Протести у Каліфорнії: чи може цей штат вийти зі складу США?

Вже декілька днів у Лос-Анджелесі — найбільшому та найвідомішому місті штату Каліфорнія — не вщухають масштабні протести. Вони почалися на тлі міграційної політики президента США Дональда Трампа та швидко переросли у масові заворушення.

Станом на зараз у LA горять автомобілі, місцеві мешканці б'ються з поліцією, яка використовує гумові кулі та водомети, а федеративний центр ввів у місто сили Національної гвардії США. Саме це рішення Трампа про введення військ викликало ще більш бурхливі протести та навіть призвело до серйозного політичного конфлікту між президентом Америки та місцевим губернатором Гевіном Ньюсомом. 

Сторони звинувачують одна одну в провокаціях. Місцева каліфорнійська влада та жителі, які підтримують протести, стверджують, що міграційна служба по завданню з Вашингтона хапала в Лос-Анджелесі абсолютно випадкових людей. При тому, що Каліфорнія — один з найбільш мультикультурних штатів Америки з величезною кількістю мігрантів, легальних і не дуже. Натомість прихильники Трампа кажуть, що служба працювала у рамках закону, а місцева поліція не тільки не допомогала, але й заважала, покриваючи нелегалів. 

Гостроти заворушенням додає не тільки пряма політична конфронтація між президентом США та місцевим губернатором, але й той факт, що Каліфорнія — надважливий для Америки штат. Це найбільш населена і найбільш багата територія країни, яка до того ж традиційно голосує виключно за демократів, республіканців і особливо Трампа відверто не любить, а на додачу ще й має тенденції до сепаратизму, включаючи абсолютно інституціоналізовані рухи за незалежність від Вашингтону. 

Через що конкретно почалися протести у «місті ангелів», в чому суть політичного конфлікту між регіоном і федеральним центром, і чи може Каліфорнія відділитися від США, ставши незалежною державою? Політичний оглядач UA.News Микита Трачук розбирався в питанні. 

Лос-Анджелес у вогні: що відбувається 
 

Протести в найбільшому місті штату розпочалися 6 червня 2025 року. Вони швидко переросли в заворушення і тривають донині. 

Причина — масові рейди міграційної служби (ICE) у «місті ангелів». За один день затримали понад сотню осіб. В адміністрації Трампа стверджують, що всі ці люди є злочинцями та порушниками міграційного законодавства. 

При цьому Лос-Анджелес залишається одним з найбільш мультинаціональних міст Америки, це справжній «Вавилон» США. Майже половина населення там — вихідці з Латинської Америки, тобто мігранти. Більшість із них перебувають в країні абсолютно легально, однак, звичайно, не всі. Саме ці люди склали кістяк протестного руху. Місцеві стверджували, що працівники ICE хапали усіх підряд, не розбираючись, де звичайний мешканець міста, а де нелегал. 

Протести швидко переросли в сутички з поліцією. Трамп, побачивши це, заявив, що влада Каліфорнії не може навести порядок на своїй території, після чого відправив у Лос-Анджелес війська Нацгвардії. Станом на зараз їх близько 300-500 осіб (тобто батальйон), але очікується прибуття ще кількох тисяч військовослужбовців.

Поки що ефект вийшов зворотним очікуваному. Сутички переросли у масштабні заворушення: з вандалізмом, спаленням автівок, вуличними боями, тощо. Також різко загострився політичний конфлікт місцевої влади з центром. Губернатор Каліфорнії Гевін Ньюсом заявив, що допомога штату не потрібна, а президент Трамп перевищує свої повноваження і лише ескалює конфлікт. 

Перепалка між двома лідерами — державним та регіональним — стала публічною. Трамп почав навмисно і образливо перекручувати прізвище Ньюсома, називаючи його «Ньюскам» (буквально «нова сволота», «новий покидьок»). Голова США також закликав заарештувати каліфорнійського очільника. Натомість останній сказав, що подасть на Трампа в суд, і що «якщо хочете мене заарештувати — давайте, спробуйте». 

Тобто протести, які почалися як реакція на жорстокі антимігрантські рейди, швидко отримали політичне забарвлення та актуалізували старі образи. Зокрема, місцева влада почала згадувати, як сама прохала направити військових на допомогу в гасінні масштабних пожеж на початку року, однак Вашингтон цього не зробив. Зараз же, коли його ніхто не просив, війська були направлені. 

