Повітряний щит НАТО має грізний вигляд, але насправді недосконалий, — The Economist

На початку вересня НАТО зазнало найбільшого порушення повітряного простору з моменту свого заснування понад 75 років тому. На територію Польщі залетіло 19 російських безпілотників, і такі інциденти випробовують волю Альянсу.

Це нова битва Європи за захист свого неба від рф, пише видання The Economist.

Генсек НАТО Марк Рютте назвав дії НАТО у відповідь на дронові атаки «дуже успішними», адже були задіяні італійські танкери та німецькі Patriot. Однак польські й голландські винищувачі збили лише невелику частину безпілотників. 

13 вересня Румунія повідомила про порушення свого повітряного простору російським дроном, а президент США Дональд Трамп заявив, що війна в Україні «не є війною Трампа», що видання розцінило як ознаку байдужості до випробувань для НАТО. 

Повітряний щит Альянсу складається з кількох частин, але виникають сумніви, що він насправді може захистити країни від повітряних атак. 

Перше завдання - виявляти загрози. НАТО має у спільному користуванні 14 літаків раннього попередження та управління (AEWC), що дислокуються у Німеччині. Вони здатні контролювати повітряний простір над Україною та Білоруссю, відстежуючи літаки, дрони й ракети, а посилюють їхню роботу безпілотники RQ-4D Phoenix, які виконують тривалі місії з італійської Сігонелли.

Втім, деякі держави шукають додаткові засоби контролю. Наприклад, Польща замовила американські аеростати з радарами на суму близько $1 млрд, а американські війська тестують акустичні сенсори для виявлення наближення дронів - технологію, яку вже застосовує Україна.

Друга частина щита складається з винищувачів, які розгорнуті у Східній Європі. Союзники НАТО по черзі відправляють свої літаки для охорони східного флангу.  Італія, Іспанія й Угорщина контролюють Балтію, Італія додатково патрулює Румунію, а Нідерланди й Норвегія стежать за небом над Польщею.

Крім того, окрема місія покликана захищати польські логістичні вузли, через які проходить західна зброя для України. Бойові літаки здатні відслідковувати простір радарами, супроводжувати російські борти, а в разі потреби — збивати цілі. 

Так, 10 вересня союзники перехопили ворожі снаряди, а вже наступного дня Франція вирішила посилити оборону Польщі, відправивши три винищувачі Rafale.

Третім елементом захисту є наземні системи ППО. Країни Східної Європи мають власні радари та укріплення, які посилені системами Patriot, здатними перехоплювати літаки, крилаті й балістичні ракети. Німеччина вже розмістила такі батареї в Польщі, а Нідерланди планують приєднатися.

Крім того, США та союзники використовують у морі есмінці з потужними радарами й перехоплювачами, а також наземні радари в Польщі та Румунії.

Більшість цих систем інтегровані в мережу IAMD, якою керує американський генерал у Рамштайні, а координація забезпечується через два центри повітряних операцій: у Німеччині для півночі та в Іспанії для півдня Європи.

Малі безпілотники, які росія запускає по Україні, часто складно виявити радарами через інші повітряні перешкоди. Саме тому частина ворожих апаратів та ракет неодноразово проникала у повітряний простір країн НАТО. 

У вересні 2023 року уламки впали на території Румунії, у березні 2024-го ракети перетнули Польщу, а у вересні того ж року безпілотник приземлився в Латвії. 

На початку цього місяця польський повітряний простір двічі порушували дрони. Особливо показовим став інцидент поблизу Бидгоща: понад 400 км від українського кордону знайшли уламки російської крилатої ракети. Польським військовим знадобилися місяці, щоб їх відновити - зброю випадково виявила жінка, яка їхала верхи на коні.

У НАТО наголошують, що здатні відстежувати більшість ворожих апаратів. Наприклад, під час інциденту в Латвії союзники заявили, що ракета перебувала під контролем радарів, а Польща пояснила, що 10 вересня навмисно ігнорувала частину дронів, вважаючи їх неозброєними приманками. Перехоплювали лише ті, які могли нести боєголовки.

Втім, навіть за наявності відстеження, знищення великої кількості таких апаратів за допомогою систем ППО, розрахованих на літаки чи балістичні ракети, є надто дорогим. Дешеві пінопластові дрони Gerbera, що перетнули територію Польщі, взагалі були створені як приманки, зазначає Міжнародний інститут стратегічних досліджень (IISS).

Союзники працюють над системами протидії малим безпілотникам - від лазерів і гармат до спеціальних ракет, але ці рішення ще не масштабовані, і, за оцінкою IISS, «майже у всіх європейських запасах існують серйозні прогалини на рівні ближньої та дуже ближньої оборони», що робить континент вразливим до війни нового типу, яку вже переживає Україна.

На тлі технічних викликів НАТО стикається і з проблемою політичної волі. Система повітряного щита значною мірою спирається на США, які за президента Дональда Трампа дедалі більше зміщують увагу з Європи на інші регіони, що ставить готовність Вашингтона розгортати свої системи ППО на континенті та забезпечувати перехоплювачами союзників під питання. 

Попри те, що європейські ВПС мають сотні бойових літаків, управління операціями все ще значною мірою залежить від досвіду та участі США. 11 вересня Трамп узагалі знизив значення російських вторгнень, заявивши, що це могла бути помилка.

Європейська готовність діяти рішуче залишається під питанням, адже Україна не раз скаржилася, що союзники применшують небезпеку російських атак, остерігаючись ескалації. 

Винятком стало рішення Польщі збити останній залп дронів і прямо заявити, що він був навмисно націлений на країну. Це стало відходом від минулої обережної практики. 

Водночас більшість держав НАТО не готові діяти за ізраїльським сценарієм, коли Ізраїль із підтримкою партнерів ще за межами свого повітряного простору перехоплював масові атаки безпілотників та завдавав превентивних ударів. 

Чинні правила НАТО забороняють колективно збивати ракети чи дрони над територіями Білорусі або України без одноголосного рішення всіх 32 членів, і такий консенсус малоймовірний, адже Угорщина та Словаччина, ймовірно, заблокували б його. 

В разі масштабного конфлікту ці правила, без сумніву, довелося б змінювати, а Європа залишається в пастці нерішучості. 

Нагадаємо, 14 вересня до Польщі прибула чеська вертолітна частина спеціальних операцій із трьох Мі-171Ш. Разом із технікою будуть розгорнуті до 150 чеських військових строком до трьох місяців.

Нагадаємо, що військово-повітряні сили Румунії перехопили російський безпілотник у національному повітряному просторі країни. Два літаки F-16 супроводжували дрон до приблизно 20 км.

Ввечері 13 вересня Румунія та Польща оголосили повітряну тривогу через загрозу російських ударних дронів.

10 вересня, російські ударні дрони порушили повітряний простір Польщі. Для відбиття повітряної загрози країна залучила авіацію.