Нова напруга у Карабаху: до чого готуються азербайджанська та вірменська сторони

Пройшло три роки з моменту останньої війни на Кавказі, коли Азербайджану вдалося повернути під свій контроль частину невизнаної Нагірно-Карабаської республіки або Республіки Арцах. За ці роки ситуація навколо спірного клаптику гір залишається незмінною. Наразі там спостерігається напруга, яка, на думку деяких експертів, може призвести до нової війни. Причина — нездатність росії стати відповідальним посередником.

Агентство UA.News з'ясовувало, як близько кавказький регіон до нової війни.

 

Напруга між росією та Вірменією

11 вересня у Вірменії почалися спільні навчання з військами США Eagle Partner 2023.

«У рамках підготовки до участі в міжнародних миротворчих місіях з 11 до 20 вересня у Вірменії на базі навчального центру миротворчої бригади Міноборони Вірменії «Зар» відбудуться спільні вірмено-американські військові навчання «Партнер Орел-2023» (EAGLE PARTNER 2023)», — повідомила напередодні пресслужба Міноборони Вірменії.



Одночасно Вірменія відмовилась брати участь у навчаннях «Скеля-2023» у Білорусі під егідою Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ). Також був зроблений жест підтримки України у війні за свою незалежність — Вірменія вперше з початку російсько-української війни надіслала нам гуманітарну допомогу.

На початку вересня прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян зробив не дуже дружню заяву у бік Москви.

Архітектура безпеки Вірменії на 99,9% була пов'язана з росією, зокрема й у сфері придбання зброї та боєприпасів. Але сьогодні, коли росія потребує зброї та боєприпасів, зрозуміло, що навіть якби вона захотіла, то не змогла б забезпечити потреби Вірменії у сфері безпеки. Цей приклад має показати нам, що у сфері безпеки залежність чи прив'язка лише до одного центру власними силами є стратегічною помилкою.

На росії все це не дуже подобається.

Прес-секретар російського диктатора Дмитро Пєсков заявив, що російська влада має намір проаналізувати рішення Вірменії щодо проведення спільних навчань із США.

На тлі того, як Вірменія не виявила бажання проводити навчання з ОДКБ і тепер заявляє бажання проводити навчання з американцями — напевно, для нас це рішення, які вимагають дуже і дуже глибокого аналізу для того, щоб розібратися, чому саме Вірменія приймає такі рішення, які цілі переслідуються.

 

Причина

Насправді у Кремлі точно знають, чому так відбувається. Під час так званої Другої карабаської війни, яка відбувалася з 27 вересня 2020 року до 10 листопада 2020 року Москва взяла на себе відповідні зобов'язання, як гарант припинення вогню між двома сторонами. Серед них — забезпечення безперебійного функціонування Лачинського коридору, який зв'язує Нагірний Карабах із Вірменією.



Уздовж коридору було погоджено розміщення так званих російських миротворчих сил. А протягом трьох років, тобто включаючи 2023 рік, повинен був з'явитися план будівництва нового маршруту руху Лачинським коридором, який би забезпечив зв'язок між Степанакертом та Вірменією, з подальшою передислокацією російського миротворчого контингенту для охорони цього нового маршруту.



Цього не відбулося. Більш того, на сьогодні вже третій місяць поспіль Лачинський коридор не функціонує. Умова Баку для його функціонування — контроль вантажу згідно законам Азербайджану, які повинні розповсюджуватися на Нагірно-Карабаську область. У Баку запідозрили росіян у тому, що вони допомагають переправляти зброю до Степанакерта. У квітні азербайджанці встановив на дорозі прикордонний та митний контрольно-пропускний пункт, перекривши тим самим існуючий досі вільний транзит людей та вантажів із Карабаху до Вірменії. Як альтернативу Баку запропонувало переправляти вантажі через місто Агдам. Але  структури Карабаху відмовилися приймати транспорт, який йде з західних районів Азербайджану.

Блокаду вдалося прорвати 12 вересня. По домовленості усіх сторін, до контрольованої вірменами частини Карабаху прибула перша вантажівка із гуманітарною допомогою від  Російського Червоного Хреста та Міжнародного Комітету Червоного Хреста. Але це ще не відкритий транспортний коридор, про що була домовленість під час припинення вогню у 2020 році.



«Після того, як співробітники Російського товариства Червоного Хреста повернуться, у нас з'явиться можливість докладно поговорити з ними. Наші вантажі поки що тут. Якщо будуть якісь новини, ми повідомимо. Щодо наступної гуманітарної допомоги, ми вже заявляли, що не знаємо ситуації на місці, немає інформації про те, що потрібно мешканцям вірменської національності…», – заявив генеральний секретар Азербайджанського товариства Червоного Півмісяця Джейхун Мірзоєв.