Місцеві медіа також пишуть про загрозу американській демократії. Адже сили Нацгвардії формально підпорядковуються штатам, а Трамп намагається взяти армію під федеральний контроль. Також, як кажуть, президент США розглядає можливість застосування «закону про повстання», який Конгрес ухвалив ще в 1807 році. Це б дало голові держави право вводити війська у будь-який штат без згоди місцевої влади «для відновлення порядку». 

З іншого боку, лояльні Трампу медіа пишуть, що йому вигідна ситуація в Каліфорнії. Адже на фоні нездатності місцевої демократичної адміністрації навести лад президент Америки виглядає як захисник закону, порядку і конституції. 

Громадська думка розділена. За даними опитування CBS News та YouGov, 54% американців схвалюють зусилля Трампа з депортації мігрантів, 46% різко проти. 

Найцікавіше в цій ситуації — чи дійде конфлікт між центром і регіоном до тієї межі, за якою останній почне погрожувати відділенням. Адже в США навіть сепаратистські рухи часто абсолютно легальні та інституціоналізовані, вони залишаються частиною політичної дискусії, хоча й скоріше маргінальною. Каліфорнія ж теоретично є ледь не першим претендентом «на вихід»: ці тенденції там існують давно, а сепаратистські погляди відносно популярні серед населення.

Історія Каліфорнії 

Каліфорнія — один з найвідоміших і найвпливовіших штатів Америки, який викликає інтерес не лише своєю економікою та культурою, а й періодичними дискусіями щодо можливості виходу зі складу США. Історія цього штату починається задовго до входження до складу федерації. 

У XVIII столітті територію сучасної Каліфорнії контролювала Іспанія, а згодом Мексика. У 1846 році, під час війни США з Мексикою, на території штату короткочасно існувала незалежна держава — Республіка Каліфорнія, проголошена американськими поселенцями. Це утворення проіснувало всього кілька тижнів, перш ніж Каліфорнія була зайнята американськими військами. У 1850 році вона офіційно стала 31-м штатом США.

Протягом наступного століття Каліфорнія перетворилася на один з найважливіших економічних і культурних центрів країни. Тут зародилися технологічні гіганти Кремнієвої долини, зосереджені ключові кінематографічні студії у Голлівуді, а агропромисловість штату забезпечує значну частку сільськогосподарської продукції США. 

ВВП Каліфорнії у 2024 році перевищив $4 трильйони, що зробило би штат четвертою (!) економікою світу, якби він став незалежною країною. Для розуміння масштабів: загальний ВВП штату співпідставний з Німеччиною та перевищує економіки таких країн, як Велика Британія або Франція. Водночас Каліфорнія є лідером у сфері зелених технологій, інновацій та має один із найвищих рівнів життя в США, хоч і зі значними соціальними проблемами, такими як висока вартість житла і нерівність доходів.

Yes California та сепаратизм 

Саме економічна могутність та культурна самобутність Каліфорнії стали підґрунтям для появи політичних рухів, які піднімають питання про вихід штату з-під юрисдикції федеральної влади США. Найвідомішим з них є рух «Yes California», який ще у 2016 році після першої перемоги Дональда Трампа на президентських виборах почав активно просувати ідею референдуму про незалежність штату. 

Його лідери аргументували необхідність відокремлення тим, що політичні пріоритети Каліфорнії суттєво відрізняються від решти країни. Зокрема, в питаннях екології, міграційної політики, податків, прав меншин, тощо. У 2017 році прихильники руху навіть ініціювали збір підписів для організації голосування, однак кампанія зазнала невдачі — частково через підозри щодо впливу іноземних держав, зокрема РФ, на її фінансування. Втім, останній факт так і не вдалося довести, і згодом збір підписів продовжився.

Попри популярність теми в медіа, з юридичної точки зору вихід зі складу США практично неможливий. Конституція Америки не передбачає механізму добровільного виходу штатів з федерації. Більше того, у 1869 році Верховний суд США у справі «Texas v. White» постановив, що Сполучені Штати є «неподільною унією», і жоден штат не може вийти з її складу в односторонньому порядку. 

