Путін залишає Іран сам на сам із протестами
Іран переживає масштабні протести, а Росія не поспішає приходити на допомогу. За оцінкою журналістів і політичних аналітиків, Москва вже використала союзників для власної вигоди і зараз боїться конфлікту із США. Схожа ситуація була у Венесуелі та Сирії. Про це пише британський журналіст Марк Беннетс у колонці для The Times, цей сценарій може знову повторитися, але вже в цій країні.
Небажання або нездатність Володимира Путіна надати підтримку режимам Ірану, Сирії та Венесуели є ударом не тільки по його зусиллях представити Росію як світову державу, але і по його спробах створити альянс антизахідних країн.
У Венесуелі американська операція проти Ніколаса Мадуро показала слабкість Кремля: системи ППО, які Москва постачала союзнику, не спрацювали. Як зазначило джерело, близьке до російського уряду, «справа не в конкретних ресурсах Венесуели, а в тому, як з цим вчинили. Це втрата іміджу: сильні країни не поводяться з союзниками таким чином».
Беннетс підкреслює, що Путін у своїх недавніх промовах не згадав про операцію США у Венесуелі, погрози Трампа бомбити Іран або захоплення американським спецназом нафтового танкера під російським прапором. «Нездатність Москви захистити союзників частково пояснюється простою нестачею ресурсів. Армія загрузла у війні проти України, і Путіну доводиться обирати, продовжувати війну чи втручатися у конфлікти з ризиком прямої конфронтації зі США», – зазначає колишній автор промов Путіна Аббас Галлямов.
Аналітик Джон Лоф додає, що Росія «вичавила з іранців все, що могла. Вони отримали з цього всю необхідну вигоду і не вважали, що повинні дати щось натомість». За його словами, раніше іранські дрони Shahed допомагали зміцнити військову машину Кремля, але зараз Москва сама скопіювала та вдосконалила ці безпілотники.
У підсумку, на думку експертів, Росія дедалі більше грає роль «паперового тигра» на міжнародній арені: великі амбіції, але обмежені ресурси та слабка готовність захищати союзників підривають її імідж і стратегічні плани.