Друге зобов'язання, яке брала на себе Москва — провести обмін військовополоненими по схемі «всіх на всіх». Не можна сказати, що такий обмін зовсім не відбувається. Наприклад, була інформація, що у 2021 році Єреван повертав своїх військовополонених в обмін на мапи замінованих ділянок у карабахському регіоні. В цілому з моменту закінчення Другої карабахської війни Баку передало 173 полонених. Єреван стверджує, що протилежній стороні повернув усіх військовослужбовців.

Як повідомляє «Російська служба ВВС», у Баку залишаються десятки вірменських військовополонених, які отримали судові вироки за участь у терористичних формуваннях, за незаконне зберігання та носіння зброї, незаконний перетин державного кордону, а також створення збройних формувань. Баку стверджує, що на території Азербайджану в ув'язненні перебувають 33 вірменські військовослужбовці, які порушили мирну домовленість — перетнули кордон вже після підписання угоди у листопаді 2020 року. Вірменські правозахисники кажуть, що у азербайджанської сторони залишається близько 80 їх людей.



Мандат російських миротворців закінчиться у 2025 році. І Азербайджан, і Вірменія дають зрозуміти, що можливо він не буде продовжений. Єреван вимагає гарантій безпеки для 120 тисяч вірмен, які продовжують жити на спірних територіях. Це рішуче вимагає від прем'єр-міністра Вірменії Пашиняна опозиція.

«Росія не в змозі забезпечити виконання домовленостей. Вірменське населення незадоволено тим, що відбувається. У жовтні опозиція буде проводити законопроект з кримінальною відповідальністю за здачу Карабаха. Під цим законопроєктом вже зібрано 50 тисяч підписів, очікується, що на підтримку вийдуть 30 тисяч людей. Здача Карабаху для всіх проблема, тому Нікол не знає, як вийти з положення», — зазначають у своїх коментарях вірменські опозиціонери.

 

Політична складова

9 вересня парламент невизнаної Нагірно-Карабахської республіки на спеціальному засіданні обрав нового президента. Ним став 45-річний Самвел Шахраманян.



Цей крок міністр закордонних справ Азербайджану Джейхун Байрамов під час телефонної розмови з виконувачем обов'язків помічника держсекретаря США з питань Європи та Євразії Юрі Кім назвав незаконним та грубим порушенням конституції Азербайджану разом з нормами міжнародного права.

У Брюсселі не визнали конституційні та правові рамки такого виборчого процесу, про це сказано у відповідній заяві на сайті Європейської служби зовнішніх справ ЄС. Але наголосили на необхідності мати карабахським вірменам свого лідера, який би розпочав діалог з Баку.

Водночас ЄС вважає, що карабахським вірменам важливо консолідуватися навколо фактичного керівництва, яке здатне і бажає брати участь в орієнтованих на результат дискусіях з Баку.

«Вірмени не можуть виїжджати за межі Нагірного Карабаху, азербайджанці не можуть повернутися у зруйновані вірменами міста та села в Карабаху, де ще багато років вестимуться роботи з розмінування та відновлення інфраструктури...Після війни 2020 року сторони конфлікту багато разів сідали за стіл переговорів і часом здавалося, що підписання мирного договору вже близько. Зустрічі проводилися під егідою Вашингтона, Брюсселя, Москви, але, як вважають експерти, їхній прогрес упирається у питання безпеки вірмен», — пише Британська служба ВВС.

У свою чергу після трирічної відносної паузи Баку хоче продовжити інтеграційні процеси. У своєму недавньому інтерв'ю президент Азербайджану Ільхам Алієв закликав вірмен Карабаху прийняти громадянство Азербайджану.

Я говорив і хочу ще раз сказати, що будуть створені умови для тих, хто хоче жити там під прапором Азербайджану. Як і у громадян Азербайджану, їх права та безпека будуть забезпечені.

Але спостерігачі сумніваються, що мирним шляхом Баку вдасться узяти Карабах під свій повний контроль.

«У Баку обмежені можливості. Там поки що є  російські миротворці, нікуди не поділася вірменська самооборона. Там мешкають 120 тисяч вірмен, які протягом цих трьох років не продемонстрували прагнення до самовизначення в Азербайджані. Залишаються стримуючі фактори регіональних гравців - Ірану та росії. Питання так і залишається невирішеним і президентські вибори у Карабаху стали відповідним сигналом. Бо влада перейшла до того крила, яке не збирається йти на перемовини з Баку по інтеграційним питанням», — зазначає керівник аналітичного центру «Восканапат» Грант Мелік-Шахназарян

У таких умовах наразі можливо спостерігати активізацію переміщення військ у регіоні, а також напруження на кордоні. Майже кожного дня тут фіксуються перестрілки. Але поки що військові аналітики не беруться прогнозувати, коли повністю перестане діяти тристороння домовленість між Баку, Єреваном та Москвою і почнеться нова війна.