До обміну полоненими між Україною і Росією 7 вересня була прикута пильна увага усього цивілізованого світу. Провідні медіа присвятили цій події сюжети і дали перші прогнози у розвитку відносин двох непримиренних донині сусідських країн: а що ж далі? У нашій добірці – обмін в'язнями очима західних ЗМІ.
Bloomberg: Час торгів між Україною і Путіним настав
У колонці Bloomberg Ukraine and Russia Are Finally Ready to Talk Peace (Україна і Росія нарешті готові до миру») автор розмірковує про те, що довгоочікуваний обмін – початок шляху до переговорів про вибори на Донбасі.
«Росія і Україна нарешті зробили великий обмін полоненими в суботу, і два імені у списку дають зрозуміти, що торги приведуть до предметних переговорів про майбутнє східної України»
Автор зазначає, зустріч полонених у Києві і Москві дуже відрізнялася:
«Українців зустріли у київському аеропорту емоційно, маса родичів і журналістів, а також президент Володимир Зеленський. У Москві колишні ув'язнені України, 13 з яких були українськими громадянами, а решта росіяни, були відпущені без церемоній»
Разом з тим, пише автор, обидва президенти пішли на поступки. Володимир Путін зробив свідка у справі про збитий малайзійський Боїнг «частиною угоди» з Україною, проти чого різко виступали Нідерланди.
«На відміну від свого попередника Петра Порошенка Зеленський готовий піти на політичні жертви, щоб звільнити окремих українців. По-друге, він говорить і Путіну, і посередникам в переговорах по східній Україні – президенту Франції Еммануелю Макрону та канцлеру Німеччини Ангелі Меркель – що відновлення миру є його пріоритетом. Зеленський має достатню підтримку населення, щоб зробити кроки, які прихильники Порошенка вважають абсолютно зрадницькими, і це створює умови для компромісу з Москвою»
Але, не тільки Зеленський пішов на компроміси. Російський лідер обміняв режисера Олега Сенцова, якого Кремль засудив до 20 років позбавлення волі за «нібито тероризм». Путін «припас» Сенцова для обміну, який мав значення для глави РФ.
«П'ятимісячне голодування Сенцова у в'язниці в минулому році привернуло увагу міжнародної громадськості, зробивши його найвідомішим українським ув'язненим в Росії»
Час торгів між Києвом і Москвою прийшов, вважає автор. Першу скрипку в цьому процесі відіграватиме Еммануель Макрон, який останнім часом займає «величезну глобальну роль». Принциповим для Путіна є закріплення для Донбасу «формули Штайнмайера», запропонованої президентом Німеччини Франком-Вальтером Штайнмайером у 2016 році.
«Ця формула закликає до припинення вогню, виведення усіх російських військ з територій, утримуваних сепаратистами, а потім до виборів для створення легітимних місцевих адміністрацій при уряді Києва, але зі значною автономією. Після виборів Україна встановить контроль над своєю східною межею з Росією»
Формула Штайнмайера відповідає букві Мінських угод, але колишня команда Порошенка не хотіла її приймати через позицію Росії. Остання б втручалася у виборчий процес і «призначала» б переможців на виборах. Україна не могла цього допустити.
«Це не зовсім те, як Штайнмаєр бачив свою пропозицію. Однією з умов його формули було те, що якщо вибори у східній Україні не будуть, безумовно, вільними і справедливими, Україна не буде зобов'язана надавати Донбасу автономний статус, на якому наполягає Росія з метою збереження певної міри впливу на Україну, хоча б на російськомовних територіях»
Володимир Зеленський, пише Bloomberg, не пов'язаний «упертістю» колишньої влади і готовий до переговорів. Сторонам буде непросто зійтися на тому, як повинні пройти вибори на Донбасі і який статус отримає регіон.