Теоретично такий крок міг би бути реалізований лише за згоди Конгресу і схвалення значної частини населення країни, що виглядає малоймовірним, враховуючи політичну і правову традицію США. Навіть у випадку потенційного референдуму в межах штату його результати не матимуть законної юридичної сили без федерального затвердження.

Тим не менш, ідея каліфорнійської незалежності має підтримку серед певної частини населення. За всю історію штату його представники близько 200 (!) разів висували ті чи інші пропозиції про вихід зі складу США. За даними соціологічного дослідження Public Policy Institute of California, у 2017 році близько 32% жителів підтримували ідею проведення референдуму про незалежність, хоча реальну незалежність підтримувало значно менше – близько 20%. 

Однак навіть так йдеться про 8-10 мільйонів людей, які розділяють сепаратистські погляди. Каліфорнія, як прогресивний і ліберальний штат, часто вступає у конфлікти з федеральною владою з таких питань, як імміграція, охорона здоров’я, контроль за зброєю та кліматична політика. Місцевий уряд неодноразово подавав судові позови проти федеральної адміністрації.

Після 2020 року, в умовах пандемії, економічних труднощів і політичної поляризації, інтерес до ідеї відділення дещо згас. Однак періодично він знову з’являється в інформаційному просторі, особливо під час конфліктів між штатами і федеральним урядом, що і відбувається зараз. Врешті, варто зазначити, що у 2024 році кандидатка від демократів Камала Гарріс розгромно перемогла Трампа у цьому штаті, з результатом 58% проти 38%. 

Думка експерта 
 

Політолог, директор Українського інституту політики Руслан Бортнік поки що не вбачає серйозних ризиків сепаратизму в Каліфорнії. Разом із тим він вважає, що ці протести явно спрямовані проти Дональда Трампа. 

«Це дійсно «антитрампівський майдан», за яким, цілком ймовірно, стоять Демократична партія і ліберали. Саме тому ми бачимо, що ці протести відбуваються на фоні загострення протистояння між Трампом і губернатором Каліфорнії. Ситуація в Лос-Анджелесі дуже нагадує події 2017 року, коли праворадикальні протести в Шарлоттсвілі дуже серйозно підірвали правління Трампа… Очевидно, що це спроба розкачати Трампа, створити кризу і, можливо, знайти якихось нових лідерів для майбутніх кампаній демократів. Тому що сьогодні, після Байдена, лавка запасних у Демократичної партії виглядає просто пустою – фактично нікого немає. Тобто задача створити внутрішню кризу для Трампа якраз на гострому міграційному питанні, після того, як президент США оголосив про плани депортації 500 тисяч нелегальних мігрантів. Примусити Трампа відволікати свої ресурси, зусилля на цю ситуацію. Ось такі дестабілізаційні, політичні, абсолютно ідеологічні протести, які цілком можуть підтримуватися опонентами Трампа», — каже Бортнік.

На думку експерта, президент США буде діяти досить жорстко в контексті придушення цих протестів. Зокрема, застосує Національну гвардію, збройні сили та навіть переслідуватиме своїх політичних опонентів.

«Також, мабуть, будуть піддані реструктуризації всі державні структури та звільнені чиновники, які потенційно можуть підтримувати цей протест. Вірогідність ескалації залишається високою, тому що за логікою цих протестів далі має бути якась загострення. Мають бути якісь жертви: поранені або не дай Боже загиблі, що дозволить масштабувати цей протест і вивести його на зовсім інший рівень. Це класична боротьба двох підходів до державного і соціального управління, класичне намагання дестабілізувати внутрішню ситуацію в США. Ось що вбачається в цих протестах», — впевнений Руслан Бортнік. 

Резюмуючи, ідея виходу Каліфорнії з США станом на сьогодні є, скоріше, політичним гаслом і певною формою протесту, ніж реальною політичною програмою. Економічно штат міг би вижити самостійно – його інфраструктура, ВВП, освітній рівень та людський капітал одразу забезпечили б йому місце серед найрозвинутіших країн світу. 

Однак з юридичної та політичної точки зору такий сценарій є малоймовірним. Тож Каліфорнія, скоріше за все, і надалі залишатиметься частиною Сполучених Штатів, але при цьому з чітко вираженим регіональним інтересом, амбіцією та особливою політичною культурою, що робить її унікальним суб’єктом федерації.