Вже другий день поспіль Україна та світ обговорюють телефонну розмову обраного президента США Дональда Трампа та російського диктатора Володимира Путіна. Вона нібито сталася ще 7 листопада. У західних ЗМІ посилаються на численні «зливи» з боку анонімних інсайдерів як в оточенні республіканця, так і з джерел у Кремлі. Стосовно позиції України з цього приводу є різна інформація: одні кажуть, що у Києві знали про діалог та «були не проти», інші ж – що Банкову взагалі не повідомили, і про дзвінок там дізналися постфактум.
Втім, судячи з усього, Трамп та Путін скоріше все ж таки поговорили, ніж не поговорили. На це вказує немало важливих факторів.
Таємничий дзвінок – був чи ні?
У нашому аналізі ми будемо виходити з того, що розмова таки відбулася. Аргументів та ознак того, що вона все ж мала місце, більше, ніж тих, які це спростовують.
По-перше, з заявами про телефонний дзвінок вийшли досить відомі та імениті західні медіа. Це Washington Post, Reuters, Politico та інші. Звичайно ж, і вони можуть помилитися або поставити фейк, але цього разу ситуація виглядає досить правдивою.
По-друге, у пресслужбі Трампа не стали спростовувати факт розмови. Стівен Чунг, директор по зв’язкам республіканця з громадськістю, досить цікаво прокоментував ситуацію.
«Ми не коментуємо приватні розмови між президентом Трампом та іншими світовими лідерами», - заявив Чунг.
Тобто він напряму не підтвердив, що дзвінок таки був. Але і точно не сказав, що цього не було.
Нарешті по-третє: на дзвінок вже реагують представники української влади. Його коментують таким чином, наче це об’єктивний факт. І це також наводить на деякі думки. Тож будемо виходити з того, що Трамп і Путін вже як мінімум один раз поговорили.
При цьому Кремль вустами Дмитра Пєскова спростував статті у західних виданнях. Речник російського диктатора стверджує, що той не говорив із Трампом. Але враховуючи загальну роль прессекретаря Путіна (говорити що завгодно, аби нічого не сказати), навряд чи офіційна версія Москви є достатньо правдивою.
«Володимире, не загострюй!»: що обговорювали президенти
Згідно з даними WP, лідери обговорювали війну в Україні. Трамп нібито заявив, що його дуже непокоїть ситуація, яка склалася. Новообраний президент США незадоволений тією кількістю грошей, яку американські платники податків вимушені віддавати на підтримку Києва. Республіканець вважає, що досягнення миру може змусити Україну віддати частину території – наприклад, Крим, який РФ окупувала ще навесні 2014-го.
Президенти також обговорили загальні питання спокою на європейському континенті. Трамп, як пишуть, дав зрозуміти, що він зацікавлений в подальшій комунікації. При цьому в ЗМІ повідомляють, що політик пригрозив Путіну. Конкретно – закликав того «не загострювати» ситуацію. Але знову ж таки наголосив, що хоче завершити війну мирними переговорами якнайшвидше.
Цікавий момент: WP повідомляє, що Київ знав про розмову. Україну попередили завчасно і Банкова нібито була не проти діалогу. В той же час Reuters та Politico, посилаючись на джерела в ОП, пишуть, що українська сторона про дзвінок не знала і її ніхто не ставив перед фактом. Ця ситуація – «біла пляма» в історії. Досі незрозуміло, знали у Києві про неформальні контакти між президентами США та РФ чи ні.
Не менш цікава і дата розмови: 7 листопада. Якраз у цей день Путін публічно під час виступу привітав Трампа з перемогою на виборах. А також заявив, що буде радий конструктивному діалогу.
Про що це все свідчить?
Багато чого досі залишається незрозумілим. Політика, особливо велика, міжнародна – це сфера постійних неформальних комунікацій, значна частина яких може залишатися «за кадром». Однак уже зараз можна зробити певні висновки.
Очевидно, що Трамп і справді бажає завершення війни в Україні. Його дзвінок Путіну свідчить про спробу знизити загальний рівень ескалації у відносинах між Вашингтоном та Москвою. Власне, республіканець прямо каже російському президенту, аби той «не загострював». В залежності від погляду це можна трактувати і як прохання, і як «пораду, якою не слід нехтувати».
Також зрозуміло, що Трамп готує підґрунтя для майбутніх перемовин. Адже він сам заявив, що зацікавлений у подальшій комунікації. При цьому обраний президент США проявляє ініціативу і першим телефонує в Кремль: таким чином він показує, що саме Америка хоче стати драйвером руху до миру.
Разом із жорсткою позицією Трамп демонструє і здатність до компромісів та укладання угод. Він нібито припустив, що Україна може перестати воювати за частину своїх територій, якщо це потрібно буде для встановлення миру.
