У неділю, 31 березня, в Туреччині відбулися місцеві вибори. Згідно з їх результатами найбільшу кількість голосів отримали представники опозиційної Республіканської народної партії (РНП).
А ось президентська Партія справедливості та розвитку (ПСР), хоч і з незначним відривом, посіла лише 2 місце за результатами голосування.
Місцеві вибори в Туреччині: деталі
31 березня у Туреччині відбулись місцеві вибори, на яких обирали мерів та інших місцевих політиків.
У голосуванні взяли участь представники Республіканської народної партії, Партії справедливості та розвитку, Партії націоналістичного руху, партії «Нового благополуччя», Партії нової рівності та демократії та інших політичних обʼєднань.
Згідно з опрацюванням виборчих бюлетенів за підсумками підрахунку 99,81% голосів, голоси розподілилися таким чином:
- Республіканська народна партія – 37,75%;
- Партія справедливості та розвитку – 35,48%;
- Партія націоналістичного руху – 4,98%;
- Партія «Нове благополуччя» – 6,19%;
- Партія народної рівності та демократії – 5,7%;
- Інші – 9,87%.
? #CANLI 31 Mart 2024 yerel seçim sonuçları! İl il-ilçe ilçe son durum https://t.co/IqDLX5RUDW
— CNN TÜRK (@cnnturk) April 1, 2024
Ці вибори є знаковими для Туреччини, адже вперше за 35 років опозиційна Республіканська народна партія, яка виступає за світський розвиток, отримала перевагу над ісламоконсервативною Партією справедливості та розвитку, членом якої є чинний президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган.
Проте, варто розуміти, що підтримка представників конкретних партій лишається стабільною. Тобто, на посадах лишилися ті ж люди або ж представники тих самих партій, що й попередники.
Наприклад, мер Стамбула Екрем Імамголу зберігає свою посаду з результатом 51,1% голосів. Свого найближчого суперника із президентської Партії справедливості та розвитку він обходить майже на 11,5%.
Свій пост зберігає і чинний мер Анкари, член РНП Мансур Яваш. За нього проголосували майже 60,4% столичних виборців.
Варто зазначити, що й Імамоглу, і Яваш розглядаються як потенційний кандидат на пост президента на виборах у 2028 році, в яких Ердоган обіцяє не брати участь.
Загалом РНП перемогла у 35 з 81 регіону. Мова про північні, західні та південні провінції. А ось президентська ПСР отримає лише 24 аналогічні посади, переважно, в центральній Туреччині. У десяти південно-східних провінціях мерами стануть представники прокурдської Партії народної рівності та демократії. Ще вісім посад мера забирає вкрай права Партія націоналістичного руху.
У виборах взяли участь понад 48,25 млн виборців з понад 61,43 млн тих, хто мав право голосувати. Показник активності становить 78,38%.
Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган звернувся вночі до виборців та заявив про те, що «переможцем місцевих виборів стала демократична система країни».
«На жаль, ми не змогли досягти результату, якого бажали і на який сподівалися на місцевих виборах. Завдяки здоровому глузду наших громадян турецька демократія ще раз довела свою зрілість… Ми не визнаємо влади вище волі народу. Ми ніколи не переставали шанувати і приймати шану нашої нації та схилятися перед волею нації», – сказав Ердоган.
Що думають експерти про вибори в Туреччині
Політолог Петро Олещук у коментарі UA News зазначив, що ситуація з виборами у Туреччині не є «чимось новим», бо опозиція, попри відносну авторитарність Ердогана, має потужну позицію.
«Вона складається і з більш проєвропейських партій, і зʼявляється ісламістська опозиція. Але, незважаючи на те, що опозиція має багато яскравих перемог у різних населених пунктах, якщо брати загальні голоси, різниця невелика. І ми не можемо переносити ці дані на загальну ситуацію в Туреччині. Бо традиційно за Ердогана голосують в малих населених пунктах, які є більш консервативними. Тому казати, що це чорна мітка чи загроза для Ердогана не варто», – підкреслив Петро Олещук.
При цьому політолог звертає увагу на те, що ситуація не є стабільною і може змінюватися. Особливо, зважаючи на те, що деякі населені пункти, які голосували за Ердогана і його партію, тепер обирали опозиціонерів.
«Розширилася мережа міст з опозиційними мерами. Тобто, вона розширилася. Тому можемо говорити про певні тенденції зростання впливу опозиції. Але поки це лише тенденції», – зауважив Петро Олещук.
А політолог Микола Давидюк назвав вибори в Туреччині «нищівною поразкою Ердогана».
Мовляв, після провалу на виборах порушиться і його стан всередині Туреччини, і на зовнішньополітичній арені.
Сходознавець Михайло Якубович зазначає, що ключовою причиною поразки партії Ердогана на виборах стала відсутність роботи з молоддю. І тепер треба думати про наступника, що займе місце президента.
«Для його вертикалі це означає, що треба шукати наступника. Тобто, після 2028 року Ердогану треба йти. Є кандидатура його зятя Сельчука Байрактара. Але якщо мер Стамбула зосередить зусилля і збере команду, то він зможе стати президентом. Як, свого часу, це було з Ердоганом», – вважає Михайло Якубович.
Директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос підкреслює, що у Туреччині відбувся «політичний землетрус».
«Це очевидні сигнали на майбутнє щодо позиціонування політиків у політичній системі та майбутніх виборах. Звісно, до виборів ще багато часу, 4 роки. Тому це стримує від якихось точних тверджень, що опозиція перемогла», – зазначив експерт.
Що ж дійсно очікує на Туреччину і хто буде наступником Ердогана - покаже час. Варто памʼятати, що Ердоган не планує іти на наступний президентський термін. Принаймні, він сам так казав для низки медіа. Тому лишається очікувати 2028 року, щоб точно побачити ситуацію.
Авторка: Даша Шерстюк
