Протести в Ірані, демонстранти підпалили базу «Басідж»
Новорічна ніч у Ченарі, Іран, стала моментом масштабного загострення протестів: демонстранти підпалили базу “Басідж”, яка належить до Корпусу вартових ісламської революції. Протести, що розпочалися кілька днів тому, поширилися на великі міста країни й набирають нової сили на тлі економічної кризи та політичного невдоволення населення., пише Bild.
Акції протесту в Ірані стартували 28 грудня на головному базарі Тегерана через стрімке погіршення економічної ситуації. До демонстрацій долучилися жителі не лише столиці, а й інших великих міст країни. Уже 30 грудня відбулися перші сутички з поліцією, силовики застосовували сльозогінний газ, а учасники вийшли з політичними гаслами, серед яких «Смерть диктатору» та «Хай живе король». Перше звернене до верховного духовного лідера аятоли Алі Хаменеї, друге – символічно відсилає до монархії, поваленої в результаті ісламської революції 1979 року.
В ніч на 1 січня протестувальники підпалили опорний пункт «Басідж» у Ченарі. Це угруповання є частиною КВІР і використовується режимом для придушення мітингів. Пожежа показала рішучість демонстрантів і стала сигналом для влади про наростання невдоволення у суспільстві.
Президент Ірану Масуд Пезешкіан повідомив, що доручив міністру внутрішніх справ розпочати діалог із протестувальниками та «вислухати їхні законні вимоги». Водночас економічна криза посилює напруження: курс ріала 29 грудня впав до рекордного мінімуму, а голова Центрального банку подав у відставку. Висока інфляція та санкції Заходу залишаються серйозним тиском на населення та економіку країни.
Одним із ключових факторів протестів є роль торговців, які колись підтримували ісламську революцію 1979 року. Їхнє невдоволення ставить під сумнів соціальну стабільність режиму та показує, що без підтримки економічних опор влада втрачає контроль. Як уряд впорається з цим викликом – поки невідомо, проте протести явно не вщухають.
Також, експерти із регіону та колишні розвідники звертають увагу, що іранський режим не лише жорстко придушує протестні настрої всередині країни, а й підтримує сили, які впливають на безпеку у всьому Близькому Сході.
За даними опитувань, понад 90% іранців сьогодні висловлюють незадоволення владою, що підсилює широку соціальну напругу, яку демонструють нинішні протести.
Економічні проблеми, такі як падіння національної валюти та високі ціни на базові товари, у поєднанні з репресіями та відсутністю політичних лідерів у протестному русі, створюють небезпечну для режиму ситуацію.
