Розвідка Литви вимагає покарань за дезінформацію і саботаж

Директор департаменту державної безпеки (ДДБ) Литви Ремігіюс Брідікіс закликав політиків повернутися до пропозиції про криміналізацію підривної діяльності в країні.

Про це повідомляє RLT.

«Як мінімум, потрібно переглянути правову базу. Ці загрози, що виникають, зростаюча напруженість і цілі ворожих держав не зникають – вони стають складнішими. Головна теза, яку ми тоді висловили, полягала в тому, що нам необхідно шукати способи криміналізації підривної діяльності», – сказав він.

За словами начальника розвідки, підривна діяльність може включати поширення дезінформації, організацію зборів і надання допомоги ворожій державі в діях проти Литви.

LRT уточнює, що ідея криміналізації підривної дії була публічно висловлена колишнім директором ДДБ ще 2016 року.

Також ЗМІ зазначає, що останніми роками литовські та інші західні агенції відзначають зростання диверсійної активності Росії.

Нинішній глава ДБГ не став критикувати дії колишнього кандидата в президенти Литви Едвардаса Вайткуса. Однак він заявив, що «Росія і Білорусь експлуатували і будуть експлуатувати осіб, які виступають проти Литви і демократичних цінностей, які вона відстоює».

У Білорусі Вайткус заявив, що президент Гітанас Науседа був обраний незаконно. Крім того, він звинуватив Литву в русі до знищення литовської нації і державності.

Його висловлювання опублікувало білоруське державне інформаційне агентство «Белта» і різні новинні сайти, згідно з цими повідомленнями, Вайткус зустрівся з лідером партії «Біла Русь» і провів пресконференцію.

Після цієї поїздки поліція почала досудове розслідування. Екскандидата в президенти підозрюють у наданні допомоги іноземній державі в діях, спрямованих проти Литви.

Нагадаємо, вчора канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що ФРН нарощує чисельність своєї танкової бригади в Литві для зміцнення східного флангу НАТО. Причому він пообіцяв захистити країни Балтії від будь-якої можливої агресії.

Також ми писали, що кілька тижнів тому парламент Литви підтримав вихід із договору про протипіхотні міни на тлі стурбованості військовою загрозою з боку РФ.

Крім того, Литва подала позов до Міжнародного суду в Гаазі через міграційну кризу, яку організував режим Олександра Лукашенка. У МЗС країни заявили, що Білорусь порушила міжнародні зобов'язання щодо боротьби з незаконною міграцією і використовує її як політичний тиск на ЄС.

На тлі зростання ворожої активності з боку таких країн, як росія, і ускладнення їхніх методів впливу, Литва потребує жорсткіших правових механізмів протидії. Він підкреслив, що йдеться не лише про фізичні диверсії, а й про інформаційні атаки, підбурення до заворушень, організацію саботажу та інші дії, які можуть підірвати державну безпеку.