$ 41.86 € 43.51 zł 10.2
+2° Київ +3° Варшава -1° Вашингтон
Президентські вибори в США: яка ситуація за день до голосування?

Президентські вибори в США: яка ситуація за день до голосування?

04 Листопада 2024 15:30

Вже завтра, 5 листопада 2024 року, американські громадяни візьмуть участь у президентських виборах, які обіцяють стати ледь не одними з найважливіших в історії країни. З огляду на жорстке протистояння між основними кандидатами – колишнім президентом Дональдом Трампом від Республіканської партії та чинною віцепрезиденткою Камалою Гарріс від Демократичної партії – результат залишається невизначеним, і аналітики прогнозують, що вирішальними стануть голоси виборців у «штатах що вагаються».

Якою наразі є ситуація в Америці, чи визначився вже явний фаворит цих виборів і чого від них врешті очікувати? Агентство UA.News розбиралося в питанні.

 

Політична ситуація у США: поляризація та її наслідки


На момент підготовки до виборів політична ситуація в США характеризується високою поляризацією та значною напруженістю. Фактично країна електорально розколота навпіл.

Після приходу Джо Байдена на пост президента у 2020 році, адміністрація в Білому домі зіткнулася з викликами на внутрішньому та міжнародному рівнях. Попри певні досягнення, такі як відновлення економічного зростання після пандемії COVID-19 чи то укладення нових міжнародних угод, багато американців залишаються незадоволеними станом справ у країні через високий рівень інфляції, негативні економічні тенденції, політичні скандали та проблеми з безпекою.

Республіканці, одноосібно очолювані Дональдом Трампом, активно використовують ці фактори у своїй виборчій кампанії, зосереджуючи увагу на критиці економічної політики демократів, проблемах з масовою міграцією (часто нелегальною) та зростанні рівня злочинності у великих містах. Демократична партія намагається акцентувати увагу на успіхах адміністрації Байдена, таких як скорочення безробіття чи то підвищення заробітних плат.

 

Соціологічна картина: хто все ж таки лідирує?


Насправді, відповіді на це питання досі немає. На цих виборах так і не визначився явний фаворит. Однак багато хто з політичних експертів вважає, що все ж таки у Дональда Трампа є трохи більше шансів знову очолити Сполучені Штати.



Однак повернемося до соціології. Останні соціологічні опитування демонструють незначний відрив Трампа від Камали Гарріс. Згідно з даними агентства Gallup, 48% американців підтримують Трампа, тоді як 46% – Гарріс. Інші дослідження, проведені ABC News/Washington Post та Quinnipiac University, також вказують на мінімальний розрив. За даними RealClearPolitics, середнє значення підтримки по країні демонструє майже паритетну ситуацію – різниця не перевищує 2-3% на користь Трампа.

Особливу увагу варто звернути на штати, де думка виборців коливається. Це так звані «хиткі штати» або ж «swing states». На цих виборах таких штатів всього сім:

  1. Пенсильванія

  2. Джорджія

  3. Північна Кароліна

  4. Вісконсін

  5. Аризона

  6. Мічіган

  7. Невада


І у всіх цих штатах обидва кандидата йдуть з мінімальним відривом один від одного. Є декілька виключень, але загалом різниця в результаті у Трампа і Гарріс наразі лежить у межах статистичної похибки. Через це трактувати результати дуже складно і кожна сторона робить це в свою користь. Також завдяки цьому зберігається інтрига: досі геть не зрозуміло, хто ж врешті переможе.

За даними опитувань YouGov и Times, президенткою може стати Гарріс. У неї 48% у Неваді проти 47% у Трампа, 49% у Пенсильванії (у Трампа 46%), стільки ж у Вісконсині (у Трампа там 45%) та у Мічігані (48% проти 45%). При цьому те ж саме опитування демонструє, що Трамп забирає собі Північну Кароліну із 49% проти 48% у Гарріс, а також Джорджію з таким самим результатом. З Арізоною взагалі патова ситуація: опитування дають по 48% кожному з кандидатів.

