$ 42.19 € 43.69 zł 10.25
+5° Київ +3° Варшава -3° Вашингтон
Партію Ле Пен не пустили до влади: чому французи передумали голосувати за ультраправих

Партію Ле Пен не пустили до влади: чому французи передумали голосувати за ультраправих

08 Липня 2024 20:44

Французи не допустили до влади ультраправе «Національне об'єднання» Марін Ле Пен (RN). Хоча воно впевнено лідирувало у першому турі позачергових парламентських виборів, але відкотилося на третє місце на другому етапі голосування.

Другий тур відбувся за явки виборців - 67 %, що є найвищим показником для парламентських виборів з 1981 року. З одного боку - французи показали високу здатність до мобілізації зусиль, як на рівні політиків, так і на рівні виборців для протидії ультраправим.

А з іншого боку – проявився розкол суспільства на різні табори, жоден з яких немає переважаючої більшості, що створює нестабільність для нової влади. Про політичну боротьбу у Франції та очікування від нового уряду - в огляді західних ЗМІ. 

 

Несподівана поразка ультраправих


Згідно з результатами позачергових парламентських виборів, непростий альянс лівоцентристських, зелених і вкрай лівих партій, отримав найбільшу кількість голосів, отримавши 182 з 577 місць в Асамблеї, пише Telegraph.

Альянс Макрона «Разом» отримав 168 місць, виправдавши прогнози про повний розгром і посівши друге місце після третього в першому турі. Партія RN здобула 143 місця і стала третьою, незважаючи на те, що була явним переможцем у першому турі дострокового голосування.



Після оголошення попередніх результатів, Ле Пен заявила, що її перемога була лише «відстрочена». А Джордан Барделла, 28-річний лідер її партії, звинуватив «союз безчестя» між лівими та центристами у тому, що вони не дали йому стати прем'єр-міністром.

Барделла заявив, що результати виборів «кинули Францію в обійми» Жана-Люка Меланшона, лідера крайньої лівої партії «Нескорена Франція», яка домінує в альянсі лівих сил «Новий народний фронт».

Загроза приходу до влади екстремістського уряду завжди була сильним чинником єдності для французьких лівих сил, і майже завжди вони створювали альянси, як останній засіб вирішення таких проблем, аналізує передвиборчі стратегії політсил Europeelects.

«Всього через 24 години після того, як Макрон розпустив Асамблею, лідери основних лівих партій уклали передвиборчу угоду. Потім вони уклали програмну угоду та остаточно розподілили виборчі округи до 13 червня... народився «Новий народний фронт» (з посиланням до Народного фронту 1936 року)», - написало видання.

Зрештою, утворився неформальний політичний альянс між лівими та центристами, так званий «Республіканський фронт». У деяких виборчих округах «макроністи» зняли свої кандидатури на користь кандидатів від лівого "Нового народного фронту", які мали кращий шанс на перемогу над кандидатами від RN. І навпаки – ліві політики зійшли з перегонів на користь сильніших центристів. Що й стало однією з причин нищівної поразки ультраправих.

Ще однією причиною стала національна єдність, вважають європейські ЗМІ. Проти ультраправих виступили спільноти митців, журналісти, освітяни і спортсмени. Зокрема футболіст Кіліан Мбаппе після першого туру виборів, під час яких лідирувала партія Ле Пен, назвав результати першого туру катастрофічними та закликав активніше голосувати проти цієї політсили. Цей заклик підтримали й інші відомі футболісти.

 Чому французи мобілізувалися, щоб проголосувати проти партії Ле Пен розмірковувало видання Le Monde. Повідомлялося, що одразу після другого туру виборів лідери ультраправої RN проголосили своє приєднання до нового альянсу в Європейському парламенті на чолі із прем'єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном.

Як пише Le Monde, ввечері 7 липня Джордан Барделла у своїй промові підтвердив, що Національне об'єднання (RN) приєднується до «Патріотів Європи», нової парламентської групи, створеної прем'єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном.



Представник уряду Угорщини підтвердив це у понеділок. Виявилося, що RN не хотіла оголошувати про союзництво з Орбаном до другого туру виборів, побоюючись відродити підозри у проросійських симпатіях.

Отже, на рівні з тим, що багато кандидатів від RN були відзначені за расистські, антисемітські висловлювання та заперечення Голокосту, серед претензій виборців були і симпатії цієї політсили до путінського режиму.

