Великі зміни настають в Росії. 15 січня президент країни Володимир Путін у зверненні до Федеральних Зборів заявив про плани провести широку конституційну реформу і переформатувати російську державну владу.
Реалізацію «транзиту влади», як уже позначили експерти, Путін почав з відставки уряду Дмитра Медведєва і призначення кандидатури нового прем'єра – керівника Федеральної податкової служби Михайла Мішустіна.
Звернення до Федеральних Зборів
Своє щорічне звернення до Федеральних Зборів президент Росії почав з головного – підготовки ґрунту для свого формального відходу із президентства, але з метою залишитися при владі після закінчення терміну поточних президентських повноважень у 2024 році.
Інструментом для збереження свого впливу і першості в державі Путін обрав Конституцію РФ. Точніше – внесення до Основного закону комплексу правок, спрямованих на розширення ролі Державної Ради, парламенту та очільника уряду:
- Перетворення Державної Ради у конституційний орган, який буде стратегічним центром управління країною;
- Державна Дума призначатиме прем'єр-міністра і за його поданням – членів уряду;
- Рада Федерації отримає право погоджувати призначення силових кандидатур по представництву президента і додаткові повноваження призначати та знімати регіональних суддів і прокурорів;
- За президентом залишається право внесення кандидатур на пост очільника уряду та одноосібного зняття його з посади в разі «невиконання обов'язків».
Вимоги до майбутнього президента
В Конституції пропонується посилити вимоги до кандидатури на пост президента Росії і топ-чиновників. Зокрема претендувати на президентське крісло зможуть громадяни РФ, які проживають на території країни останні 25 років, не мають іноземного громадянства або дозволу на проживання за кордоном. Ключовим федеральним службовцям також забороняється мати подвійне громадянство.
Нівелювання міжнародного права в Росії
Путін має намір відмовитися від повного пріоритету міжнародного права над російськими законами:
«Вважаю, що настав час внести в основний закон країни деякі зміни, які прямо гарантують пріоритет Конституції Росії в нашому правовому просторі. Це означає буквально наступне: вимоги міжнародного законодавства і договорів, а також рішення міжнародних органів можуть діяти на території Росії тільки в тій частині, в якій вони не тягнуть за собою обмеження прав і свобод людини і громадянина, не суперечать нашій Конституції»
президент РФВідставка Медведєва і кандидатура Мішустіна
Підсумком звернення до Федеральних Зборів стала відставка уряду на чолі з Дмитром Медведєвим, який прокоментував відхід необхідністю реформ:
«Будуть внесені істотні зміни не тільки в цілий ряд статей конституції, але і в цілому в баланс влади. Влади виконавчої, влади законодавчої, влади судової. У цьому контексті очевидно, що ми як уряд РФ повинні надати президенту нашої країни можливість приймати всі необхідні рішення для цього»
екс-прем'єр-міністр РФМедведєву Путін запропонував посаду заступника голови Ради безпеки Росії – цей пост буде спеціально заснований для екс-прем'єра. Президент відразу вніс нову фігуру на посаду голови уряду – ним став діючий керівник Федеральної служби податків Михайло Мішустін. Його кандидатуру розглянуть 16 січня.
Шлях Казахстану
На думку експертів, Путін обрав сценарій Казахстану для трансформації державної влади всередині Росії. Нурсултан Назарбаєв, після формального відходу з президентського поста, по життєво очолив Раду національної безпеки з дуже широкими державними повноваженнями. Функції нового президента в Казахстані при цьому виявилися урізаними.
Лідер Кремля аналогічно має намір переписати Конституцію країни під створення нової вищої інституції – Державної ради, якою ймовірно також одноосібно керуватиме.
«Центр влади зміщується в орган, якого на даний момент немає в конституції, але який туди буде внесений, а саме – Держрада. Путін – голова Держради, Медведєв як його вірний Санчо Панса стає його заступником у Держраді, тобто, по суті, таким віце-президентом. Ну і, відповідно, вони займаються таким транзитом у владі. А уряд – це господарська функція, в нього призначать когось, хто буде, що називається, на грошах сидіти»
Зовнішня ізоляція
Росія обрала шлях подальшої ізоляції від цивілізованого світу, говорять експерти. Так як будь-яке нівелювання норм міжнародного права ставить інші країни перед вибором: а чи варто взагалі підписувати з Росією які-небудь документи, якщо вони не виконуватимуться?
«Висловлена сьогодні президентом РФ пропозиція внести зміни до конституції, які зроблять норми національного законодавства вище міжнародних договорів, фактично означає, що укладати з Росією договори не має сенсу. Росія просто хоче, щоб решта світу жила за російськими законами»
Фактично, гарантій виконання зобов'язань з боку РФ і так не було останні роки, з огляду на анексію Криму, війну на Донбасі та безліч інших аспектів зовнішньої політики Кремля. Тепер же відмова слідувати міжнародному праву буде зафіксована у Конституції держави:
«Пропозиції Путіна демонструють, що він зробив висновки із критики періоду захоплення Криму, коли політики і спостерігачі нагадували йому, Росія не тільки визнає територіальну цілісність України, а й взяла на себе зобов'язання захищати цю цілісність у Будапештському меморандумі. Тепер все це для Кремля буде не дуже важливим навіть з правової, а не тільки з політичної точки зору – і договір з Україною, і Будапештський меморандум, і рішення міжнародних судів»
Росія може використовувати конституційну реформу для того, щоб зняти з себе відповідальність за майбутні конфлікти або піти від міжнародного судового переслідування. Це може негативно вплинути на залучення Росії до відповідальності у справах, подібних до розслідування аварії Боїнга МН17 під окупованим Донецьком, що був збитий проросійськими терористами зброєю, привезеною з території РФ.
Разом з тим, як пише російська «Медуза», реалізувати задумане Путіну буде складно:
Деякі висновки для України
У зв'язку з цими прийдешніми змінами, Портніков робить невтішний прогноз щодо повернення під український суверенітет Криму:
«Конституційні зміни закриють правовий шлях для повернення Криму будь-якому спадкоємцю Володимира Путіна. Закриють з однієї простої причини. Конституція Росії, в якій Крим і Севастополь визначені як суб'єкти Російської Федерації, матиме очевидний правовий пріоритет перед будь-якою міжнародною угодою, підписаною будь-яким очільником держави. Конституційний суд просто не матиме змоги взяти таку угоду і погодитися зі змінами до Конституції щодо Криму»
Постраждати можуть і багато позовів від імені України у міжнародні інституції. Адже вони засновані на пріоритеті міжнародного права над національним законодавством.
Поки Захід осмислює те, що відбувається в Росії і готується до офіційної реакції, топ-чиновники Кремля на всю силу підтримують ініціативи Путіна. До слова, для видимості демократії та народовладдя, президент пообіцяв винести усі правки до Конституції на всенародне схвалення.
Експерти ж задаються питанням, росіян змусять підтримати «реформи» пакетом, або ж створять видимість обговорення, виносячи на голосування кожне окреме рішення влади, в тому числі і щодо пріоритету російських законів над нормами міжнародного правопорядку.
