цієї сировини після Сполучених Штатів. Проблема ускладнюється тим, що, на відміну від нафти чи природного газу, поставки гелію набагато важче зберігати і неможливо робити запаси на випадок глобального дефіциту.
Гелій перевозять у спеціальних транспортних контейнерах, охолоджених до температури приблизно −460 градусів за Фаренгейтом. Навіть якщо Ормузьку протоку розблокують найближчими днями, ринку знадобиться щонайменше два місяці, щоб повернутися до нормального стану.
Гелій найбільш затребуваний у виробництві напівпровідників — його використовують для запобігання хімічним реакціям у процесі виробництва. Перебої у виробництві напівпровідників або різке зростання цін можуть негативно позначитися на світових ринках абсолютно різних товарів: від комп'ютерів і смартфонів до автомобілів та медичного обладнання.
Наприклад, дефіцит цієї сировини позначиться на зварювальних роботах, на продажу повітряних кульок. Від гелію також залежить робота апаратів МРТ, де його використовують для охолодження спеціальних магнітів.
«Багато країн світу не можуть функціонувати без напівпровідників, а напівпровідники неможливо виробляти без гелію, і крапка», — наголошують в американській Асоціації виробників скрапленого газу.
Дефіцит електроенергії та гальмування технологічної революції
Однією з ознак нової енергетичної кризи стало обмеження споживання електроенергії у країнах, де така економія дотепер вважалася нетиповою. Наприклад, планові вимкнення електроенергії для закладів, офісів та вуличного освітлення оголосили в Єгипті.
Енергетична криза вже стимулює держави до енергоощадної політики та може поставити під сумнів розвиток багатьох енерговитратних індустрій. До таких належать, зокрема, високотехнологічні компанії. Тривалі затримки з постачанням електроенергії створюють проблеми для роботи дата-центрів таких велетенських корпорацій, як Meta, Amazon, Google, а також виробників чіпів Nvidia, Advanced Micro Devices, Intel та інших.
Чи не найбільше страхів у інвесторів викликає те, як переживуть енергетичну кризу технології штучного інтелекту. Не виключають, що іранська війна може призвести до краху так званої ШІ-бульбашки, оскільки цей сектор є надзвичайно енерговитратним.За розрахунками Міжнародного енергетичного агентства, на центри обробки даних має припадати половина від загального збільшення споживання електроенергії в США в період з 2025 по 2030 рік.
Генеральний директор OpenAI Сем Альтман визнав, що загальне енергоспоживання індустрії зростає через масове використання технології. Це підсилює потребу у швидкому розвитку альтернативних джерел енергії, зокрема атомної та відновлюваної. Він також не виключив модель, за якої використання ШІ буде оплачуватися як електрика чи вода.
Проте удар енергетичної кризи може бути більш руйнівним та глобальним. Гіпермасштабні ІТ-компанії, які просували ШІ-технології, насамперед обіцяли підвищити продуктивність бізнесів та кожного окремого працівника.
Натомість усі попередні енергетичні кризи показали, що підприємствам доводилося боротися з падінням споживання та подорожчанням енергії. Відповідно, завантаження виробництва знижувалося. Ба більше, падіння доходів змушувало керівників скорочувати інвестиції та відмовлятися від нових технологій. Така практика масово поширилася під час енергетичної кризи у 1970-х роках.
Аналогічних кроків очікують від виробників у 2026 році. Ймовірно, бізнес буде скорочувати програми впровадження ШІ, які пов'язані зі значними витратами на хмарні обчислення та з оплатою консультацій.
Проти обнадійливих перспектив ШІ говорить і той факт, що компанії під час глобальних потрясінь згортають використання енерговитратних технологій. Це засвідчила нещодавня енергетична криза 2022 року. Незворотно впали капіталовкладення у такі енергоємні галузі, як хімічна промисловість, металургія та комунальні послуги. Великим європейським компаніям (INEOS, BASF) довелося закрити заводи. Інші бізнеси, щоб вижити, скорочували обсяг виробництва відповідно до низького попиту. Адже коли енергоємні товари та послуги дорожчають, люди споживають їх менше.