Для прикладу, їхні опоненти із лівого табору прямо заявляли: «RN - це п'ята колона володимира путіна, яка може прийти до влади в нашій країні».

 Le Monde акцентує увагу на реакцію путінського режиму на поразку партії Ле Пен, і зазначає, що кремль немає «надії та особливих ілюзій» після підсумків виборів до законодавчих органів Франції.

«Для росії кращою була б перемога політичних сил, які готові докласти зусиль для відновлення наших двосторонніх відносин. Але на даний момент ми ні в кого не бачимо такої яскраво вираженої політичної волі, тому не маємо особливих надій чи ілюзій щодо цього", - заявив у понеділок речник путіна Дмитро Пєсков.

Він визнав: «Очевидно, що існує певний дрейф у перевагах французьких виборців, дрейф, який важко передбачити, але (росія) буде з великою цікавістю стежити за процесом формування уряду (у Франції)».

 

 

 Формування уряду


Після несподіваної перемоги лівих з’ясувалося, що жодна партія чи альянс у Франції не здатні сформувати більшість, цей факт констатували європейські видання.

Як прогнозує Politico, Францію чекають тижні чи навіть місяці політичних потрясінь після другого туру виборів, внаслідок якого жодна партія чи альянс не змогли сформувати більшість самостійно.

Очікується, що лівий альянс цього тижня висуне кандидатуру прем’єр-міністра. При цьому жодна партія чи альянс не набрали достатньо голосів, щоб правити самотужки, а це означає, що для формування наступного уряду знадобиться коаліція. Як виглядатиме ця коаліція, поки що залишається тільки гадати, пише Politico.



А поки що президент Франції Еммануель Макрон відхилив подання Габріеля Атталя про відставку з посади прем'єр-міністра та попросив його залишитися «на цей час, щоб забезпечити стабільність країни». Про це повідомили в Єлисейському палаці. Макрон уже заявив, що чекатиме на «структурування» нової Асамблеї, перш ніж призначати наступника.

Як повідомляє французька преса, президент Еммануель Макрон не планує виступати перед нацією до оголошення остаточних результатів виборів. Натомість лідер ультралівих Жан-Люк Меланшон вже зробив кілька гучних заяв.

Виступаючи перед однодумцями після голосування, він заявив, що його електорат дав бій ультраправим і це стало «полегшенням для мільйонів людей». А також закликав дозволити “Новому народному фронту” керувати країною та пообіцяв дотримуватися передвиборчої програми. У ній йдеться про допомогу «кліматичним біженцям», порятунок нелегальних мігрантів та реформування системи притулку в ЄС.

Коаліція лівих також хоче «захистити Україну та мир на європейському континенті». Йдеться про постачання озброєння, анулювання зовнішнього боргу України. Ліві виступають за те, щоб забрати майно у олігархів, які допомагають росії у війні проти України. Підтримують вони і миротворчу місію на атомні електростанції України», - пише RFI.

 

Сутички після виборів


Після оголошення попередніх результатів парламентських виборів, у кількох містах Франції спалахнули протести, на вулиці вийшли противники ультраправих.

Le Figaro написало про сутички демонстрантів зі спецпідрозділами поліції (CRS). Як повідомила поліція, у Парижі на вулиці вийшло близько 8 тис. осіб.

За словами журналістів, перші інциденти сталися на схід від площі Республіка: банди в капюшонах намагалися спровокувати поліцію. Кидали у правоохоронців пляшки, підпалювали вуличні меблі, феєрверки та петарди. У відповідь у деяких випадках правоохоронці застосували сльозогінний газ, десятки людей затримано.

 Сутички між активістами та поліцейськими сталися і в Марселі, де після завершення другого туру виборів, маршем пройшли близько 5 тис. демонстрантів, які виступали проти ультраправих RN. Процесія прямувала у бік префектури та скандувала антикапіталістичні гасла.



 Сутички з поліцією та масові демонстрації є традиційними для Франції. Як передає Reuters, щоб запобігти заворушенням після другого туру виборів, близько 30 тисяч поліцейських мали бути розміщені по всій Франції, з них близько 5 тисяч - в Парижі та його околицях.

Увесь інсайд та актуальна інформація на нашому Телеграм-каналі, а також бонуси та швидкі новини.