Путін шукає вихід із війни через тиск на Європу
Росія дедалі більше заходить у глухий кут у війні проти України, і через це Кремль може спробувати посилити тиск уже безпосередньо на Європу. Про це пише експертка Ганна Нотте у колонці для Die Zeit, аналізуючи військову, економічну та політичну ситуацію навколо РФ.
Загроза того, що війна Росії може вийти за межі України, вже не виглядає чимось суто теоретичним. На її думку, Кремль дедалі сильніше втрачає простір для маневру, а ситуація для Росії стає складнішою одразу в кількох напрямках — на фронті, в економіці та в міжнародній політиці.
Нотте звертає увагу, що російська армія фактично загрузла у війні проти України. Після певних успіхів наприкінці минулого року темпи просування помітно впали, а швидкого прориву, на який розраховував Кремль, так і не сталося. Паралельно накопичуються внутрішні проблеми всередині самої Росії. Авторка пише про структурні труднощі в економіці, підвищення податків, проблеми зі зв’язком та дедалі більше невдоволення серед населення через затяжну війну.
Окремо вона згадує і про удари українських дронів по території РФ. За словами експертки, атаки на нафтопереробні заводи та інші об’єкти в тилу стали серйозним подразником для Кремля і показали, що війна вже давно перестала бути «далекою» навіть для російських регіонів.
При цьому, як зазначає Нотте, Москва дедалі частіше починає сприймати Європу як частину українського тилу, оскільки саме європейські країни продовжують активно підтримувати Київ зброєю, фінансами та технологіями. У колонці нагадується, що російське Міноборони навіть опублікувало список європейських виробників дронів, які в Кремлі назвали потенційними цілями.
На думку експертки, Росія може вирішити, що єдиний шанс змусити Європу послабити підтримку України — це спробувати налякати самі європейські країни прямою ескалацією або загрозою ударів. «Росія може сподіватися, що така горизонтальна ескалація шокує європейців настільки, що підтримка України буде припинена», — йдеться у матеріалі Die Zeit.
Водночас Нотте наголошує, що саме єдність Європи зараз є головним фактором стримування Кремля. На її думку, якщо Москва побачить слабкість або розкол між союзниками, ризик нової ескалації лише зростатиме.
Експертка також звертає увагу на міжнародний контекст. Вона згадує наміри Дональда Трампа скоротити американську військову присутність у Європі, концентрацію США на Близькому Сході та виснаження запасів ракет після конфлікту з Іраном. Усе це, на її думку, може виглядати для Кремля як «вікно можливостей».
Попри це, авторка вважає, що прямий конфлікт із НАТО все ще залишається для Росії дуже ризикованим сценарієм, тому головне завдання Європи зараз — не дати Москві повірити, що Захід готовий відступити або втратити політичну волю підтримувати Україну.
Кремль офіційно підтвердив візит російського диктатора Володимира Путіна до Китаю, який відбудеться 19–20 травня. Поїздка пройде лише через кілька днів після саміту лідера КНР Сі Цзіньпін з президентом США Дональд Трамп у Пекіні.
Китайський лідер Сі Цзіньпін прийняв запрошення президента США Дональда Трампа та здійснить офіційний візит до Сполучених Штатів уже цієї осені.
Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп після повернення з робочої поїздки в Китай підбив її проміжні підсумки.