А от Social Science Research Solutions, який проводив соціологічне опитування для CNN, дає дещо інші результати. Згідно з ними, Гарріс виграє у Північній Кароліні (48% проти 47% у Трампа), Мічигані, Вісконсині та Неваді. А Трамп випереджає демократку у Джорджії та Арізоні, подекуди з результатом у понад 51%. А от у Пенсильванії конкуренти знову мають патову ситуацію: по 49%. Це, до речі, надважливий штат, адже перемога там дасть аж 19 голосів виборчої колегії.

Фінальне опитування прямо напередодні виборів зробило медіа NBC. За їхніми даними, за Гарріс і Трампа готові проголосувати по 49% американців. Тільки 2% виборців досі не визначилися зі своїми симпатіями.



Фактично, ми бачимо вже типову для США «війну соціологій», коли одні результати можуть просто спростовувати інші. Ці «гойдалки», втім, мають стратегічне значення для обох кандидатів, і саме у «хитких штатах» зосереджені основні зусилля виборчих штабів як демократів, так і республіканців.

Перші сподіваються мобілізувати молодь, а також національні та сексуальні меншини, які традиційно підтримують прогресивні програми Демпартії. Республіканці ж роблять ставку на перш за все сільське населення  старшого віку та білих робітників, підкріплюючи свої позиції наративами про національну безпеку, зростання економіки та промислового виробництва.

Ще один цікавий факт: у своїй риториці Трамп постійно критикує мігрантів (як нелегальних, так і цілком законно потрапивших у США). Політик вважає, що Демократична партія нібито спеціально «завозить» у країну іноземців, аби ті потім голосували за цю політсилу на виборах. Однак республіканець, схоже, не розуміє, що багато хто з мігрантів – це прості робітники із сім’ями, які приїхали в США з досить консервативних країн. І такі люди, власне, значно більше є саме його електоратом, а не типовими виборцями демократів.

 

Що пропонують кандидати: порівняння ідей та цінностей


Дональд Трамп, як і під час своєї першої президентської кампанії, робить акцент на гаслах економічного націоналізму, протекціонізму та певною мірою ізоляціонізму США. Його політична платформа включає подальше зниження податків для бізнесу, боротьбу з нелегальною імміграцією через посилення прикордонного контролю та підтримку американського виробника.

Зовнішньополітична програма Трампа побудована на підході «Америка понад усе», що передбачає скорочення військових та фінансових зобов’язань за кордоном, якщо вони не приносять очевидної вигоди для США. Він явно не бажає нових війн та, судячи з усього, планує завершити старі. Принаймні, Україну Трамп згадує у виступах регулярно і вже декілька років заявляє, що міг би зупинити бойові дії ледь не одним телефонним дзвінком.

Камала Гарріс, у свою чергу, пропонує продовження курсу адміністрації Байдена, хоча й з деякими змінами. Зокрема, демократка додає власні акценти на питаннях соціальної рівності, а також екології.

Її кампанія підкреслює важливість боротьби з глобальним потеплінням, запровадження нових програм для підтримки освіти та охорони здоров’я. Гарріс активно виступає за розширення прав та можливостей для жінок та меншин, підтримку іммігрантів та збереження міцних міжнародних альянсів, що має ключове значення для безпеки країн-партнерів, зокрема й для України.


Масштаби дострокового голосування та його значення


Аналізуючи електоральний процес у США, не можна не згадати про можливість дострокового голосування. Це специфічна американська виборча модель. І цьогорічна явка під час дострокового голосування вражає.

Понад 78 мільйонів (!) американців уже віддали свої голоси до основного дня виборів, що є одним із найвищих показників в історії США. Популярність дострокового голосування можна пояснити його зручністю та можливістю уникнути черг і проблем у день голосування. Така практика також дозволяє голосувати тим, хто працює по змінному графіку або має обмежений доступ до виборчих дільниць через стан здоров'я чи інші фактори.

Система дострокового голосування в США розвивалася протягом десятиліть і передбачає підвищення рівня участі громадян у демократичному процесі. Більшість штатів дозволяють виборцям віддати свій голос як поштою, так і особисто, що підвищує прозорість і доступність виборів.

Наприклад, Камала Гарріс вже проголосувала на виборах – достроково. Трамп же ставиться до такого голосування зі скепсисом: він стверджує, що у 2020 році демократи нібито змогли сфальсифікувати результати волевиявлення якраз завдяки «вкидам» бюлетенів на достроковому голосуванні поштою. Втім, навчений своїми минулими помилками, цього разу республіканець та його штаб приділили багато часу агітації своїх прихильників голосувати в тому числі й достроково.