Нарешті, Трамп говорив із Путіним у неформальному ключі. Пишуть, що дзвонив обраний президент США з курортного місця у штаті Флорида. Розмова не була офіційною, вона досі не підтверджена. Це говорить про те, що наразі республіканець бажає використовувати саме такий, «кулуарний» метод дипломатії. В Кремлі розмову публічно спростували, що свідчить про те, що конфіденційний формат Трампа Путін на даний момент розділяє.
Загалом же «дипломатія в стилі Trump» наразі залишається візитною карткою республіканця. Він офіційно стане президентом лише 20 січня 2025 року, і це одразу ж накладе на нього ряд зобов’язань та обмежень. Поки цього немає, Трамп поспішає діяти більш розкуто та вільно, намагаючись «укласти угоди» (його улюблене «make a deal») ще до того, як він формально очолить США.
Трампу нерідко вдається те, що не вдається іншим. Та поки що не можна сказати, чи буде успішним такий підхід. Він має як ряд плюсів та сильних сторін, так і безліч недоліків.
Серед плюсів – подібний стиль дипломатії насправді може бути значно ефективнішим, аніж більш традиційний. І за бажання Кремля (ключовий момент, адже його явно немає) можна було б і справді швидко припинити бойові дії та страждання українців через війну. Але на іншій чаші терезів – питання міжнародного права, євроатлантичної єдності, «порядку, заснованого на правилах» - та, взагалі-то, формальна та визнана світом територіальна цілісність нашої держави.
Розмова вже має наслідки?
У ЗМІ, українському політикумі та навіть серед російських так званих «воєнкорів» давно ходять чутки, що з РФ ведеться комунікація стосовно того, аби Україна змогла без відносних проблем пройти зиму. А це, на превеликий жаль, напряму залежить від Москви: чи буде Росія робити масові ракетні атаки на енергетику, чи ні.
Усі помітили, що РФ – на щастя! – давно не обстрілювала українську енергетичну інфраструктуру. Так, продовжується щонічний терор за допомогою «шахедів» у Києві, Харків щоденно знищують КАБами, подекуди точково цілять у ті чи інші об’єкти ракетами, тощо. Однак насправді масових ракетних ударів по енергетиці не було вже понад 2,5 місяці. При цьому запас ракет у Росії є.
Це можна пояснити двома способами. Перший і найочевидніший: ворог просто накопичує засоби ураження, підбирає цілі та чекає зручного часу, аби вчергове спробувати «відключити» Україну. Другий – можливо, що порада Трампа «не загострювати» якраз і спрацьовує таким чином: що РФ не атакує нас масово і не занурює в холод та темряву мільйони людей.
В цьому плані показовим був сьогоднішній ранок. Рано вранці з аеродрому «Оленья» злетіли стратегічні бомбардувальники. Саме вони, як правило, обстрілюють Україну під час масованих атак.
По всій країні дали тривогу, фіксувалися пуски, ППО була наготові. Але пуски виявилися імітаційними, а борти зрештою повернулися на місця базування. Це було досить дивно та неочікувано, враховуючи те, що літаки були повністю споряджені, а про можливий бойовий виліт моніторингові місії попереджали завчасно.
Ситуацію прокоментувала нардепка Вікторія Сюмар. Вона вважає, що сьогоднішня ситуація – «сигнал» Трампу від Путіна. Адже ворогу нічого не заважало влаштувати чергову акцію терору саме сьогодні. Та за якихось причин цього не сталося. Зате Росія влаштувала демонстративно-показовий виступ, запустивши в бік України «обманки» замість справжніх ракет. Натяк кришталево ясний: сьогодні ми цього не зробили, але ми можемо це зробити будь-коли, якщо захочемо і якщо щось піде не так.
«Трамп телефоном попросив Путіна «не загострювати». Той у відповідь піднімає у повітря літаки, які летять до пускових рубежів, але розвертаються і летять назад без пусків. У перекладі на мову політики це означає: я планував, міг розбити їм енергетику, бо 2,5 місяці накопичував ракети, але не став, бо почув прохання», — заявила нардепка.
Резюмуючи, можна зробити наступні висновки: комунікація між США та РФ явно активізувалася. Поки що не зовсім зрозумілий масштаб цих переговорів. Також немає розуміння того, наскільки до процесу залучена українська сторона. І, звичайно ж, складно спрогнозувати, чи справді це вже скоро призведе до завершення війни. Але немало факторів вказують на те, що питання миру в Україні знову виходить на порядок денний у світі. Чи вдасться швидко досягти успіху на цьому шляху – геть не факт. Але спроби явно будуть, і доволі активні.
Микита Трачук