Ртуть загрожує 951 громаді Амазонії — Mongabay
У басейнах річок Мадре-де-Дьйос у Перу, Бені в Болівії та Мадейра в Бразилії 249 громад зазнали підтвердженого впливу ртуті. Ще приблизно 702 громади в цьому регіоні перебувають у зоні ризику, однак оцінок рівня забруднення там не проводили. Такі висновки зробив Mongabay, проаналізувавши 39 наукових досліджень, опублікованих у 1997–2024 роках.
Видання узагальнило дані вимірювань, проведених уздовж 2763 кілометрів трьох взаємопов’язаних амазонських річок. База даних охопила 7725 зразків, взятих у людей, і 5939 зразків тканин риб; у дослідженнях були задіяні щонайменше 130 науковців.
Підтверджений вплив і ризики
У 220 із 249 громад, або 88%, рівні важкого металу значно перевищували межі, які Всесвітня організація охорони здоров’я вважає безпечними. Громади ризику розташовані не далі ніж за два кілометри від досліджених річок, між районами активного незаконного видобутку золота та громадами з підтвердженим забрудненням.
За наведеними в аналізі даними, ВООЗ розглядає показник понад 2 мікрограми ртуті на грам волосся як рівень, за якого можуть виникати ризики для здоров’я. У деяких зразках із басейну Мадре-де-Дьйос показники сягали 44 мікрограмів на грам, у басейні Бені — 32 мікрограмів, а в басейні Мадейри — 150 мікрограмів на грам.
Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.
Риба як шлях надходження ртуті
Ртуть використовують для відокремлення золота від осаду під час незаконного видобутку. Потрапляючи у воду, вона може перетворюватися на метилртуть — найбільш токсичну форму. Планктон поглинає метал, після чого він накопичується у рибі та його концентрація зростає на кожному наступному рівні харчового ланцюга.
Споживання риби є основним шляхом надходження ртуті до організму жителів корінних і прирічкових громад у досліджених басейнах. У зразках риби зафіксували високі концентрації металу щонайменше у 19 видів у Бразилії, 15 — у Болівії та двох — у Перу. За словами координаторки програми з ртуті Amazonian Scientific Innovation Center Клаудії Веги, такі рівні пов’язують із ризиком втрати пам’яті, головного болю, порушень центральної нервової та серцево-судинної систем.
У басейні Мадре-де-Дьйос гірничі роботи, за даними платформи MapBiomas, знищили понад 95 тисяч гектарів лісу впродовж 1997–2024 років. У басейнах Бені та Мадейри площа територій, порушених видобутком, перевищила 9 тисяч і 28 тисяч гектарів відповідно.
