Палеонтологи знайшли найдавнішу шкіру рептилії віком 289 мільйонів років
У печері Річардс-Спур, що в американському штаті Оклахома, науковці виявили унікальну знахідку — фрагмент скам’янілої шкіри рептилії.
Про це повідомило видання Indian Defence Review.
Вік артефакту оцінюють у 289 мільйонів років, що робить його найдавнішим зразком м’яких тканин наземних хребетних, відомим науці на сьогодні.
Знайдений елемент має крихітні розміри, що не перевищують ніготь людини, та вирізняється надзвичайною тонкістю.
Попри це, мікроскопічний аналіз дозволив дослідникам чітко розрізнити структуру лусочок та специфічних складок на поверхні шкіри.
Дивовижним фактом є те, що будова стародавньої шкіри має спільні риси із покривом сучасних крокодилів.
Це свідчить про надзвичайну стабільність певних еволюційних адаптацій, які зберігалися протягом сотень мільйонів років розвитку життя на планеті.
«Скам’янілості м’яких тканин трапляються вкрай рідко. На відміну від кісток або зубів, шкіра швидко руйнується після смерті організму», — наголошують автори дослідження у матеріалі Indian Defence Review.
Ключову роль у збереженні зразка відіграли унікальні умови печерного середовища, де залягав осад. Він був насичений природними вуглеводнями на нафтовій основі, які створили герметичний захисний шар навколо органічних залишків.
Така природна консервація обмежила доступ кисню та води до тканин, що практично зупинило процеси гниття.
Додатковим фактором став специфічний мікроклімат печери з низьким рівнем кисню в окремих її заглибинах та нішах.
Аналіз показав, що ранні рептилії вже мали сформовану водостійку луску, яка допомагала утримувати вологу в тілі. Саме ця особливість дозволила хребетним остаточно відірватися від водного середовища та успішно освоїти суходіл.
Провідний автор дослідження Ітан Д. Муні з Університету Торонто зазначив, що розташування лусок вказує на поєднання гнучкості та захисту.
Це підтверджує наявність розвинених адаптацій до наземного життя у тогочасних істот.
Нагадаємо, українські полярники встановили рекорд у Конкурсі наукових зображень для «Вікіпедії».
Також науковці виявили сполуки, які роблять лосось таким корисним.