 

Яскраві моменти кампанії: від дебатів до замаху на Трампа


Виборча кампанія 2024 року була сповнена подіями, що привертали увагу ЗМІ та громадськості. Одним із найбільш обговорюваних моментів став відверто невдалий виступ Джо Байдена під час дебатів із Трампом. Це було настільки погано сприйняте американським народом, що навіть у членів Демократичної партії виникли певні питання щодо політичної енергії Байдена та здатності 81-річного президента ефективно керувати країною.

Цей виступ посприяв росту популярності Гарріс, яка зуміла дистанціюватися від усіх суперечок і стати новим, більш молодим та свіжим обличчям кампанії. Байден же, як ми знаємо, після провалу на дебатах взагалі вирішив знятися з президентської гонки та відмовився від боротьби.

Ще більш резонансним став інцидент із замахом на Дональда Трампа під час одного з його мітингів у Пенсильванії. І хоча Трамп не постраждав (лише отримав легке поранення, пуля дивом пройшла повз нього в декількох міліметрах від голови, майже не заціпивши політика), ця нетривіальна подія викликала обговорення з приводу безпеки кандидатів та загальної ескалації напруженості в американському суспільстві.



Нарешті, було багато інших моментів та скандалів, як-от розслідування можливих порушень етичних норм у кампанії обох кандидатів. Все це підсилює увагу медіа та виборців, а також поляризує і так дуже радикалізоване політичним протистоянням американське суспільство. Деякі експерти навіть прогнозують ледь не можливу громадянську війну у Сполучених Штатах. Втім, поки що це не надто вірогідний сценарій розвитку подій.

Наразі біля Білого дому, Капітолію та резиденції Камали Гарріс у Вашингтоні встановлюються захисні споруди. Видання на кшталт The Washington Post заявляють, що таким чином влада готується до можливих масових заворушень.

В поліції при цьому кажуть, що переживати не варто і конкретних загроз наразі немає. Втім, згадуючи про те, якими були вибори у 2020 році (заворушення з пораненими і загиблими, захоплення мітингарями Капітолю тощо), варто готуватися до всього.

 

Міжнародні наслідки: що очікувати світу?


Наслідки цих виборів відчують далеко за межами США. Фактично за процесом спостерігає весь світ.

Перемога Трампа означатиме повернення до ізоляціоністської політики, де головною стане вигода для Америки, навіть якщо це означає розрив традиційних альянсів. Це може змінити баланс сил у Європі, викликати кризу НАТО, підірвати координацію в боротьбі з кліматичними змінами та значно послабити підтримку України й інших союзників Сполучених Штатів.

Перемога Камали Гарріс натомість означатиме продовження приблизно того ж курсу, який реалізовував Джо Байден. Включно з посиленням міжнародних зв’язків та продовженням допомоги країнам-партнерам. Для України цей вибір може означати подальшу підтримку як військовими, так і дипломатичними засобами, що є вкрай важливим у контексті російської агресії. Однак при такому варіанті, скоріше за все, війна в нашій країні триватиме ще як мінімум декілька років. Трамп же, нагадаємо, впевнений, що зможе завершити конфлікт дуже швидко.

 

Вирішальний день


Завтрашні вибори – це не лише битва за Білий дім, а й в чомусь вирішальний момент для США та всієї міжнародної спільноти. Результати можуть змінити розстановку політичних сил і визначити вектор розвитку країни на наступні роки. А враховуючи той факт, що від Америки тою чи іншою мірою залежить половина світу, результати виборів є особливо важливими.

Незважаючи на те, що соціологічні дані частіше дають невелику перевагу Трампу, ситуація залишається непередбачуваною та невизначеною. На кінцевий результат можуть вплинути безліч факторів, від показників явки до недостатньої мобілізації виборців.

Ці вибори ще раз нагадують, що доля США має глобальні наслідки, і кожен голос у цій країні є важливим. Україна, як і багато інших країн, уважно спостерігатиме за процесом та результатами. Чекати залишилося недовго, і вже зовсім скоро ми дізнаємося, хто ж очолить Америку на наступні чотири роки.

Микита Трачук