7 липня у Франції минув другий тур парламентських виборів. І, попри прогнози після першого туру, партія «Національне обʼєднання» не змогла здобути перемогу.
Очолили рейтинги екзитполів здобули ліві з «Нового Народного фронту». І це стало доволі неочікуваним результатом.
Більшість не здобув ніхто: якими є результати виборів
Другий тур парламентських виборів у Франції можна назвати дійсно історичним. Перш за все, самі вибори були достроковими. І в першому турі найбільшу кількість голосів отримала партія «Національне обʼєднання» на чолі з проросійською політикинею Марін Ле Пен.
Проте, вже 7 липня хід виборів зазнав значних змін. За підсумками другого туру парламентських виборів на першому місці опинилася партія «Новий народний фронт», далі йде президентська коаліція Емманюеля Макрона «Разом!», на третьому місці – ультраправе «Національне об'єднання».
МВС Франції заявило, що «Новий народний фронт» усього отримав 182 парламентські мандати у парламенті, коаліція «Разом!» – 168 місць, «Національне об'єднання» – 143.
Варто зазначити, що загалом у французькому парламенті 577 місць. Ті 84 місця, що залишилися, розподілилися між кандидатами не з коаліцій. Серед них також є окремі представники «правих» і «лівих» сил.
Видання Le Monde пише, жодна партія не отримала більшості (289 місць) для формування уряду.
Що означає такий розподіл голосів і перемога «лівих»? З одного боку, це хороший сигнал, зважаючи на те, що вдалося «посунути» партію проросійської депутатки Марін Ле Пен. З іншого – очільники «лівих» нічим не кращі.
Зокрема, один із засновників «Лівої партії» Жан-Люк Меланшон підтримав російську анексію Криму 2014 року. Він заявив, що «кримські порти (були, – Ред.) життєво важливі для безпеки росії», а росія вживає «захисних заходів проти авантюрної путчистської влади».
За тиждень до повномасштабного вторгнення росії в Україну заявив Меланшон, що «Франція має бути позаблоковою», «росіяни не повинні перетинати кордони України, які потрібно поважати, а американці не повинні приєднувати Україну до НАТО».
Згодом він виступив проти постачання зброї до України і звинуватив НАТО у «просуванні до російських кордонів», заявивши, що «це небезпека, яку росіяни ніколи не приймуть».
Після проведення другого туру 7 липня прем'єр-міністр Франції Габріель Атталь заявив, що йде у відставку, адже центристський табір, до якого він належить не отримав більшості.
Але президент Франції Еммануель Макрон не прийняв відставку прем'єр-міністра.
«Еммануель Макрон хоче, щоб Габріель Атталь поки що залишався прем'єр-міністром, щоб забезпечити стабільність країни», – заявили у Єлисейському палаці.
Водночас Макрон подякував Атталю за проведення європейської та парламентської виборчих кампаній.
Лідер «Нового народного фронту» Жан-Люк Меланшон закликав президента Емманюеля Макрона довірити посаду прем'єр-міністра представнику його політсили.
А фактична лідерка «Національного об'єднання» Марін Ле Пен, коментуючи результати парламентських виборів у Франції, заявила, що її перемогу«просто відкладено».
За її словами, «приплив піднімається», але він «піднявся недостатньо високо цього разу».
«Я занадто досвідчена, щоб обманюватися результатом, за якого ми подвоїли представництво в парламенті», – сказала Ле Пен.
Важливо зазначити, що і явка на виборчих дільницях у Франції була рекордною за останні 40 років.
Зокрема, 7 липня з 08:00 до 12:00 проголосували 26,63%, що на 0,73% більше, ніж у першому турі. Вища явка була лише на виборах 1981 року.
Явка становила 59,71% до 17:00 за місцевим часом, порівняно з 38,11% на той момент під час другого туру голосування у 2022 році. Як передає Reuters, за прогнозами підсумкова явка становитиме близько 67%, що не спостерігалося з 1997 року.
У Франції після оголошення попередніх результатів другого туру дострокових парламентських виборів пройшла серія зіткнень протестувальників із правоохоронцями.
Зокрема у Парижі на площі Республіки в Парижі, де проходив мітинг прихильників лівого руху Новий народний фронт з нагоди перемоги цієї політсили та поразки ультраправих, зібралися 8 тис. людей. Згодом акція переросла у сутички з правоохоронцями.
Деякі з протестувальників намагалися спровокувати поліцію, зокрема, кидаючи димові шашки, каміння та запускаючи феєрверки у правоохоронців. У відповідь поліцейські застосували сльозогінний газ та шумові гранати.
Як пише газета Le Figaro, співробітники поліції в цивільному провели кілька арештів.
Вибори у Франції: що кажуть експерти
Політичний аналітик Денис Колісник зазначає, що результати парламентських виборів у Франції можна назвати несподіванкою.
«Особисто я не сподівався на настільки різні цифри від того якою була, наприклад, ситуація у першому турі виборів. Але було зрозуміло, що був використаний потужний державний ресурс для того, щоб топити проти «Національного обʼєднання». У принципі, як я розумію, був консенсус всіх керівних партій. Ворогом було визнане саме «Національне обʼєднання». І що ще зіграло проти, то це роздування різних тем. Наприклад, штучний страх щодо французів, що мають ще одне громадянство. Що прийде «Національне обʼєднання» і забере французькі громадянства», – заявив Денис Колісник.
Директор Інституту світової політики Євген Магда вважає, що партія Марін Ле Пен не здобула необхідної кількості голосів через загальні настрої, які є у Франції.
«Не варто себе тішити думкою, що Марін Ле Пен заявила, що якщо представник її партії стане премʼєром, то вони одразу відкличуть дозвіл на використання французьких далекобійних ракет. І все французьке суспільство виступило проти цього. Ні. Це просто давня французька політична забава – виступати проти родини Ле Пен. Так складається у їхньому суспільстві вже декілька десятиліть», – підкреслив Євген Магда.
Він також зазначає, що парламентські вибори у Франції є «проєкцією президентських виборів». При цьому, за словами Євгена Магди, партія «Народний фронт» зможе протриматися не так вже й довго при владі через можливі проблеми у співпраці з нею.
Політолог Ігор Чаленко звернув увагу на те, що тактика Макрона щодо союзу з лівоцентристами стала успішною. Це, за словами експерта, допомогло йому зміцнити позиції і «посунути» партію Марін Ле Пен.
«Чи будуть можливості у «Національного обʼєднання» створити коаліцію? Сумнівно. Але будемо дивитися, бо ці вибори є максимально непередбачуваними. І звісно, що результати цих виборів будуть значною мірою впливати на становище в ЄС», – підкреслив політолог.
Проте, наразі на Францію чекає ще один цікавий момент – визначення премʼєр-міністра і його подальша співпраця з Емануелем Макроном, який буде президентом до 2027 року. Які результати будуть у цього – покаже час.
Авторка: Даша Шерстюк