«Для Путіна вимога про автономію регіону – червона лінія. З політичної точки зору він не може дозволити Україні – унітарній державі, а не федерації – отримати повний контроль… Однак можливо, що чесні вибори розширять можливості лідерів, які насправді не хочуть проросійської автономії, і швидко відмовляться від неї в обмін на міжнародні інвестиції у відновлення постраждалого від війни регіону»
Зеленський може піти на референдум щодо статусу Донбасу «під суворим міжнародним контролем і по обидва боки від лінії розмежування». Відправною точкою для прогресу щодо врегулювання можуть стати міжнародні гарантії вільних виборів на сході України, вважає автор.
Reuters та Politico: Обмін полоненими – перемога Зеленського
Авторитетні джерела Reuters та Politico називають обмін – перемогою для українського президента.
Reuters у статті Russia, Ukraine swap prisoners in first sign of thawing relations ( «Обмін полоненими між Україною і Росією – перша ознака відлиги у відносинах») пише про те, що «ретельно спланований» обмін може розморозити відносини між країнами.
«Хоча обмін 35 ув'язненими з кожного боку може допомогти відновити довіру між Москвою і Києвом та дозволити їм почати серйозно обговорювати інші питання, включаючи конфлікт на сході України, до повної нормалізації відносин ще далеко»
Суботній обмін - «перемога для Зеленського». Українське питання найближчим часом розглядатиметься в Москві, на зустрічі з питань безпеки між Росією і Францією.
Politico в замітці Ukraine, Russia exchange prisoners (Україна і Росія обміняли в'язнів) оцінює події 7 вересня аналогічно:
«Обмін в'язнями – це головний внутрішній тріумф нового президента України»
Автор вказує на той факт, що перед видачею Росії свідка у справі про збитий малайзійський Боїнг Володимира Цемаха, прокуратура Нідерландів змогла його допитати.
«Українська влада відклали обмін, щоб дозволити голландській прокуратурі допитати Цемаха»
The New York Times: готовність Росії до миру сумнівна
Автор The New York Times в матеріалі Russia and Ukraine Swap Dozens of Prisoners, in a 'First Step to Stop the War' («Росія У країна обмінюють десятки ув'язнених, що є «першим кроком до припинення війни»») відзначає, «після п'яти років напруженого конфлікту, що розпалюється Росією на сході України», дві відчужені країни провели довгоочікуваний обмін десятків в'язнів.
Попри те, що і президент Зеленський, і світові лідери заявили про надії на припинення війни, журналіст висловлює сумніви з приводу готовності Володимира Путіна до завершення цього конфлікту:
«Мало ознак того, що пан Путін, який збудував своє авторитарне правління навколо закликів до російського націоналізму, готовий припинити підтримувати проросійських бойовиків-сепаратистів, яких Україна вважає «терористами». Він також рішуче виключив будь-яку можливість повернення Криму, Чорноморського півострова, захопленого Москвою у 2014 році, Україні»
Практично усі в'язні Кремля, які повернулися на батьківщину, не мають відношення до бойових дій на Донбасі, пише автор.
«Однак серед звільнених Україною полонених була одна людина, глибоко залучена у війну: Володимир Цемах, російський солдат, якого підозрюють у причетності до краху рейса MH17 Malaysia Airlines над східною Україною у липні 2014 року ... Пан Цемах навряд чи говоритиме зараз, коли він повернувся до Росії, яка неодноразово заперечувала будь-яку причетність до падіння літака, незважаючи на переконливі докази того, що вона була, принаймні, частково відповідальною»
Путін продовжить шукати шляхи зняття антиросійських санкцій, вважає автор:
«Переконати Захід скасувати санкції, не відмовляючись від прагнення Росії утримати Україну на своїй орбіті впливу, стає все більш важливим для Кремля»
Президент України Володимир Зеленський прагне поліпшити відносини з РФ, але не за рахунок здачі територій:
«Обмін полоненими був першим дипломатичним успіхом його президентства і перше значне виконання передвиборчої обіцянки. Але, на відміну від пана Путіна, авторитарного лідера, який не стикається із серйозною внутрішньою опозицією, пану Зеленському доводиться боротися з розбурханим демократичним суспільством і захищатися від звинувачень у капітуляції перед Росією»
