Політичне «двовладдя», що виникло у Республіці Молдова, може призвести до федералізації країни і спровокувати дестабілізацію внутрішньополітичної ситуації в Україні. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповіла експерт Інституту демократії ім. Пилипа Орлика Наталія Беліцер.
На думку аналітика, нинішня політична криза у Молдові виникла не вперше, але її можна вважати унікальною через два ключових фактори.
«По-перше, несподівано була створена коаліція за участі двох ідеологічно протилежних політсил – проросійської Соціалістичної партії Республіки Молдова (СПРМ) та проєвропейського блоку ACUM. І це при тому, що донедавна найбільш вірогідним сценарієм аналітики вважали альянс між СПРМ та Демократичною партією Молдови або позачергові вибори. Ця несподіванка сталася сталися через монополізацію усіх гілок влади і державних інституцій «демократами» на чолі з олігархом Володимиром Плахотнюком. З іншого боку, це дозволило новоствореній коаліції консолідовано виступити з політичною Декларацією про «захоплену державу»»
експерт Інституту демократії ім. Пилипа ОрликаДругою причиною нинішньої гострої кризи, на думку експерта, є потужний зовнішньополітичний вплив на ситуацію в країні.
«3 та 4 червня у Кишинів завітали представники ЄС, США та Росії. Вони зустрілися з усіма політичними силами і на диво одностайно висловилися на користь створення саме такої парламентської коаліції. Однак мотиви підтримки відрізнялися: якщо західні партнери Молдови були дуже занепокоєні сповзанням країни до диктатури і можливим фінансовим колапсом, то Кремль, вірогідно, сподівається на зміцнення позицій соціалістів на чолі з президентом Ігорем Додоном і подальшу зміну зовнішньополітичного курсу країни. Тож суттєві ідеологічні та геополітичні розбіжності, роблять нинішній альянс тимчасовим. Новий міністр фінансів Наталія Гавриліта зазначила, що партії коаліції не можуть довго співіснувати, але їхнє завдання – спільно звільнити державні інституції з-під контролю олігарха Плахотнюка»
Таким чином, зазначає аналітик, події останнього тижня призвели до формування в Молдові двовладдя: стара влада не хоче йти, а нова не може почати працювати, оскільки її фізично блокує лояльна до старого уряду поліція в ситуації офіційного нейтралітету армії.
На думку аналітика, ситуація ускладнюється тим, що Демократична партія мобілізувала своїх прихильників, які вийшли на протести і заблокували будівлю парламенту й уряду. За кілька днів блокаду було знято і ситуація розрядилася, але демократи продовжують закликати парламентські партії до діалогу і водночас констатують «нелегітимність» парламенту та уряду на чолі з проєвропейською реформаторкою Майї Санду. І в такій ситуації, продовжує експерт, парламент продовжує роботу – депутати ухвалили в першому читанні законопроект про повернення до пропорційної виборчої системи із зауваженнями Венеціанської комісії.
Також Наталія Беліцер не виключила, що нинішня криза в Молдові може призвести до федералізації країни, що негативно вплине на внітрушньополітичну ситуацію в Україні.
«Гостра політична криза у Республіці Молдова до певної міри нагадує ситуацію в Україні. Зокрема, привертає увагу роль Конституційного суду і схожі підстави для розпуску парламенту, пов’язані з відсутністю коаліції. Фактично парламент Молдови відмовився визнавати рішення Конституційного суду. Однак, схоже, що в Україні такого не відбудеться, навіть попри низку попередніх скандальних рішень нашого КСУ, зокрема, скасування статті Кримінального кодексу про незаконне збагачення. Надалі усе буде залежати від того, чи вдасться Молдові встояти перед натиском Кремля. Зокрема, в аспекті плану з федералізації країни, який на переговорах запропонував віце-прем’єр-міністр Росії Дмитро Козак»
Нагадаємо, 24 лютого 2019 року у Молдові відбулися парламентські вибори. Волевиявлення відбулося за змішаною системою: 50 депутатів обрали за партійними списками, а 51 – за мажоритарними округами. У багатомандатному окрузі Партія соціалістів Республіки Молдова набрала 31,15%, проєвропейський блок ACUM – 26,84%, керівна Демократична партія – 23,62%, партія «Шор» – 8,32%.
9 березня Конституційний суд (КС) затвердив результати лютневих виборів, і почався тримісячний термін, відведений на формування парламентської більшості та уряду. Однак зробити це у відведений термін не вдалося і 7 червня КС ухвалив рішення про завершення мандата парламенту 10-го скликання через його нефункціональність, визначену рамками Конституції. Однак у тексті Основного закону йдеться саме про термін у «три місяці», а не 90 днів. Тому депутати-соціалісти і блок ACUM не визнали постанови суду і 8 червня провели засідання парламенту. На ньому було обрано спікера – Зінаїду Гречану з числа Партії соціалістів та призначені віце-голови парламенту, а також глава уряду Майя Санду від блоку ACUM. Президент Ігор Додон підписав указ про призначення Санду.
Однак Конституційний суд на засіданні 9 червня визнав усі зазначені призначення такими, що не відповідають Конституції, повернув колишнього прем’єр-міністра Павла Філіпа від Демократичної партії Молдови на посаду в.о. глави уряду, а також оголосив про розпуск парламенту і проведення позачергових виборів 6 вересня 2019 року. Також КС у безапеляційному порядку відсторонив від займаної посади президента Ігоря Додона і тимчасово поклав повноваження з управління Республікою на Філіпа.
У відповідь Додон назвав ці дії КС узурпацією влади, заявивши, що правляча Демократична партія не бажає мирно передати владу новообраному парламенту. Створена в парламенті коаліція ухвалила декларацію про визнання Молдови «захопленою державою». У документі повідомлялося про анулювання змішаної виборчої системи і висловлювався вотуму недовіри Конституційному суду за його незаконні рішення, що суперечать законодавству.
11 червня Ігор Додон своїм указом скасував указ в.о. президента Павла Філіпа про розпуск парламенту. Таким чином у Молдові склалося двовладдя з двома урядами і новою парламентською більшістю.
У Кишиневі відбулися протести, організовані Демократичною партією під керівництвом її глави – найбагатшого громадянина Молдови, олігарха Владислава Плахотнюка. Мітингувальники вимагають виконання рішення Конституційного суду та проведення дострокових парламентських виборів у вересні.
У Європейському союзі заявили про готовність співпрацювати з новим урядом. Обережні заяви на підтримку нової коаліції та уряду, зробили також у США і НАТО.
