Оголошено лауреата Нобелівської премії миру-2025
Норвезький нобелівський комітет оголосив лауреата премії миру-2025. Нею стала венесуельський політик Марія Коріна Мачадо «за її невпинну працю з просування демократичних прав народу Венесуели та за її боротьбу за досягнення справедливого та мирного переходу від диктатури до демократії».
Про це повідомляє прес-служба Фонду Нобеля.
Чим особлива Нобелівська премія
Нобелівські премії були засновані за заповітом шведського винахідника й мецената Альфреда Нобеля (1833-1896). Найвідомішим його винаходом став динаміт, що принесло йому значний прибуток.
Після смерті Нобеля його статки спрямували на створення фонду, прибутки з якого щороку розподіляються між найвидатнішими діячами у фізиці, хімії, медицині, літературі та миру. Перше вручення відбулося у 1901 році.
Згодом до переліку додали премію з економіки, започатковану Банком Швеції наприкінці 1960-х років.
Сума премії змінюється залежно від доходів Фундації Нобеля. Цьогоріч грошова винагорода за отримання «нобелівки» встановлена у розмірі 11 млн шведських крон (приблизно 1,05 млн доларів США).
Кожен лауреат отримує грошову винагороду, диплом і золоту медаль. Нагороду можуть присудити лише окремим людям, за винятком премії миру, яку також можуть отримати організації.
Кого номінували на «нобелівку» у 2025 році
На Нобелівську премію миру цього року було висунуто 338 кандидатів, з яких 244 – окремі особи, а 94 – організації. Це значне збільшення порівняно з минулим роком, коли було номінантів.
Найбільша ж кількість фіксувалася у 2016 році, коли висунули 376 кандидатів.
Кінцевий термін подання висунень на Нобелівську премію миру за 2025 рік був 31 січня.
Список номінантів залишається таємним протягом 50 років, а самовисування на премію не допускається.
Серед можливих претендентів на цьогорічну Нобелівську премію миру, як писало Reuters, називали низку міжнародних організацій і правозахисників. Серед них – УВКБ ООН, ЮНІСЕФ, «Червоний Хрест», «Лікарі без кордонів», а також суданська ініціатива Emergency Response Rooms.
Серед індивідуальних кандидатів – гонконгська активістка Чоу Хан-дун, яка перебуває під арештом за участь у демократичних протестах, і канадський правозахисник Ірвін Котлер, відомий своєю боротьбою за права людини та протидією антисемітизму. Також згадуються НАТО та Міжнародний кримінальний суд.
Трамп хотів отримати нагороду
Одержимий ідеєю отримати Нобелівську премію миру є президент США Дональд Трамп, але його шанси на перемогу називали невисокими, зокрема через політичні суперечки.
Багато країн та організацій висунули Трампа на премію миру, хоча критики вважають, що його дії не відповідають критеріям лауреата.
Трамп заявив, що для США буде «образою», якщо він не отримає Нобелівську премію миру, адже, за його словами, саме він «зупинив сім глобальних конфліктів». Політик не приховує заздрості до експрезидента США Барака Обами, який став лауреатом у 2009 році, й іронізує, що нагороду тому дали лише «за перемогу на виборах».
І хоча букмекери давали президенту США непогані шанси на перемогу, серед фаворитів вони також називали президента України Володимира Зеленського та Юлію Навальну (дружина померлого в російській в'язниці опозиціонера Олексія Навального).
Хто отримав нагороду минулого року
На відміну від більшості Нобелівських премій, які традиційно присуджують і оголошують у Стокгольмі, лауреатів премії миру обирають в Осло. Цим займається Норвезький Нобелівський комітет – незалежний орган із п’яти членів, яких призначає парламент Норвегії.
У 2024 році Нобелівську премію миру отримала японська організація Nihon Hidankyo, що вже багато десятиліть веде боротьбу за глобальне ядерне роззброєння.
Об’єднання було створене ще у 1956 році людьми, які пережили атомні бомбардування Хіросіми та Нагасакі. Його мета – домогтися від уряду Японії активнішого захисту прав постраждалих і виступати за повну заборону використання ядерної зброї.
Члени Nihon Hidankyo активно працюють над тим, щоб світ не забував про наслідки ядерної війни. Вони зібрали тисячі свідчень очевидців, оприлюднили численні резолюції та звернення, а також щороку беруть участь у сесіях ООН і міжнародних мирних форумах. Їхня діяльність сприяла формуванню так званого «ядерного табу» – морального принципу, що забороняє використання ядерної зброї.
Протягом десятиліть організацію неодноразово висували на премію миру – у 1985, 1994 та 2015 роках. І лише у 2024-му зусилля активістів були визнані на найвищому рівні. Nihon Hidankyo відзначили «за невтомну боротьбу за світ без ядерної зброї та за свідчення, які нагадують людству, що вона ніколи не повинна бути застосована знову».
Нобелівський тиждень-2025
6 жовтня стартував нобелівський тиждень. Першими оголосили лауреатів з медицини та фізіології – американців Мері Брунков, Фреда Рамсделла та японця Шимона Сакагучі, відзначених за відкриття механізмів імунної толерантності.
У галузі фізики перемогли Джон Кларк, Мішель Деворе та Джон Мартініс за дослідження квантового тунелювання й енергетичного квантування в електричних колах.
Премію з хімії отримали Сусуму Кітагава (Японія), Річард Робсон (Велика Британія) та Омар Ягхі (США) за дослідження у сфері метаорганічної хімії.
Лауреатом премії з літератури став угорський письменник Ласло Краснагоркаї «за захопливу та далекоглядну творчість, яка посеред апокаліптичного жаху підтверджує силу мистецтва».
13 жовтня стане відомо ім’я лауреата Нобелівської премії з економіки, яку присуджують від імені Центрального банку Швеції на честь Альфреда Нобеля.
Церемонія нагородження лауреатів Нобелівської премії пройде 10 грудня в Осло.
Нагадаємо, у Верховній Раді зареєстровано проект постанови із пропозицією звернутися до Нобелівського комітету щодо висування президента США Дональда Трампа на Нобелівську премію миру.
Також президент Тайваню Лай Чін-де заявив, що президент США Дональд Трамп заслуговує на Нобелівську премію миру, якщо йому вдасться переконати лідера Китаю Сі Цзіньпіна відмовитися від застосування сили проти Тайваню.
