Попри ембарго частина нафти з Венесуели пішла на експорт
Частині венесуельської нафти вдалося залишити країну, попри жорстку блокаду, запроваджену Сполученими Штатами. Близько десяти танкерів із нафтою та пальним вийшли з територіальних вод Венесуели, вимкнувши транспондери та фактично зникнувши з публічного моніторингу. Усі ці судна перебувають під американськими санкціями, пише Reuters.
Як повідомляє Reuters із посиланням на дані моніторингової служби TankerTrackers.com, приблизно десяток танкерів із венесуельською нафтою та нафтопродуктами нещодавно залишили територіальні води країни. Судна вимкнули транспондери, що унеможливлює їхнє відстеження в реальному часі та є поширеною практикою для обходу санкційних обмежень.
Блокаду венесуельського нафтового експорту президент США Дональд Трамп запровадив у середині грудня — ще до повалення президента Венесуели Ніколаса Мадуро. Вона передбачає заборону руху для всіх танкерів, які перевозять санкційну нафту. У суботу Трамп окремо наголосив, що нафтове ембарго проти Венесуели залишається чинним і перегляду не підлягає. За даними Reuters, усі ідентифіковані судна, яким вдалося вийти з Венесуели з вантажем, уже перебували під санкціями США. Інша група санкційних танкерів залишила країну порожніми — після завершення внутрішніх перевезень або розвантаження імпортних вантажів.
Ситуація навколо венесуельської нафти наклалася на складний період для світового нафтового ринку. У неділю країни ОПЕК+ провели онлайн-зустріч і вирішили не змінювати поточні обсяги видобутку. Ключові експортери заявили, що наразі для них важливіша стабільність ринку, ніж реакція на численні політичні кризи.
У 2025 році ціни на нафту вже впали приблизно на 18%. Основна причина — побоювання надлишку сировини на тлі слабкого попиту та нестабільної геополітичної ситуації. Додаткову напругу створює розкол усередині ОПЕК+ між Саудівською Аравією та Об’єднаними Арабськими Еміратами через події в Ємені.
На ринок також впливає затримання Ніколаса Мадуро американськими силами, що стало безпрецедентною подією для Латинської Америки. Попри це, нафтовий картель вирішив не переглядати свої довгострокові плани щонайменше до початку 2026 року. «Зараз нафтові ринки залежать не стільки від балансу попиту і пропозиції, скільки від політичної невизначеності», — пояснив аналітик Rystad Energy Хорхе Леон.
Раніше вісім країн-учасниць ОПЕК+ уже призупинили плани з нарощування видобутку через слабкий зимовий попит. Це рішення залишатиметься чинним протягом першого кварталу 2026 року. Окремо зазначається, що Росія та Іран, які також є великими нафтовими експортерами, продовжують перебувати під тиском санкцій і внутрішніх протестів. Усі ці фактори разом роблять нафтовий ринок особливо чутливим до будь-яких нових політичних рішень.
Наступний раунд переговорів ОПЕК+ запланований на 1 лютого. Очікується, що саме тоді країни-учасниці вперше предметно обговорять подальші кроки на тлі зростаючої глобальної нестабільності.
